Рішення № 77411361, 22.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 р. № 1440/2272/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55200 до відповідача:Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, вул. Вокзальна, 36, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213 про:визнання протиправними та скасування рішень від 05.09.2017 № 49, від 13.08.2018 № 77/9,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Первомайського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №49 від 05.09.2017 про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов’язати Первомайське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 1 вересня 2017 по 31 березня 2018 року; визнати протиправним та скасувати рішення Первомайського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області №77/9 від 13.08.2018 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов’язати Первомайське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 вересня 2018 року.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що з 2009 набула право на отримання пенсії по інвалідності, оскільки з 2006 року має ІІ групу інвалідності по загальному захворюванню. До серпня 2014 перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м. Макіївка Донецької області. Після початку антитерористичної операції виїхала до м. Первомайськ Миколаївської області. Не маючі інших джерел існування, крім пенсії, позивачка 01.09.2014 звернулась із заявою про взяття на облік до іншого територіального органу Пенсійного фонду України – у м. Первомайськ Миколаївської області. В подальшому пенсію позивачка отримувала як внутрішньо переміщена особа. У жовтні 2016 чоловік позивачки придбав квартиру у м. Первомайську та позивачка зареєструвалась 25.10.2016 за адресою АДРЕСА_2. З листопада 2016 після реєстрації у м. Первомайськ, виплата пенсії позивачці провадилась на загальних підставах. Рішенням відповідача від 05.09.2017 №49 її було припинено виплату пенсії у зв’язку з відсутністю паперової пенсійної справи або рішення про відмову у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи. В серпні 2018 року позивач звернувся до управління соціального захисту населення міської ради із письмовою заявою про відмову від довідки внутрішньої переміщеної особи. Але, незважаючи на це відповідач ухвалив рішення №77/9 про блокування виплати пенсії «до з’ясування» з 01.09.2018, яким припинено виплату позивачу пенсії з 01.09.2018 в зв’язку зі скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Вказане рішення є незаконним та протиправним, оскільки воно потягло за собою припинення виплати пенсії, яка є єдиним джерелом доходу позивача, внаслідок чого вона залишилась без засобів на існування.

Відповідач позов не визнав просив в його задоволенні відмовити. Відповідачем надано відзив по справі, в якому власна позиція обґрунтована наступним чином. Щодо вимоги про скасування рішення Управління від 05.09.2017 №49 то відповідач зазначив, що зазначеним рішенням було призупинено виплата пенсії до надання рішення про відмову у видачі довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509. Відповідно до вказаного рішення можливість поновлення виплати пенсій позивачці пов’язується з однієї із наступних підстав: наявність паперової пенсійної справи, яка необхідна для виплати пенсій на загальних умовах; надання позивачем довідки внутрішньо переміщеної особи; надання позивачем рішення про відмову у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи. Тобто, для продовження виплати пенсії за відсутності паперової пенсійного справи та за відсутності рішення про відмову у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи позивачки достатньо було б надати до Управління довідку внутрішньо переміщеної особи. Позивач отримала довідку від 11.10.2017 №0000363019 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, але до Управління її надала лише 12.04.2018, мотивуючи це тяжкими сімейними обставинами. Відповідач вважає, що оскільки причини, які зумовили прийняття рішення №49 від 05.09.2017 було усунути позивачкою самостійно, відсутні підстави для його скасування. Крім того, відповідач послався на ту обставину, що стосовно цієї вимоги позивачкою пропущений шестимісячний строк звернення до суду передбачений ч.2 ст.122 КАС України.

Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016 №365. Пунктом 15 вказаного Порядку передбачено, що орган який здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісія призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплати, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Позивачка надала довідку до Управління лише в квітні 2018 року. На виконання вказаного вище п.15 Порядку з квітня 2018 виплата пенсії позивачу відновлена. Сума пенсійної виплати в розмірі 10122,67 гривень, яка не виплачена за минулий період з 01.09.2017 по 31.03.2018 обліковується в Управлінні. Однак, вищевказаний Порядок пов’язує питання виплати пенсії за минулий час для внутрішньо переміщених осіб із прийняттям Кабінетом Міністрів України окремого порядку такої виплати, який на теперішній час не прийнято. У зв’язку з чим, відповідач позбавлений можливості виплатити позивачці 10122,67 гривень пенсії за період з 01.09.2017 по 31.03.2018.

