Рішення № 77411583, 26.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3359/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом

позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов

В С Т А Н О В И В:

20.09.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі – Київський ВДВС) про визнання протиправними та скасування постанов, а саме просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського ВДВС від 13.08.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56971073;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського ВДВС від 13.08.2018 про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із оскарженням до суду постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу від 30.05.2018 № ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС, ця постанова не набрала законної сили, а тому відсутні підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на майно позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 позов залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Указаною ухвалою суду залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління Держпраці у Полтавській області.

23.10.2018 до суду відповідач надав відзив на позов, у якому зазначає, що пред'явлена Управлінням Держпраці у Полтавській області до виконання постанова про накладення штрафу набрала законної сили – 30.05.2018, у зв'язку з чим наявні підстави для відкриття виконавчого провадження /а.с. 66-67/.

23.10.2018 до суду Управлінням Держпраці у Полтавській області надано пояснення на позов, у яких указано, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувані постанови, оскільки позивачем не сплачено добровільно штраф, який накладено постановою Управлінням Держпраці у Полтавській області від 30.05.2018 №ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС /а.с. 84/.

26.10.2018 до суду позивачем надано додаткові пояснення на позов, у яких зазначено, що Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, не передбачено строку набрання чинності постановою про накладення штрафів на суб'єктів господарювання та роботодавців за порушення законодавства про працю, а тільки зазначено, що така постанова може бути оскаржена в судовому порядку. Отже, за доводами представника позивача, постанова не була чинною на момент її оскарження до Полтавського окружного адміністративного суду.

У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу від 30.05.2018 №ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС, яким накладено штраф на позивача у розмірі 111690,00 грн /а.с. 36-37/.

03.07.2018 Управління Держпраці у Полтавській області направило лист до Київського ВДВС про примусове виконання постанову про накладення штрафу від 30.05.2018 № ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС /а.с. 72/.

Державний виконавець Київського ВДВС ОСОБА_2 13.08.2018 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56971073 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу від 30.05.2018 № ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС /а.с. 50/.

Державний виконавець Київського ВДВС ОСОБА_2 13.08.2018 виніс постанову про арешт майна боржника ВП №56971073 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу від 30.05.2018 № ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС /а.с. 78/.

Не погоджуючись із прийнятими постановами відповідача, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

У виконавчому документі зазначаються, в тому числі дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (пункт 6 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 26 вказаного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Суд зазначає, що механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі – штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі – Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі – уповноважені посадові особи).

Пунктом 8 Порядку №509 передбачено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Пунктом 9 Порядку № 509 передбачено, що штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 11 цього ж Порядку не сплачені у добровільному порядку штрафи, передбачені частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, стягуються органами державної виконавчої служби.

Водночас суд зазначає, що наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338 (далі - Наказ №1338) затверджено форму постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

У формі постанови, яка затверджена цим Наказом, зокрема зазначаються наступні дані: "Дата набрання постановою законної сили з "___" ____20__ року.

Постанова про накладення штрафу може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення або з дня залишення скарги або протесту на постанову без задоволення.

Строк пред'явлення постанови до виконання до "___" ____20__ року (включно).

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку".

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що штраф, накладений органом Держпраці, сплачується суб’єктом господарювання протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, а постанова органів Держпраці про накладення штрафу є виконавчим документом, який може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Держпраці у Полтавській області 30.05.2018 винесено постанову про накладення штрафу №ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС, якою накладено штраф на позивача у розмірі 111690,00 грн; дата набрання постановою законної сили – 30.05.2018 /а.с. 36-37/.

З огляду на положення пункту 9 Порядку №509 строк для добровільного виконання постанови від 30.05.2018 № ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС – до 30.06.2018 (включно).

Після спливу вказаного строку 03.07.2018 постанова про накладення штрафу від 30.05.2018 № ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС направлена Управлінням Держпраці у Полтавській області до примусового виконання.

З огляду на вказані обставини державний виконавець Київського ВДВС ОСОБА_2 13.08.2018 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56971073 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу від 30.05.2018 № ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС /а.с. 50/.

Отже, підстав для повернення виконавчого документа стягувачу станом на 13.08.2018 у відповідача не було.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Положеннями частин першої та другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

З викладеного вбачається, що державний виконавець має право винести постанову про арешт майна (коштів) боржника під час відкриття виконавчого провадження.

Доводи позивача про оскарження постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 30.05.2018 № ПЛ1074/166/П/ПТ/ТД-ФС у судовому порядку суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/2207/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Відомостей про звернення позивача із заявою про забезпечення позову в межах провадження в адміністративній справі № 816/2207/18 не надано.

Згідно з частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Суд зазначає, що за результатами розгляду справи № 816/2207/18 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено повністю /а.с.45-46/.

Зазначене рішення суду позивачем оскаржено, що підтверджено долученою копією апеляційної скарги /а.с. 47-48/.

У випадку задоволення позову при розгляді апеляційною інстанцією у справі №816/2207/18 виконавче провадження підлягатиме закінченню на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ).

Інших підстав для скасування постанов позивачем не наведено, а судом не встановлено.

Крім того, суд зазначає, що 25.10.2018 державним виконавцем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 56971073 у зв'язку з тим, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі № 816/2207/18.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем доведено відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних постанов, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Доказів щодо понесення інших судових витрат сторонами не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. Кругова, 42, с. Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область, 38720, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Ватутіна, 29, м. Поллтава, 36039, ідентифікаційний код 34962532), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна