Рішення № 77411668, 26.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4636/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі представників позивача ОСОБА_1 (за ордером),

за участі представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 Лок до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про скасування дозволу на еміграцію в Україні та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 Лок до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за результатом розгляду якого, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 19.05.2017 року № 328752 (о.с.) про скасування дозволу на імміграцію в Україні, громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Лок, ІНФОРМАЦІЯ_1;

Зобов’язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області поновити громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Лок, ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідку на постійне проживання в Україні шляхом видачі нової посвідки.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 03.09.2018 року ОСОБА_3 Лок стало відомо про прийняття ГУ ДМС в Одеській області 19.05.2017 року рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 19.05.2017 року № 328752 (о.с.) щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Лок, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що грубо порушує законодавство України, права, свободи та законні інтереси позивача та підлягає скасуванню. Так, 28.09.2010 року позивач звернувся із заявою до ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну як особа, що є повно рідним братом громадянина України ОСОБА_3 Вінь, ІНФОРМАЦІЯ_2. 11.10.2010 року ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про імміграцію» громадянину соціалістичної республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Локу було надано дозвіл на імміграцію в Україну та 12.11.2010 року документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії ОД № 14308. ГУ ДМС України в Одеській області на підставі листа ГТУЮ у Херсонській області проведено перевірку особової справи позивача про надання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою та складено висновок від 19.05.2017 року щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Локу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про імміграцію». На підставі вказаного висновку відповідачем прийнято оскаржуване рішення. Висновком встановлено, що брат заявника ОСОБА_3 Вінь був документований паспортом громадянина України Іванівським РВ ГУМВС України в Одеській області 23.04.2010 року у зв’язку з порчею, на підставі паспорта громадянина України серії МР № 266016 виданого 18.09.2008 року Дніпровським РВ ХМВ УМВС України в Херсонській області. Для підтвердження законності видачі паспорта громадянина України серії МР № 266016 виданого 18.09.2008 року, ГУ ДМС України в Одеській області направлено лист № 5/3-2999 до УДМС України в Херсонській області. Згідно з відповіддю УДМС України в Херсонській області від 31.03.2017 року № 1/3-7461 встановлено, що рішенням УДМС України в Херсонській області від 11.2015 року скасовано рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_3 Вінь, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серії МР № 266016 виданий 18.09.2008 року Дніпровським РВ ХМВ УМВС України в Херсонській області визнано недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню. У зв’язку з чим ГУ ДМС України в Одеській області зроблено висновок, що позивач отримав дозвіл на імміграцію в порушення чинного законодавства. Позивач з таким висновком не згоден, оскільки станом на момент прийняття рішення про надання дозволу на імміграцію, уповноважений державний орган перевіряв надані позивачем документи та будь-яких порушень законодавства не встановив, у тому числі подання свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність. Позивач, також, вказує, що відповідач порушив його право на безпосередню участь у проведенні процедури про скасування дозволу на імміграцію в Україну, що грантове Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим Постановою КМУ від 26.12.2002 року № 1983.

Ухвалою суду від 13.09.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 03.10.2018 року.

28.09.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який ГУ ДМС України в Одеській області не визнає адміністративний позов та зазначає, що відповідно до відповіді УДМС України в Херсонській області від 31.03.2017 року за № 1/3-7461, скасовано рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 21 ЗУ «Про громадянство України» ОСОБА_3 Вінь, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5, паспорт громадянина України серії МР № 266016, виданий 18.09.2008 року Дніпровським РВ ХМВ УМВС України в Херсонській області визнаний недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню. Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про громадянство України» , рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Враховуючи вищевикладене, громадянин ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Лок, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив про себе неправдиві відомості, дозвіл на імміграцію в Україну скасовано згідно пункту 1 частини першої статті 12 ЗУ «Про імміграцію».

16.10.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

У судовому засіданні 25.10.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Вислухавши вступне слово представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд робить наступні висновки.

28.09.2010 року ОСОБА_3 Лок, громадянин Соціалістичної республіки ОСОБА_5, звернувся із заявою до ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області про надання дозволу на імміграцію в Україну, оскільки його рідний брат ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 є громадянином України. До заяви було надано: копію паспорта позивача, переклад паспорта, копія свідоцтва про народження, довідки з Посольства, копія свідоцтва про народження брата, копія паспорта брата громадянина України, медичні довідки, довідки з місця проживання в Україні, фото, квитанції.

Згідно посвідченої приватним нотаріусом заяви, ОСОБА_3 Вінь надав згоду на еміграцію та взяв на себе всі витрати по забезпеченню перебування на території України, громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Лок.

