Рішення № 77410464, 25.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року № 810/1201/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста Відділу державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2, Білоцерківської міської ради Київської області про скасування постанови, приписів, постанови, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

14 березня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_3, головного спеціаліста Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 (далі - відповідач 1) (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 8 серпня 2018 р.) про:

- скасування постанови № А-2712/1 від 27 лютого 2018 р. (далі - постанова по справі про адміністративне правопорушення );

- скасування припису № С-1502/1 від 15 лютого 2018 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеного відповідачем 2 та підписаного відповідачем 1 (далі - припис № С-1502/1);

- скасування припису № С-1502/1/1 від 15 лютого 2018 р. про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, винесеного відповідачем 2 (далі - припис № С-1502/1/1);

- протоколу від 15 лютого 2018 р. № 1-Л-А 1502/1 про адміністративне правопорушення;

- визнання протиправним та скасування рішення відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, викладене у листі за підписом відповідача 1, від 28 лютого 2018 р. № Л-2802/8-51 (про повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 29 січня 2018 р. № 2901/845) (далі - рішення № Л-2802/8-5);

- зобов'язання зареєструвати повідомлення про початок будівельних робіт, подане до реєстрації 29 січня 2018 р. (далі - повідомлення про початок будівельних робіт).

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 р. відкрито провадження і адміністративну справу призначення у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 8 серпня 2018 р. представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив виключити із позовних вимог вимогу про скасування протоколу від 15 лютого 2018 р. № 1-Л-А-1502/1 (т. 1 а.с. 191).

Ухвалою названого суду від 15 серпня 2018 р. роз'єднано у самостійне провадження позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови №А-2702/2 по справі про адміністративне правопорушення від 27 лютого 2018 р.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 р. залучено в якості відповідача 2 Білоцерківську міську раду Київської області (далі - відповідач 2).

За таких обставин в межах даної адміністративної справи підлягають розгляду позовні вимоги про:

- скасування припису № С-1502/1;

- скасування припису № С-1502/1/1 ;

- визнання протиправним та скасування рішення № Л-2802/8-5;

- зобов'язання зареєструвати повідомлення про початок будівельних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 протиправно винесено оскаржувані приписи, а відповідачем 2 протиправно відмовлено у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, оскільки відповідачем 1 не було дотримано передбачених законодавством підстав і порядку проведення перевірки. Крім того, зазначив, що висновки перевірки є безпідставними, а відповідно оскаржувані приписи є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач 1 позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити, також подав до суду заяву про розгляд справи без його участі (т. 1 а.с. 119).

Відповідач 2 позов не визнав, подав до суду відзив, в якому у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт було повернуто позивачу на доопрацювання, оскільки воно було подане з порушенням установлених вимог (т. 2 а.с. 37-44).

Представники сторін подали до суду письмові заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин та на підставі вимог ч.3 ст. 194 КАС України суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

29 січня 2018 р. позивачем було подано до начальника "ДАБК Білоцерківської міської ради" заяву, у якій просив зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер 723 (т. 1 а.с. 29).

До вказаної заяви було долучено повідомлення про початок виконання будівельних робіт, згідно з яким позивачем було здійснено реконструкцію частини житлового будинку з прибудовою габаритними розмірами 2,19х2,66 м за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 31 (т. 1 а.с. 26-28).

2 лютого 2018 р. начальником відділу Державного архітектурно будівельного контролю відповідача 2 ОСОБА_3 було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 1, згідно з яким було направлено відповідача 1 для проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва: "Реконструкція частини житлового будинку з прибудовою габаритними розмірами 2,19х2,66" за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 31 (а.с. 13).

15 лютого 2018 р. за результатами перевірки відповідачем 1 було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 1 (далі - акт № 1) (т. 1 а.с. 31-39).

У розділі 6 названого акта № 1 міститься опис виявлених порушень, зокрема, перевіряючий дійшов висновку про порушення позивачем вимог ч. 8 ст. 39, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), а саме: прибудова габаритними розмірами 2,19х2,66м, яка зазначена в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, експлуатується без введення її в експлуатацію. Позивачем надано будівельний паспорт "Реконструкція частини житлового будинку з прибудовою габаритними розмірами 2,19х2,66м" № 128 від 21 грудня 2017 р., виданий Управлінням містобудування та архітектури відповідача 2, який не погоджено з співвласником житлового будинку, чим наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та невиконано вимоги припису про усунення виявлених порушень від 16 листопада 2016 р. № С-1611/4 (т. 1 а.с. 37).

Позивач від підпису акта № 1 відмовився, про що зроблено відповідну відмітку (т. 1 а.с. 38 на звороті).

Крім того, у цей же день відповідачем 1 було складено протокол № 1-Л-А 1502/1, у якому зазначено про порушення позивачем вимог ч. 8 ст. 39, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI та зазначено, що відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 188/42, ч. 4 ст. 96 КУпАП. Крім того, зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв. 27 лютого 2018 р. у приміщенні Відділу державного архітектурно-будівельного контролю відповідача 2 (т. 1 а.с. 40-41).