Щодо вимоги про скасування рішення Управління від 13.08.2018 №77/9 то 09.08.2018 позивачка надала до управління заяву про поновлення виплати пенсії на загальних умовах та рішення управління соціального захисту населення Первомайської міської ради №2 від 08.08.2018 про скасування довідки про взяття на облік ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи. Таким чином, з моменту скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивачка втратила статус внутрішньо переміщено особи. Згідно з пунктом 12 Порядку скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є підставою для припинення виплати соціальних виплат. Управлінням 26.08.2014 було направлено запит на пенсійну справу позивачки до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївка Донецької області. Але, на даний час пенсійна справа ОСОБА_1 відсутня, отже і відсутні підстави виплати пенсії позивачки на загальних умовах, без врахування статусу внутрішньо перемішеної особи. Оскільки, позивачка добровільно відмовилась від статусу внутрішньо перемішеної особи, то і відсутні підставі для продовження виплати їй пенсії як внутрішньо перемішеної особи – на підставі електронного особового рахунку.

Представником позивачки та представником відповідача заявлені клопотання про слухання справи в судовому засіданні з участю сторін.

Ухвалою суду від 22.10.2018 в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, оскільки зазначена справа віднесена п.2 ч.1 ст.263 КАС України до категорії справ, які суд повинен розглянути у строк не більше тридцяти днів з відкриття провадження. Крім того, відповідно до ч.7 ст.260 КАС України вирішення питання про розгляд справи в порядку загального провадження відносно справ визначених пунктами 1-9 ч.6 ст.12 КАС України не застосовується.

Позивачем було подано клопотання визнання причин пропущення строку звернення до суду поважним та його поновлення щодо вимог про виплати пенсії за період з 01.09.2017 по 31.03.2018. Відповідачем з цього приводу навпаки заявлено клопотання про залишення позовних вимог про скасування рішення №49 від 05.09.2017 без розгляду у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.

22.10.2018 ухвалою суду клопотання позивачки про поновлення строків звернення до суду щодо вимог про виплати пенсії за період з 01.09.2017 по 31.03.2018 задовольнив, визнав причини їх пропуску поважними. В задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви в частині вимог про скасування рішення №49 від 05.09.2017 без розгляду відмовив. Одночасно з цим, вирішив закрити провадження в цій частині вимог з підстав передбачених п.8 ст.238 КАС України.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 22.10.2018 без виклику сторін, відповідно до вимог ст.263 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до серпня 2014 року постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2.

02.03.2006 рішенням Донецької обласної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 надано ІІ група інвалідності безстроково.

29.01.2009 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності.

В період з січня 2009 р. по серпень 2014 р. ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївка Донецької області.

У зв’язку з початком бойових дій на території Донецької та Луганської областей, проведенням антитерористичної операція у цій зоні, позивачка виїхала з м. Макіївка Донецької області до м. Первомайськ Миколаївської області.

26.12.2014 ОСОБА_1 отримала довідку про взяття її на облік як внутрішньо переміщену особу.

Первомайським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Миколаївської області взято на облік та призначено виплату пенсії ОСОБА_2, як внутрішньо переміщеної особі з 01.09.2014.

25.10.2016 чоловік позивачки придбав житло у м. Первомайську.

25.10.2016 ОСОБА_1 зареєструвалась у власній квартирі за адресою АДРЕСА_3.

Відомості про реєстрацію її постійного місця проживання у м. Первомайську ОСОБА_2 подала до Первомайського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області.

05.09.2017 Первомайським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Миколаївської області прийнято Рішення №49 про припинення виплати пенсії, відповідно до якого виплату пенсії ОСОБА_1 припинено з 01.09.2017 «до з’ясування».

Рішенням вмотивоване тим, що ОСОБА_1 надала документи, які підтверджують її реєстрацію за адресою в м. Первомайськ. Для продовженням виплати пенсії, які є внутрішньо переміщеними особами та як підтвердили місце проживання/реєстрації на території, яка контролюється українською владою, необхідно надати рішення про відмову у видачі довідки, підписане керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

11.10.2017 ОСОБА_1 знову отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій було зазначено її місце реєстрації у м. Макіївка, а фактичне місце перебування м. Первомайськ.

