
Справа № 1540/4734/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії з 88 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2;
зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати з 01.01.2016 року, виплатити перераховане та виплачувати далі пенсію ОСОБА_2 у розмірі 88 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду;
стягнути з відповідача в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь позивача.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ. В квітні 2018 року ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача, зменшивши її основний розмір з 88 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а також, відмовилось здійснити її перерахунок, виплату перерахованого та виплачувати в подальшому з урахуванням розміру 88 процентів відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача. 30 .05. 2005 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у відставку за віком з посади начальника відділення ДСБЕЗ Котовського МРВ УМВС України в Одеській області. З 30.05.2005 року позивач отримав право на довічне отримання пенсії та перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення. Постановою КМУ від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набула чинності 02.12.2015 року, було змінено розмір грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є фактично ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VІІІ від 23.12.2015 року, який набув чинності 29.12.2015 року, передбачено право колишніх працівників міліції на пільги, компенсації і гарантії, передбачені ЗУ «Про Національну поліцію» для колишніх поліцейських та членів їхніх сімей, інших осіб. Прийняття вказаних нормативно-правових актів стало підставою для зміни розміру пенсійного забезпечення пенсіонерів з числа колишніх працівників міліції та перерахунку їм пенсій з 01.01.2016 року. Позивач зазначає, що вказане, також, підтверджується і п. 3 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ № 2262-ХІІ, визначено Постановою КМУ від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393. Позивач зазначає, що в результаті бездіяльності МВС та Пенсійного Фонду України, структурними підрозділами якого є відповідач, зазначені у Порядку терміни перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції дотримані не були, оскільки МВС лише 15.02.2018 року за № 33/Т-80 та в квітні 2018 року направило до Пенсійного фонду України повідомлення, в яких вказувалось про наявність підстав для перерахунку пенсій, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), призначених відповідно до ЗУ № 2262-ХІІ. Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Одеській області двічі надсилала відповідачу довідки для перерахунку пенсії позивача, однак відповідач не вчинив дій щодо перерахунку. Лише в квітні 2018 року відповідачем вчинений перерахунок пенсії позивача, після виникнення права на такий перерахунок 01.01.2016 року, проте, виплата перерахованої пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року так і не проведена. При цьому відповідач під час перерахунку знехтував тим, що пенсія позивачу призначена в розмірі 88 процентів відповідних сум грошового забезпечення і перерахував її в розмірі 70 процентів таких сум.31.07.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок, проведення виплати перерахованого та виплати в подальшому розміру пенсії з урахуванням встановленого під час її призначення розміру 88 процентів відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року. Відповідач за вих. № 1956/Т-11 надав позивачу відповідь від 15.08.2018 року про те, що перерахунок його пенсії з урахуванням 70 процентів сум грошового забезпечення здійснено за чинною редакцією Закону № 2262-ХІІ. При цьому відповідач не заперечує наявність підстав дя перерахунку та виплати перерахованої пенсії саме з 01.01.2016 року та зазначив, що з прийняттям Постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено за нормами законодавства, що діє на момент перерахунку.
Ухвалою суду від 18.09.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 16.10.2018 року.
04.10.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який головне управління, здійснивши перерахунок пенсії позивача, діяло в межах діючого законодавства, оскільки згідно зі ст.. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( в редакції зі змінами згідно із Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII), максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. З огляду на вказане положення закону, згідно з розрахунком пенсії позивача станом на 01.01.2016 року у зв’язку зі зміною розміру грошового забезпечення діючих військовослужбовців зазначено основний розмір пенсії – 70% грошового забезпечення.
16.10.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов та заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ч. 9 ст. 205 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд робить наступні висновки.
Відповідно до наказу Управління МВС України в Одеській області № 212 о/с від 26.05.2005 року, підполковника міліції ОСОБА_2 звільнено зі служби у відставку з 30.05.2005 року. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 26 років 08 місяців 18 днів, у пільговому обчисленні – 31 рік 09 місяців 03 дні.
Відповідно до посвідчення № 20207 від 30.06.2005 року, ОСОБА_2 з 30.05.2005 року призначена пенсія за вислугу років у відповідності до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».
З огляду на протокол ха пенсійною справою позивача від 01.01.2007 року, ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років з 30.05.2005 року з урахуванням 88% грошового забезпечення.