До того ж 15 лютого 2018 р. відповідачем 1 було складено 2 приписи:

- № С-1502/1, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення (ч. 8 ст. 39, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI) у строк до 15 березня 2018 р. (т. 1 а.с. 42);

- № С-1502/1/1, яким зобов'язано позивача з метою усунення виявлених порушень зупинити експлуатацію прибудови габаритними розмірами 2,19х2,66м з моменту вручення припису (т. 1 а.с. 44).

27 лютого 2018 р. за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-2702/2, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188/42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 45).

28 лютого 2018 р. відповідач 2 направив позивачу лист № Л-2802/8-51, у якому зазначалося про те, що відділом державного архітектурно-будівельного контролю відповідача 2 розглянуто повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проведено позапланову перевірку достовірності даних, наведених у названому повідомленні. За результатами перевірки виявлені порушення та складено акт № 1. Також зазначено, що для усунення порушень позивачу було надано припис № С-1502/1, проте, відомостей щодо його виконання не надходило (т. 1 а.с. 30).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржувані приписи та рішення № Л-2802/8-51 протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Правову оцінку спірним правовідносинам судом надано з урахуванням наступного.

Згідно з вимогами абз. 1-3 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до вимог абз. 5- 6 ч. 1 ст. 41 названого Закону позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об’єкта;

4) перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Як убачається з п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб’єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з вимогами п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до вимог п. 17 Порядку № 553 У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Як убачається з п. 19 Порядку № 553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Аналіз наведених норм свідчить, що на законодавчому рівні визначені повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю стосовно проведення позапланових перевірок та у разі виявлення порушень вимог законодавства складання за її наслідками необхідних документів: акту, протоколу про правопорушення, припису.

При вирішенні правомірності винесення оскаржуваних приписів та рішення, судом встановлено таке.

16 листопада 2016 р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за зверненням ОСОБА_4 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем при здійсненні реконструкції частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої було складено відповідний акт (т. 1 а.с. 50).

За результатами перевірки встановлено, що позивачем згідно з даними технічного паспорту на індивідуальний (садибний) житловий будинок від 30 червня 2009 р. № 5816 виконано будівельні роботи з реконструкції частини сараю (літ.Б), а саме: переобладнано частину сараю під літню кухню. Також, під час проведення перевірки виявлено, що позивачем протягом 2016 р. виконано будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку шляхом прибудови одноповерхового приміщення розмірами на плані 2,00х2,30х0,30х0,60м (влаштовано фундамент, виконано роботи з мурування стін (з пінобетонних блоків), влаштовано конструкцію даху та елементи покрівлі). На момент перевірки прибудова до житлового будинку не експлуатувалася. Вищезазначені роботи позивачем виконано без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. 34 Закону № 3038-VI (т. 1 а.с. 50).

16 листопада 2016 р. названим Департаментом було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-1611/4, у якому зазначено, що позивачем порушено вимоги ст. 27, 34 Закону № 3038-VI та зобов'язано усунути допущені порушення в термін до 30 червня 2017 р. (т. 1 а.с. 49).

Проте, у встановлений строк позивачем не було вчинено дій для усунення порушень, встановлених під час перевірки 16 листопада 2016 р.

Судом враховано, що правопорушення у вигляді невиконання вимог припису відноситься до триваючого правопорушення.

Так, «триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону».

Правопорушення, вчинене позивачем, носить характер триваючого, оскільки ним так і не було виконано припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалося до 30 червня 2017 р. усунути вищезазначені порушення містобудівного законодавства шляхом оформлення документів, які надають право на виконання будівельних робіт.

При цьому, п.7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, не встановлено для посадових осіб інспекції будь-яких обмежень щодо строків перевірки виконання суб'єктом містобудування приписів про усунення порушень. Тобто законодавством не встановлено обов'язку здійснити перевірку виконання свого припису протягом якогось певного обмеженого строку.

Лише 29 січня 2018 р., тобто, майже через 7 місяців після закінчення встановленого строку, позивачем було подано до відповідача заяву про реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт, до якої було долучено назване повідомлення (т. 1 а.с. 26-29).

Як вже зазначалося, 15 лютого 2018 р. на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 1 відповідачем 1 було проведено позапланову перевірку достовірності даних, наведених в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, за результатами якої складено акт № 1 (т. 1 а.с. 31-39).

У розділі 6 названого акта № 1 міститься опис виявлених порушень, зокрема, перевіряючий дійшов висновку про порушення позивачем вимог ч. 8 ст. 39, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI, а саме: прибудова габаритними розмірами 2,19х2,66м, яка зазначена в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, експлуатується без введення її в експлуатацію. Позивачем надано будівельний паспорт "Реконструкція частини житлового будинку з прибудовою габаритними розмірами 2,19х2,66м" № 128 від 21 грудня 2017 р., виданий Управлінням містобудування та архітектури відповідача 2, який не погоджено з співвласником житлового будинку, чим наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та невиконано вимоги припису про усунення виявлених порушень від 16 листопада 2016 р. № С-1611/4 (т. 1 а.с. 37).

