Рішення № 77409861, 17.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 р. Справа№0540/5744/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробниче підприємство "ES Полімер"

до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 06.10.2017 року в частині нарахування штрафів підвищеного розміру (50%, 75%) за неперерахування (несплату) військового збору (на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України), а саме у сумі 39228 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за довірен.,

від відповідача: ОСОБА_2 – за довірен.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково – виробниче підприємство "ES Полімер", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 06.10.2017 року в частині нарахування штрафів підвищеного розміру (50%, 75%) за неперерахування (несплату) військового збору (на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України), а саме у сумі 39228 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 06.10.2017 р. яким нараховано штраф за неперерахування військового збору на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України. Позивач не погоджується з нарахуванням підвищеного розміру штрафу а саме 50% та 75%, оскільки вважає, що за порушення яке було виявлено та не заперечується підприємством позивача, що до порушення сплати граничних строків сплати військового збору повинно було бути застосовано штраф в розмірі 25% від суми податку, що підлягало сплаті до бюджету, оскільки зазначено порушення було виявлено в рамках однієї перевірки протягом 1095 днів.

Позивач вважає, що штрафні санкції (що передбачені п. 127.1 ст. 127 ПК) повинні складати 11126,25 грн. – 25% від суми зобов’язання.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечу, посилаючись на те, що у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків не нарахування (неутримання, несплата) сум податку застосуванню підлягає збільшення розмірів штрафних санкцій, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 0540/5744/18-a та призначено розгляд справи у підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 13.08.2018 року.

13.08.2018 р. суд відклав розгляд справи на 11.09.2018 р.

Ухвалою від 11.09.2018 р. суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав розгляд справи на 17.10.2018 р.

17.10.2018 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання з»явився підтримав обставини викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання з»явився проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «НВП «ES «Полімер» (31279430) з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.07.2014 р. по 30.06.2017 р. правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2017 р. (а.с. 76-95).

Актом перевірки зокрема встановлено наступні порушення:

- п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, ст. 18, п. 164.1 ст. 164, п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176, п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, в частині не сплати (не перерахування) до бюджету, військового збору в розмірі 44504,85 грн. за період з лютого 2015 р. по травень 2017 р.

- п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, ст. 18, п. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176, п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, в частині не своєчасної сплати військового збору в розмірі 17860,78 грн. за період з серпня 2014 р. по квітень 2017 р.

На підставі ОСОБА_2 перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 06.10.2017 року № НОМЕР_1, яким визначено суму грошового зобов»язання з податків та зборів, у тому числі з військовим збором, пені на загальну суму - 97718 грн., а саме визначено суму грошового зобов»язання за податковим зобов»язанням - 44505 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 40864 грн., пеня відповідно до п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України в розмірі - 12349 грн. (а.с. 11-19).

Позивач частково не погоджується із вказаним податковим повідомленням – рішенням в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) згідно п. 127.1 ст. 127 ПК України, в зв»язку з чим просить суд скасувати його в частині нарахування штрафів підвищеного розміру (50%, 75%) за неперерахування (несплату) військового збору (на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України), а саме у сумі 39228 грн.

Предметом розгляду даної справи є правомірність застосування податковим органом штрафної (фінансової) санкції в частині застосування підвищеного розміру а саме 50% та 75% за неперерахування (несплату) військового збору на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31 липня 2014 року № 1621-VII який набрав чинності 03.08.2014 р. доповнено підрозділ 10 Податкового кодексу України пунктом 16-1 такого змісту: "16-1. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір.

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об’єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

1.6. Платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу".

Статтею 162 Податкового кодексу визначено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (пункт 162.1).

Згідно з статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.3 ст. 168 ПК передбачено, що розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету визначено пунктом 168.4 статті 168 ПК України.

Суд зазначає, що несвоєчасність перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб позивачем не заперечується.

Відповідальність за порушення вимог податкового законодавства передбачена Главою 11 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, а дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, відповідальність за правопорушення, передбачене статтею 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом).

При цьому, згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Отже, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (згідно зі статтею 127 ПК України - 50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 ПК України.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що застосування штрафу в більшому розмірі можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, як наслідок, у податковому повідомленні-рішенні.

Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду по справі № 805/3649/17а (провадження № К/9901/48336/18) від 11.09.2018 р.

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 06.10.2017 № НОМЕР_1 контролюючим органом визначено позивачу штрафну санкцію згідно з п. 127.1 ст. 127 ПК України в розмірі 39228 грн. вперше у розмірі 25% у вересні 2015 р. в сумі 1,85 грн., у подальшому в розмірі 50% у серпень 2014 - 13,34 грн. та 75% у серпні 2014 – 94,27 грн.

Суд зазначає, що застосування штрафу більшого розміру, за вказаною статтею Податкового кодексу України, можливе у разі встановлення контролюючим органом порушення протягом 1095 днів вдруге, втретє та більше, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, суд вважає безпідставним застосування штрафу в розмірі 50%, а також 75% за порушення вчинене позивачем повторно та втретє, оскільки відповідачем не доведено наявність акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, яким зафіксовано вчинення позивачем аналогічного порушення, що передувало прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до розрахунку до податкового повідомлення – рішення від 06.10.2017 № НОМЕР_1 за період серпень 2014 року по травень 2017 року включно несплата (неперерахування) до бюджету військового збору в розмірі склала - 44504,85 грн., а тому до вказаної суми повинен застосовуватися штраф в розмірі 25 відсотків.

Натомість, відповідачем застосовано штраф в розмірі 25, 50 та 75 відсотків, таким чином податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 № НОМЕР_1 винесено з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню в частині нарахування штрафів підвищеного розміру (50%, 75%) за неперерахування (несплату) військового збору (на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України) в сумі 28101 грн. (39228-(44505*25%).

Суд зазначає, що відповідачем правомірно застосовано штраф в розмірі 25% в сумі 11126 грн. відповідно до ст. 127.1 ст. 127 ПК України, тому позовні вимоги позивача, щодо скасування повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 06.10.2017 року в частині нарахування штрафів підвищеного розміру (50%, 75%) за неперерахування (несплату) військового збору (на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України), а саме у сумі 39228 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У звязку з чим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробниче підприємство “ES Полімер” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 06.10.2017 року в частині нарахування штрафів підвищеного розміру (50%, 75%) за неперерахування (несплату) військового збору (на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України) в сумі 28101 грн.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробниче підприємство “ES Полімер” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 06.10.2017 року в частині нарахування штрафів підвищеного розміру (50%, 75%) за неперерахування (несплату) військового збору (на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України), а саме у сумі 39228 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 06.10.2017 року в частині нарахування штрафів підвищеного розміру (50%, 75%) за неперерахування (несплату) військового збору (на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України) в сумі 28101 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробниче підприємство “ES Полімер” (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Недогибченка, буд. 17, код ЄДРПОУ 31279430) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) судовий збір в розмірі 1262 (одна тисяча двісті шістдесят дві) гривні 21 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 17 жовтня 2018 року в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст рішення буде складено та підписано 26 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.