Згідно посвідченої приватним нотаріусом заяви, ОСОБА_6 Бінь надав згоду на постановку на реєстраційний облік громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Лок, на належну йому частину житлової площі квартири № 10, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. М’ясоєдовська, буд. 31, у зв’язку із проживанням у вказаній квартирі та на отримання ним посвідки на постійне проживання в Україні, а також заявив про те, що ОСОБА_3 Лок знаходиться на його утриманні.

Згідно висновку, затвердженого 10.11.2010 року, про розгляд заяви гр. ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Лок, визнано перебування позивача на території України законним та зазначено надати дозвіл на імміграцію в Україну гр. ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Лок згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про імміграцію», як особі, що є повно рідним братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадянина України.

10.11.2010 року позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україну та його було документовано посвідкою ОД № 14308 на постійне проживання, дійсна – безстроково.

21.03.2017 року ГУ ДМС України в Одеській області звернулося із запитом № 5/3-2999 щодо підтвердження або спростування факту документування паспортом громадянина України ОСОБА_3 Вінь та вказати підстави видачі.

31.03.2017 року листом № 1/3-7461 УДМС України в Херсонській області повідомило відповідача, що 30.11.2015 року скасовано рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_3 Вінь, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ОСОБА_5, паспорт громадянина України серії МР № 266016, виданий 18.09.2008 року Дніпровським РВ УМВС України в Херсонській області визнаний недійним та таким, що підлягає вилученню та знищенню.

Відповідно до висновку, затвердженого начальником ГУ ДМС України в Одеській області 19.05.2017 року, щодо скасування дозволу на імміграцію громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Лок, дозвіл на імміграцію в Україну позивача підлягає скасуванню згідно п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» (далі – Закон).

19.05.2017 року відповідачем прийнято рішення № 328752 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3 Локу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про імміграцію».

Положеннями статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про імміграцію», імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.

Дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Згідно положень ст. 12 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 13 Закону України «Про імміграцію», Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до п. 21,22 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України “Про імміграцію”, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України “Про імміграцію”, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Пунктом 23 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983 передбачено, що ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

Відповідно до п. 24 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983, , рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

Суд зазначає, що оскільки підставою для скасування рішення про набуття громадянства України братом позивача ОСОБА_3 Вінь та визнання виданого йому паспорта громадянина України недійсним, стала ст. 21 ЗУ «Про громадянство України», тобто набуття громадянства шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, відповідач правомірно прийняв рішення про скасування ОСОБА_3 Локу дозволу на імміграцію, оскільки підставою для отримання позивачем дозволу на імміграцію стало те, що його рідний брат ОСОБА_3 Вінь був громадянином України, який, як встановлено в подальшому, набув громадянства та був документований паспортом громадянина України шляхом обману. Тобто, для отримання дозволу на імміграцію, позивач надав копію паспорта громадянина України ОСОБА_3 Вінь, який отриманий шляхом обману на підставі неправдивих даних, що дає підстави вважати такий паспорт неправдивими відомостями в розумінні ст. 12 ЗУ «Про імміграцію».

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про неправомірність оскаржуваного рішення через те, що відповідачем порушено процедуру розгляду питання щодо скасування дозволу на імміграцію позивача в Україну, передбачену п. 23 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 року №1983 та не забезпечено участь позивача у проведенні процедури скасування дозволу на імміграцію, оскільки приписами вказаного Порядку передбачено виклик іммігрантів для надання пояснень під час процедура розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію за поданням органу внутрішніх справ або іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, однак питання про скасування дозволу на імміграцію позивача в Україну було порушено органом, який уповноважений його видавати. Вказаний Порядок не встановлює певну процедуру розгляду питання скасування дозволу на імміграцію у разі виявлення такої підстави органом, який уповноважений його надавати.

Вказані висновки суду відповідають висновкам наведеним у постанові Верховного ОСОБА_6 від 17.10.2018 року у справі № 820/2874/16.

Крім того, на час розгляду справи гр. ОСОБА_5 ОСОБА_3 Лок має законні підстави отримати дозвіл на імміграцію в Україну як батько неповнолітньої дитини ОСОБА_3 Лє Тхієн Нян, яка є громадянином України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов до задоволення не належить.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 Лок до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про скасування дозволу на еміграцію в Україні та зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_3 Лок (65007, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідач – Головне управління Державної міграційної служби, адреса знаходження: (65045, Одеська область, місто Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 26 жовтня 2018 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.