12.04.2018 ОСОБА_1 надало зазначену довідку до відповідача.

20.04.2018 рішенням комісії №339 Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради з питань поновлення/припинення виплати пенсії, виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з моменту припинення.

З 01.04.2018 ОСОБА_3 фактично відновлено нарахування та виплату пенсії. Пенсію за період з 01.09.2017 по 31.03.2018 ОСОБА_3 нараховано в сумі 10122,67 гривень але не виплачено.

07.08.2018 ОСОБА_1 подала заяву до Управління соціального захисту населення про відмову від статусу внутрішньо переміщеної особи.

08.08.2018 Рішенням (Розпорядженням) №2 «Про скасування дії довідки ОСОБА_1М.» скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 №0000363019 від 11.10.2017 та внести про це відомості до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

09.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до Первомайського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області з заявою про подальшу виплату їй пенсії на загальних підставах, як мешканцю м. Первомайська, а не внутрішньо переміщеної особі.

13.08.2018 Первомайським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Миколаївської області прийнято Рішення про блокування виплати пенсії «до з’ясування» №77/9, відповідно якого припинити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2018.

Рішення вмотивоване тим, оскільки довідка про ро взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 №0000363019 від 11.10.2017 скасована виплата їй пенсії припиняється.

В якості правової підстави ухвалення рішення зазначено посилання на п.12 Порядку здійснення контролю за проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування та п.1 п.п.5 ст.49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст.7 Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ст.14 Закону внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні.

Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Щодо вимог про зобов’язання Первомайське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 1 вересня 2017 по 31 березня 2018 року суд виходить з наступного.

Відповідно до п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Як зазначив у відзиві відповідач такого порядку Кабінетом Міністрів України досі не прийнято, що на його думку унеможливлює виплату нарахованої позивачці пенсії за період з 01.09.2017 по 31.03.2018.

Суд не може погодитися з таким підходом відповідача.

Відповідно до ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні питання.

Позивачка, як внутрішньо переміщена особа, яка постраждала внаслідок збройного конфлікту, вимушена покинути своє житло місце проживання у Донецькій області з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини потребує додаткового захисту з боку Держави, а не навпаки застосування до неї дискримінаційних процедур.

За загальним правилом, відповідно до ч.2 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до ст.46 Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення» не передбачено повноваження Кабінету Міністрів України чи органів Пенсійного фонду України встановлювати порядок виплати відновлюваної пенсії.

У будь-якому разі відсутність такого порядку, не може бути підставою для обмеження прав пенсіонера на отримання належної йому пенсії.

Прийняття такого порядку цілком залежить від дій та волі органів державної влади, і жодним чином не залежить від дій позивачки.

Відповідно до принципу належного урядування, державні органи не можуть посилатися на власну недбалість у виконанні власних повноважень, відсутність необхідних підзаконних нормативних актів, для відмови громадянам у реалізації їх прав, які гарантовані Законом.

З відзиву відповідача зрозуміло що будь-яких причин для невиплати позивачці пенсії за період з 01.09.2017 по 31.03.2018, окрім відсутності підзаконного нормативного акту, немає. Більш того, відповідач навіть здійснив розрахунок власної заборгованості визначивши конкретну суму належної їй пенсії - 10122,67 гривень.

За таких обставин, суд вважає, що пенсія ОСОБА_1 повинна бути виплачена за період з 01.09.2017 по 31.03.2018 лише на підставі ст.46, ч.2 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без будь-яких обмежень.

При цьому, суд вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту, а саме покладення обов’язку на відповідача здійснити нарахування та виплату їй пенсії за період з 01.09.2017 по 31.03.2018 не буде ефективним. За таких обставин, суд використовуючи повноваження надані ч.2 ст.9 КАС України з метою ефективного захисту її прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень у сфері публічно-правових відносин вважає за необхідне вийти за межи позовних вимог та стягнути на користь ОСОБА_1 з Первомайського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області заборгованість з пенсії за період з 01.09.2017 по 31.03.2018 в сумі 10122,67 гривень.

