Ухвала суду № 77411156, 24.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань призначення судово-економічної комісійної експертизи

справа №813/2379/18

24 жовтня 2018 року

зал судових засідань № 9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної комісійної експертизи у справі за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках,-

в с т а н о в и в :

Головне управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід» (місцезнаходження: 79056, м.Львів, вул. Бескидська,33), в якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 148958,85грн., з підстав несплати такого платником податків самостійно.

Представник відповідача подав до суду клопотання про призначення судово-економічної комісійної експертизи, яке обґрунтоване тим, що для з’ясування обставин у справі потрібні спеціальні знання, та зобов’язується оплатити вартість проведення експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні щодо клопотання про призначення судової -економічної комісійної експертизи заперечив.

Розглянувши клопотання про призначення судово-економічної комісійної експертизи, заслухавши думку представників сторін, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні такого, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно ч. 1, ч. 3 - 5 ст. 102, ч. 1 ст. 103 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Предметом позову у справі є стягнення з відповідача до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 148958,85грн., з підстав несплати такого платником податків самостійно.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що в матеріалах справи відсутнє нормативно-правове обґрунтування заявлених ДФС України грошових вимог в аспекті податкових ставок в розрізі за окремими видами податкових зборів існує необхідність у встановленні достовірності математичного розрахунку заявленої до стягнення у позові суми податкового боргу. Тому, на його думку, відповідно є необхідність у проведенні економічної експертизи здійснених позивачем розрахунків.

В обґрунтування заперечень проти клопотання представник позивача вказав про відсутність підстав для призначення експертизи, а доводи, наведені представником відповідача базуються виключно різницею правових позицій сторін по справі.

Суд зазначає, що Наказом Міністерства юстиції від 08.10.1998 № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень підпунктом 1.1 п.1 розділу ІІ якої визначено, що основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є: визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналізуючи наведене, суд погоджується з позицією представника позивача та вказує, що позиція представника відповідача обумовлена різницею правових позицій сторін по справі, надання оцінки чому є функцією суду, а не експертної установи.

В силу ч.2 ст. 5 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

У свою чергу, представником відповідача жодним чином не обґрунтовано, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, з метою з'ясування обставин справи є потреба спеціальних знань в галузі економічної науки, тобто у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Таким чином, у даних правовідносинах відсутня сукупність двох обов'язкових вимог, наявність яких зумовлює, в силу ст. 102 КАС України, необхідність призначення експертизи.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення судово-економічної комісійної експертизи, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення такої необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 102-103, 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судово– економічної комісійної експертизи – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п’ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя Лунь З.І.