02.02.2018 року позивач звернувся із заявою до ЛК ГУ МВС України в Одеській області про надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» Постанови КМУ від 15.11.2015 року № 9888 та наказу МВС від 06.04.2016 року № 260.
15.02.2018 року ЛК ГУМВС України в Одеській області надала відповідь позивачу за № 33/Т-80, з огляду на яку довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2016 року направлена на адресу ГУ ПФУ в Одеській області. Копія довідки надана позивачу.
Так, ГУ МВС України в Одеській області складено довідку № 20207 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами чинними з 01 січня 2016 року для перерахунку пенсії у відповідності до ч.3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови КМУ від 15.11.2015 року № 9888, наказу МВС від 06.04.2016 року № 260.
09.04.2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року згідно з Постановами КМУ № 988, №103 з урахуванням 70 % грошового забезпечення при визначенні розміру пенсії.
29.07.2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про здійснення перерахунку та проведення виплати перерахованого розміру пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням розміру 88 % відповідної суми грошового забезпечення та з урахуванням окремих видів грошового забезпечення, що були встановлені на момент призначення пенсії.
15.08.2018 року відповідачем складено відповідь № 1956/Т-11 на заяву позивача, з огляду на яку відповідач повідомив позивача про те, що останньому 09.04.2018 року було проведено перерахунок пенсії на підставі наданої ЛК ГУМВС України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 року. Щодо розміру пенсії, відповідач зазначив, що Законом України від 27.03.2014 року № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», внесено зміни до Закону № 2262, яким передбачено, щзо максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. З прийняття КМУ постанови № 103 від 21.02.2018 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено за нормами законодавства, що діє нга момент перерахунку. Враховуючи викладене, перерахунок проведено за нормами чинними станом на 01.01.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, кримінально-виконавчої системи України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу), право на пенсію за вислугу років мають: а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше; б) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.
Згідно з п. а ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно з п. 8 розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-17, у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у статті 13 у частині другій цифри "90" замінити цифрами "80".
Приписами п. 23 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року передбачено заміну у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" цифрами "70".
Згідно з п. а ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону Українпи «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час проведення перерахунку пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд встановив, що пенсія позивачу у 2005 році призначена (обчислена) у розмірі 88% грошового забезпечення, у зв’язку з тим, що вислуга років складає 31 рік.
З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії позивачу відповідач має застосовувати норму, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені у ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду наведеним у постанові від 03.04.2018 року у справі № 175/1665/17(2-а/175/41/17).
Крім цього, суд зазначає, що ані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ані іншими нормативно-правовими актами, якими регламентований порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону, не містять норм щодо зменшення процентного розміру грошового забезпечення, яке враховане під час призначення пенсії у випадку її перерахунку.
Також, суд враховує висновки Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України [перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 лип:я 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та[правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я,підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, суд робить висновок, що дії відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням 70% грошового забезпечення замість 88% є протиправними та відповідач має здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року з урахуванням 88 % грошового забезпечення.
Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача виплатити перераховану суму пенсії та виплачувати в подальшому ОСОБА_2 пенсію у розмірі 88 процентів суми грошового забезпечення, суд зазначає, що вказана вимога належить до задоволення з урахуванням здійснення відповідачем вказаних дій в порядку визначеному чинним законодавством України.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов’язання відповідача подати суду звіт у встановлений термін, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позивач в позовній заяві не навів жодного обґрунтування про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у зв’язку з чим суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 704,80 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією № 0.0.1130192660.1 від 11.09.2018 року.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_2 належить до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139,243, 245, 246, 263, 295, 382, КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії з 88 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати з 01.01.2016 року пенсію ОСОБА_2 з урахуванням 88 процентів відповідних сум грошового забезпечення, виплатити різницю між фактично сплаченою та перерахованою сумою пенсії позивача за період з 01.01.2016 року по дату здійснення перерахунку пенсії з у рахуванням порядку, визначеного нормами чинного законодавства України для проведення такої виплати, та в подальшому виплачувати позивачу пенсію з урахуванням 88 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок ).
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П’ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач – ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 66400, ІПН: НОМЕР_1).
Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385).
Суддя Н.В. Бжассо
.
Судове рішення № 77411586, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1540/4734/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: