Рішення № 77411518, 26.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4954/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (65058, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, Одеська область, місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 40 А; код ЄДРПОУ 41248812) про визнання протиправними дій щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35 % до 1 % при призначенні пенсії за віком, зобов’язання здійснити розрахунок та виплату пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 % відповідно до п.п.4-4 п. 4 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням вже отриманих сум пенсії, –

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Ільфа і Петрова, 4-а, м. Одеса, 65121; код ЄДРПОУ 41248812) щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Ільфа і Петрова, 4-а, м. Одеса, 65121; код ЄДРПОУ 41248812) здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до пп. 4-4 п.4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вже отриманих сум пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

стягнути з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Ільфа і Петрова, 4-а, м. Одеса, 65121; код ЄДРПОУ 41248812) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

встановити судовий контроль за виконанням рішенням суду шляхом зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Ільфа і Петрова, 4-а, м. Одеса, 65121; код ЄДРПОУ 41248812) подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України) та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П. від 29 вересня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи з урахуванням положень ст. 263 КАС України буде здійснюватись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2001 році йому призначено пенсію відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про державну службу». З 01.10.2017 р. нараховано пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Однак, при нарахуванні пенсії органом Пенсійного фонду було занижено величину оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Позивач вважає протиправними зазначені дії відповідача, оскільки у 2001 р. йому було призначено пенсію відповідно до вимог Закону України «Про державну службу», а з 01.10.2017 р. нараховано пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", тобто за іншим законом. Відтак, на думку позивача, він має право на донарахування пенсії відповідно до положень п.4-4 «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 23.10.2018 р. (вх. № 31589/18), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що показник величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% застосовується до визначення розміру пенсії, що призначається особі вперше. Оскільки пенсія позивачу вже була призначена, фактично відбулося переведення з одного виду пенсії на інший, відповідач вважає, що правомірно застосував до визначення розміру пенсії позивача величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Крім того, позивач зазначив, що з урахуванням приписів ч.2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом, що унеможливлює сплату судового збору.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 як державному службовцю на підставі його заяви від 18.07.2001р. відповідно до Закону України «Про державну службу», призначено пенсію за віком з 19.07.2001р., що підтверджується копію протоколу №362487 від 09.08.2001 р.

З 01.10.2017р. позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується копією розпорядження №184827 від 02.11.2017р.

При цьому, визначаючи розмір пенсії за віком, фахівцями Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, для обчислення коефіцієнту страхового стажу було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Позивач, не погодившись з проведеним Центральним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі розрахунком пенсії за віком, звернувся до відповідача із заявою про розрахування призначеної йому пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%.

12.06.2018р. (вих. № 1473/М-3) за результатами розгляду звернення позивача щодо пенсійного забезпечення повідомлено, що за приписами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 01.01.1991р. у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 р. Оскільки наявні у пенсійній справі документи не підтверджують факту укладення позивачем строкового договору та користування відповідними пільгами, передбаченими законодавством, при розрахунку страхового стажу обчислення проведено в одинарному розмірі (а.с. 81).

15.07.2018р. (вих. №378/м-н) Центральним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі за наслідками розгляду звернення позивача надано останньому копії розрахунку стажу та заробітної плати (а.с. 82).

Не погоджуючись із застосованим органом Пенсійного фонду показником величини оцінки одного року страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (в редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії, далі - Закон №3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп . Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ, який набрав чинності з 11.10.2017р., внесено зміни, зокрема, до пунктів 4-3 та 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Пунктом 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Аналіз наведених норм чинного законодавства надає підстави для висновку, що під час переведення особи з одного виду пенсії на інший, розмір пенсії визначається, виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Так, пунктом 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на який посилається позивач як на підставу для проведення розрахунку його пенсії з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% передбачено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Аналіз змісту пункту 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" свідчить, що величина оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% застосовується лише при призначенні особі пенсії.

Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, згідно з положеннями пункту 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р.

Так, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії в межах одного закону (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії в межах одного закону є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не її призначенням, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії саме в межах одного закону.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 31.03.2015 (справа №21-612а14) та у постанові від 22.12.2015р. (номер в ЄДРСР 43721149).

Суд зазначає, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас в даній адміністративній справі має місце призначення пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону.

Позивач отримував пенсію за віком відповідно до ст.37 Закон України "Про державну службу" та з 01.10.2017р. ОСОБА_1 було нараховано пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вперше.

Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №185/1474/17 (№К/9901/3035/17), яка відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні даної справи.

З огляду на зазначене, положення абз.1 п.4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком позивачу при її призначенні, оскільки у вказаній нормі зазначено, що з 01.10.2017р. по 31.12.2017р. при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Отже, відповідачем при обчисленні розміру для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до норм Закону №1058-IV було безпідставно не застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Тому, судом відхиляються твердження відповідача про те, що величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% не застосовується для визначення розміру пенсії ОСОБА_1.

Доводи відповідача щодо непідтвердження факту укладення позивачем строкового договору у період роботи до 01.01.1991р. у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген та користування відповідними пільгами, передбаченими законодавством, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки при призначені позивачу пенсії відповідний стаж у районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР органом Пенсійного фонду було враховано. Врахування зазначеного стажу при призначенні та обчисленні пенсії позивача підтверджується також копіями документів, що містяться в матеріалах пенсійної справи, а саме розпорядження № 184827 від 02.11.2017р., розрахунку стажу.

Враховуючи встановлені судом обставини та виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом: визнання протиправними дій Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Ільфа і Петрова, 4-а, м. Одеса, 65121; код ЄДРПОУ 41248812) щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язання Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, Одеська область, місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 40 А; код ЄДРПОУ 41248812) здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (65058, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до пп. 4-4 п.4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вже отриманих сум пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Стосовно вимоги про встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до ст. 382 КАС України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись залежно від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певний (можливо, винятковий) захід впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми це прерогатива суду.

В своєму ж позові, заявивши клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що прийняте рішення суду може відповідачем тривалий час не виконуватись тощо.

Враховуючи зазначене, вимога про встановлення судового контролю не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що відповідач не включений до числа осіб, звільнених від сплати судового збору, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судового збору у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позову ОСОБА_1 (65058, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, Одеська область, місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 40 А; код ЄДРПОУ 41248812) про визнання протиправними дій щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35 % до 1 % при призначенні пенсії за віком, зобов’язання здійснити розрахунок та виплату пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 % відповідно до п.п.4-4 п. 4 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням вже отриманих сум пенсії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Ільфа і Петрова, 4-а, м. Одеса, 65121; код ЄДРПОУ 41248812) щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, Одеська область, місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 40 А; код ЄДРПОУ 41248812) здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (65058, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до пп. 4-4 п.4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вже отриманих сум пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Стягнути з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, Одеська область, місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 40 А; код ЄДРПОУ 41248812) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (65058, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.