ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
08 жовтня 2018 року
Справа № 280/4213/18
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за заявою Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГИОН-АВТО» (69040, м.Запоріжжя, вул. Культурна, 165)
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,
ВСТАНОВИВ:
04.10.2018 о 15 год. 35 хв. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГИОН-АВТО», в якій податковий орган просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «РЕГИОН-АВТО», застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03.10.2018.
Ухвалою суду від 04.10.2018 заява залишена без руху до 05.10.2018 до 15 год. 00 хв.
ГУ ДФС у Запорізькій області усунуло недоліки заяви.
Ухвалою суду від 05.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4213/18, призначено судове засідання на 08.10.2018.
В обґрунтування заяви податковий орган зазначив, що платником податків всупереч вимог Податкового кодексу України фактично відмовлено контролюючому органу у проведенні документальної планової виїзної перевірки, у зв'язку з чим, 03.10.2018 заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області прийняте рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а тому, у відповідності до приписів ст. 94 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з даною заявою та просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «РЕГИОН-АВТО».
08.10.2018 на адресу суду від представника платника податків надійшло клопотання (№ 31743) про закриття провадження, у якому зазначено, що ТОВ «РЕГИОН-АВТО» 04.10.2018 подана позовна заява до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.10.2018 №3341 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» підприємства (справа №280/4214/18, суддя Бойченко Ю.П.). Таким чином, вважає, що оскарження наказу про проведення перевірки свідчить, що між сторонами існує спір про право.
Представник заявника надав до суду заяву (від 08.10.2018 вх. № 31861) про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник платника податків в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.
За приписами частини шостої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Пунктом 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПК України) передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3. п. 94.2. ст. 92 ПК України).
Відповідно до п. 94.6. ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Пунктом 94.10 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного) є провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, поданими на підставі статті 283 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
За приписами п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України.
Спір про право має місце в усіх випадках, коли з наданих матеріалів вбачається, що особа, щодо якої надійшла заява, заперечує правомірність дій та рішень органу доходів і зборів при здійсненні ним визначених законом повноважень, які є підставою для звернення до суду. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.
Суд може встановити наявність спору також із змісту відзиву платника податків, стосовно якого внесено заяву органом доходів і зборів. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується або факт узгодження податкового зобов’язання, з яких виник податковий борг.
З інформаційної системи «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що ухвалою суду від 08.10.2018 по справі №280/4214/18 залишено без руху позовну заяву ТОВ «РЕГИОН-АВТО» до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.10.2018 №3341 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Станом на день розгляду справи №280/4213/18 строк не сплинув, спір по суті не вирішено.
Таким чином, під час розгляду даної заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «РЕГИОН-АВТО» судом встановлено, що у даному випадку між сторонами виник спір про право, оскільки платник податків заперечує законність призначення і проведення стосовно нього документальної позапланової виїзної перевірки, внаслідок недопущення до якої керівником контролюючого органу накладено адміністративний арешт майна підприємства.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність спору про право, що унеможливлює розгляд і вирішення заявленого до суду подання в порядку, визначеному ст. 283 КАС України.
Нормами процесуального закону не передбачено наслідків встановлення судом існування спору про право після відкриття провадження у справі за поданням контролюючого органу.
Однак, Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 22.04.2011 №571/11/13-11 зазначив, що в такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність у даному випадку спору про право, що зумовлює необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Заявник в даному випадку має право на звернення до суду з позовом в загальному порядку позовного провадження.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 238, ст.241-243, 248, 256, 283 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГИОН-АВТО» про закриття провадження – задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі за заявою Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГИОН-АВТО» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Роз’яснити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області, що відповідно до ч.5 ст.283 КАС України, заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.
Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений статтями 294, 295 КАС України.
Ухвала виготовлена в повному обсязі та підписана 08.10.2018.
Суддя Ю.П.Бойченко
Судове рішення № 77410232, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 08.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/4213/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: