Рішення № 77410406, 25.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року № 810/3113/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу містобудування, архітектури та будівництва Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділу містобудування, архітектури та будівництва Богуславської районної державної адміністрації Київської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо повернення пакету документів, поданих разом із заявою ОСОБА_1 від 04 червня 2018р. для видачі будівельного паспорту на будівництво садового будинку на земельній ділянці площею 0,1200 га, за адресою: Київська область, Богуславський район, Білєвецька сільська рада; зобов’язати відповідача видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на будівництво садового будинку на земельній ділянці 0,1200га, що розташована за адресою: Київська область, Богуславський район, Білєвецька сільська рада.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 04 червня 2018р. звернулась до відділу містобудування, архітектури та будівництва Богуславської районної державної адміністрації Київської області із заявою про видачу будівельного паспорту для забудов земельної ділянки площею 0,1200 га, яка належить позивачу на праві власності. До вказаної заяви було долучено належним чином завірені копії документів. За наслідком розгляду вказаної заяви, відповідач своїм листом від 14 червня 2018р. за №01-14/92 повернув пакет документів, у зв’язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації. Позивач вважає, що під час розгляду її заяви відповідачем було допущено норми діючого законодавства, відмова у наданні дозволу є надуманою, у зв’язку з чим звернулась до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018р. провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав на адресу суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав на адресу суду заяву з проханням розглянути справу у йог відсутність. Крім того, направив на адресу суду письмовий відзив, у якому зазначив, що позовні вимоги не визнає. Вказав, що оскільки намір позивача проводити будівництво на належній їй земельній ділянці не відповідає чинним вимогам містобудівної документації, а саме Порядку районного планування Богуславського району, пролонгованого рішенням сесії Богуславської районної ради від 26 квітня 2013р. за №250-21 УІ, яким не передбачено територій для забудови, тому відповідач правомірно повернув пакет документів позивачу. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 грудня 2014р, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діяла в інтересах ОСОБА_1, остання придбала у власність земельну ділянку площею 0,1200га, кадастровий номер 3220680300:06:004:0098, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення. Вказані обставини також підтверджуються витягом з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №30409868 від 03.12.2014р.

04 червня 2018р. позивач звернулась до відділу містобудування, архітектури та будівництва Богуславської районної державної адміністрації Київської області із заявою про вдачу будівельного паспорту для забудови вищевказаної земельної ділянки. До заяви також було долучено засвідчену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ескізи намірів забудови на шести аркушах, копію паспорту та ідентифікаційного коду.

За наслідком розгляду заяви позивача, відповідач своїм листом за №01-14/92 від 14 червня 2018р. повернув пакет документів для видачі будівельного паспорту, пославшись на те, що проектом районного планування Богуславського району, пролонгованого рішенням Богуславської районної ради від 26 квітня 2013р. за №250-21 УІ не передбачено територій для забудови садівницьких товариств за межами населеного пункту с. Біївці, тому прийшов до висновку про невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон № 3038, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Закону № 3038, програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Частиною 1 ст. 16 Закону № 3038 встановлено, що порядок планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 25 Закону № 3038, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними районними державними адміністраціями, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними адміністраціями.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 3038, встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва (ст. 26 Закону № 3038).

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ст. 27 Закону № 3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05 липня 2011 року № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640, затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103).

Відповідно до вимог п. 1.4 Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Згідно з п. 2.3 Порядку № 103, уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (п. 2.4 Порядку № 103).

Згідно із п. 2.5 Порядку № 103 повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Тобто, однією із підстав для видачі будівельного паспорту є відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється учасниками справи, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220680300:06:004:0098, що належить позивачу, розташована за межами с. Біївці Богуславського району.

У той же час, Порядком районного планування Богуславського району, пролонгованого рішенням сесії Богуславської районної ради від 26 квітня 2013р. за №250-21 УІ, не передбачено територій для забудови за межами населеного пункту с. Біївці.

Суд, погоджується з тим, що позивач має право на зведення необхідних будинків, господарських споруд. Проте, таке будівництво повинно відбуватись у відповідності до вимог містобудівного законодавства України.

Посилання позивача на те, що вона не є членом садівницького товариства, а є власницею земельної ділянки з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, а тому відсутність проектів садівничих товариств не може бути перепоною в отриманні будівельного паспорту, суд вважає не прийнятними, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства.

Виходячи з вищевикладеного можна дійти висновку, що розміщення будівель та споруд на земельній ділянці можливе тільки за умови наявності містобудівної документації, яка б передбачала можливість забудови територій.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону № 3038 детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення його здійснюється на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

З огляду на зазначені вище обставини, суд вважає, що відсутність містобудівної документації, яка б передбачала можливість забудови земельної ділянки за межами с. Біївці, на якій позивач бажає побудувати будинок, відповідач позбавлений можливості, у відповідності до вимог п. 2.3 Порядку № 103, здійснити перевірку поданих позивачем документів на відповідність їх вимогам чинної містобудівної документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, що є обов'язковою умовою для видачі будівельного паспорта, а тому повернув їх позивачу на підставі п. 2.4 Порядку № 103, оскільки повернення документів в інший спосіб Порядком № 103 не передбачено.

Вказані вище обставини в сукупності свідчать про правомірність і обґрунтованість рішення відповідача про відмову у наданні будівельного паспорту.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.