До того ж 15 лютого 2018 р. відповідачем 1 було складено 2 приписи:

- № С-1502/1, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення (ч. 8 ст. 39, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI) у строк до 15 березня 2018 р. (т. 1 а.с. 42);

- № С-1502/1/1, яким зобов'язано позивача з метою усунення виявлених порушень зупинити експлуатацію прибудови габаритними розмірами 2,19х2,66м з моменту вручення припису (т. 1 а.с. 44).

Так, згідно з вимогами ч. 8 ст. 39 Закону № 3038-VI експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 27 названого Закону порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

При вирішенні справи судом враховано таке.

Виконання будівельних робіт регулюється Законом № 3038-VI та Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (далі - Порядок № 466), а процедура прийняття в експлуатацію визначена Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок № 461).

Відповідно до вимог п. 1 Порядку № 466 (в редакції, чинній на дату винесення оскаржуваних приписів) будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Як убачається з п. 3 Порядку № 461, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація).

Наведене свідчить, що порядок введення об'єкта в експлуатацію встановлений чинним законодавством.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 39 Закону № 3038-VI та п. 12 Порядку № 461 експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для притягнення особи до відповідальності за порушення вимог ч. 8 ст. 39 Закону № 3038-VI є встановлення факту використання не прийнятого в експлуатацію об'єкта будівництва.

Так факт експлуатації прибудови позивачем без введення його в експлуатацію підтверджується матеріалами фотофіксації, здійсненими під час перевірки (т. 1 а.с. 95-97).

У судовому засіданні сторони не заперечували, що на фото (т. 1 а.с. 95-97) зображено внутрішній вигляд зведеної позивачем прибудови. Зокрема, ці фото свідчать, що будівництво прибудови повністю завершено, у приміщені виконані внутрішні роботи, встановлено сантехніку (ванну, раковину) та пральну машину.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт було вказано недостовірні дані.

При цьому судом не може бути взято до уваги посилання позивача на те, що вказаний об'єкт не експлуатується, оскільки воно не підтверджено жодним доказом.

28 лютого 2018 р. відповідач 2 направив позивачу лист № Л-2802/8-51, у якому зазначалося про те, що відділом державного архітектурно-будівельного контролю відповідача 2 розглянуто повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проведено позапланову перевірку достовірності даних, наведених у названому повідомленні. За результатами перевірки виявлені порушення та складено акт № 1. Також зазначено, що для усунення порушень позивачу було надано припис № С-1502/1, проте, відомостей щодо його виконання не надходило (т. 1 а.с. 30).

До того ж при вирішенні справи судом також враховано, що відповідно до вимог ст. 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Як убачається з п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України від 5 липня 2011 р. № 103 (далі - Порядок № 103), видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Так, позивачем до повідомлення про початок будівельних робіт було долучено будівельний паспорт на об'єкт будівництва "Реконструкція частини житлового будинку з прибудовою габаритними розмірами 2,19х2,66м" № 128, виданого Управлінням містобудування та архітектури відповідача 2 21 грудня 2017 р. (т. 1 а.с. 14-15).

Проте, вказаний будівельний паспорт не погоджено з співвласником житлового будинку.

Дана обставина була визнана представником позивача у судовому засіданні.

11 квітня 2018 р. Відділом державного архітектурно-будівельної інспекції відповідача 2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було направлено лист № 11048-67/1 з проханням провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням містобудування та архітектури відповідача 2 правомірності видачі будівельного паспорта на об'єкт будівництва позивача. та скасування його видачі (т. 1 а.с. 151).

13 серпня 2018 р. наказом Управління містобудування та архітектури відповідача 2 "Про призупинення дії будівельних паспортів" № 16, було призупинено дію, зокрема, будівельного паспорту позивача від 21 грудня 2017 р. № 128/17 до моменту подачі згоди співвласників земельних ділянок (т. 2 а.с. 18).

Отже, дію вказаного паспорту було призупинено, що також визнано сторонами в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що суд вважає доведеними порушення, встановлені відповідачем 2 під час перевірки об'єкту будівництва позивача, суд дійшов висновку, що оскаржувані приписи та рішення відповідачами 1,2 винесені правомірно, а отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, судом встановлено таке.

Позовні вимоги в цій частині є похідними від позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення № Л-2802/8-51, а отже також не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, чого не було зроблено позивачем.

Так, судом не можуть бути взяті до уваги обставини, викладені у позовній заяві щодо того, що прибудова позивачем не експлуатується, оскільки вони спростовуються наданими відповідачами 1,2 доказами.

Відповідно до вимог ч. 2 вказаної норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що і було зроблено відповідачами 1, 2.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.