Щодо позовних вимог про скасування Рішення 13.08.2018 про блокування виплати пенсії «до з’ясування» №77/9, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

На думку суду поняття «закон», у п.5 ч.1 ст.49 Закону необхідно тлумачити у вузькому значенні, тобто лише Закони України – нормативно-правові акти прийняти Верховною Радою України або референдумом.

Закони України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та будь-які інші Закони не передбачають такою підстави для припинення виплати пенсії, як скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав.

Так, дійсно така підстава для припинення соціальних виплат передбачена пп.4 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016.

Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, суд застосовує Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу по відношенню до постанови Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.16.

Суд звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Держава гарантує особам, які покинули своє місце проживання у результаті збройного конфлікту, не лише захист та дотримання прав і свобод передбачених Конституцією і Законами України, а й відсутність дискримінації та повне відновлення їх соціального статусу, забезпечення належних умов проживання в будь-якому іншому місті на території контрольованої українською владою.

Позивачка, після залишення свої домівки, майна, соціальних зав’язків у зоні збройного конфлікту на території Донецької області, посилилася у м. Первомайське

Миколаївської області де придбала житло, інтегрувалася у життя місцевої громади.

Вона має право на отримання на пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як будь якій інший громадянин України. Відмова нею від статусу внутрішньо переміщеної особи жодним чином не може мати наслідком припинення виплати їй пенсії по інвалідності, оскільки таки підстави не передбачені Законами України.

Логіка відповідача полягає в тому, що позивачка повинна або все життя бути внутрішньо переміщеною особою, та отримувати пенсію за відповідним регламентом (більш обтяжливим) для цих осіб, або має право на отримання пенсії на загальних підставах лише за умови надходження пенсійної справи на паперових носіях з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївка Донецької області.

Натомість загальновідомо, що м. Макіївка Донецької власті знаходиться на тимчасово окупованої території, яке не контролюються української владою і надходження пенсійної справи позивачки з цієї території є ускладненим, практично неможливим.

Неможливість державних органів забезпечити надходження пенсійної справи позивачки з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївка Донецької області не позбавляє її права на отримання пенсії.

Статус внутрішньо переміщеної особи за своєї соціальною суттю є тимчасовим, доки особа не повернеться до свого попереднього постійного місця проживання або не інтегрується за новим місцем проживанням.

Після реєстрації позивачки свого постійного місця проживання у м. Первомайську та відмови від статусу внутрішньо переміщеної особи, вона має право на отримання пенсії на загальних підставах, для чого ОСОБА_1 і звернулась до відповідача 09.08.2018.

Неврегульованість в цьому питанні, відсутність документів з окупованої території чи неузгодженість підзаконних нормативно-правових актів, не повинні бути підставами для порушення прав позивачки, позбавлення її соціальних виплат, які є єдиним джерелом її існування.

Якщо державними органами підзаконними нормативно-правовими актами так врегульоване питання призначення пенсій особам, які покинули постійне місце проживання на тимчасово окупованих територій, що фактично унеможливлює їх призначення на загальних підставах, то у такому випадку, державні органи не мають право приймати рішення про припинення виплати пенсії таким особам, як внутрішньо переміщеним особам, з підстав не визначених Законами України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.2 КАС України, окрім іншого, рішення суб’єкта владних повноважень повинно бути розсудливим.

Відповідно до ст.8 КАС України людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Право позивачки на отримання пенсії повинно бути відновлено з 01.09.2018.

Рішення Первомайського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 13.08.2018 №77/9 про блокування виплати пенсії «до з’ясування» №77/9, визнати протиправним та скасувати.

Позов задовольнити повністю, з урахуванням того, що суд вийшов за межі позовних вимог.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55200, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Вокзальна, 36, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ідентифікаційний код 37822160) задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Первомайського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області заборгованість з пенсії за період з 01.09.2017 по 31.03.2018 в сумі 10 122, 67 гривень.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Первомайського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 13.08.2018 №77/9 про блокування виплати пенсії «до з’ясування» №77/9.

4. Зобов’язати Первомайське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області відновити з 01.09.2018 ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії.

5. Встановити судовий контроль, поклавши на Первомайське об’єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області зобов'язання подати протягом двох місяців з моменту набрання законної сили цим рішенням - звіт про виконання судового рішення.

6. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко