Рішення № 77409701, 26.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2018 р. Справа№0540/5815/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Набережна, буд. 125, квю 54, мешкає за адресою: 87550, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. ПеремогиАДРЕСА_1)

до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а, код ЄДРПОУ 42171861)

до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 42169323)

про визнання дій протиправними та зобов’язання поновити виплату пенсії і сплатити виниклу заборгованість, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі – відповідач 1), в якій, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд:

- призначити спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання поновити виплату пенсії та сплатити виниклу заборгованість;

- визнати неправомірною бездіяльність Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької та зобов'язати поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком на пільгових умовах та повністю сплати виниклу заборгованість з листопада 2014 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати на сплату судового збору разом з комісією у розмірі 725,00 грн..

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. та надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі, або доказів на підтвердження матеріального становища позивача.

31 липня 2018 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року адміністративну справу № 0540/5815/18-а було прийнято до розгляду судді Толстолуцької М.М. та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 03 вересня 2018 року суд залучив у якості другого відповідача по справі Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі – відповідач 2).

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень статті 48 КАС України після вступу у справу другого відповідача – розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Згідно положень частини третьої статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Учасники справи про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, виплату поштового.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Так, у позові позивач зазначив, що у липні 2014 року Ворошиловським управлінням Пенсійного фонду України в м. Донецьку йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України № 1788 «Про пенсійне забезпечення». У зв’язку із тривалим проведенням на території м. Донецьк активної фази антитерористичної операції (операції об’єднаних сил) на початку 2018 року переїхав до м. Маріуполя та зареєструвався як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується відповідною довідкою. 03 квітня 2018 року він звернувся до відповідача із заявою про запит його пенсійної справи. Проте, на теперішній час виплата його пенсії не поновлена, що співробітники відповідача 1 пояснили тим, що на їх численні запити паперова та електронна пенсійна справа не надходила. Про строки її надходження позивачу не повідомили.

Отже, вважаючи таку бездіяльність Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В установлений судом строк, відповідачем 1 до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача, обґрунтовуючи неможливістю поновлення пенсійних виплат позивачу через не вивантаження електронної пенсійної справи Красноармійським (нині – Покровське, відповідач 2) об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідач 2 також заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та направив на адресу суду відзив на адміністративний позов.

Окрім того, відповідачем 2 на адресу суду були надіслані додаткові пояснення щодо наданого відзиву, у яких управління зазначило, що на виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 12.ю05.2015 року № 9-1 на Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області було покладено виконання обов’язків управління ПФУ в Ворошиловському та Київському районах м. Донецька та є носієм електронної бази пенсійних справ зазначених територіальних управлінь. Також, відповідачем 2 повідомлено суду, що на запит відповідача 1 управлінням було надано відповідь, що в електронній базі даних по Ворошиловському району м. Донецька особовий рахунок ОСОБА_1 закритий, як вибувший в інший район; особовий рахунок 179288 знятий з обліку 14.06.2014 року, атестат № 494 від 26.04.2016 року.

На підставі зазначеного, відповідач 2 пояснив, що Маріупольському об’єднаному управлінню ПФУ Донецької області необхідно звернутись з письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України з проханням дозволити Покровському УПФУ здійснити повторне вивантаження електронної пенсійної справи позивача до Маріупольського управління.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України є пенсіонером за віком (Список № 1), що підтверджується пенсійним посвідченням № 675/06-27/3 та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03 квітня 2018 року № НОМЕР_2.

03 квітня 2018 року позивач звернувся до Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявою «Про виплату пенсії», у якій просив запросити його пенсійну справу з управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька.

Зазначена заява була зареєстрована відповідачем 1 в день її подання та одночасно сформовано запит пенсійної (особової) справи до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

Судом згідно відомостей Інформаційного центру Персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України Центральної бази даних одержувачів пенсій від 03.04.2018 року по особовому рахунку позивача № 179288 встановлено, що станом на березень 2018 року позивач перебував на пенсійному обліку територіального управління ПФУ: «1452 – УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька». Згідно зазначених відомостей дата останнього нарахування пенсії позивача – 04.10.2014 року.

Як зазначає позивач, підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується відповідачем 1 позивач звернувся до Маріупольського управління із заявою про поновлення виплати пенсії (запит пенсійної справи).

На звернення позивача щодо його пенсійного забезпечення листом від 15.06.2018 року вих. № 655/03-2 Маріупольським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повідомлено, що після його звернення до управління 03.04.2018 року із заявою про запит пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька управлінням 03.04.2018, 24.04.2018, 15.05.2018 та 31.05.2018 року направлені запити паперової та електронної пенсійної справи до Красноармійського об’єднаного управління, проте, на час надання відповіді паперова та електронна справа до управління не надходили.

Одночасно, позивача поінформовано про надходження задовільного рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на підставі витягу з протоколу № 18 від 20.04.2018 року.

Отже, позивачу повідомлено, що виплата пенсії йому буде здійснена після надходження пенсійної справи та додаткового атестату про строк та суму сплаченої пенсії.

Як встановлено судом листом Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.09.2016 року № 23380 на адресу УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя було надано інформацію, що в електронній базі даних по Ворошиловському району м. Донецька особовий рахунок ОСОБА_1 закритий, як вибувший в інший район; особовий рахунок 179288 знятий з обліку 14.06.2014 року, атестат № 494 від 26.04.2016 року, виплата не проводилась з дати призначення 14.06.2016 року.

Листом від 01.08.2018 року вих. № 5731/04/25 на адресу Маріупольського ОУ ПФУ Донецької області Покровським управлінням повідомлено, що в електронній базі даних по Ворошиловському району м. Донецька отримувач пенсії є, як вибувший в інший район, особова справа № 179288 закрита, атестат № 494 від 26.04.2016 року.

Таким чином, спірним питанням у справі є правомірність дій пенсійного органу щодо невиплати позивачеві пенсії згідно його заяви, у зв’язку з відсутністю електронної пенсійної справи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В силу вимог статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі – Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до норм статті 7 зазначеного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Факт внутрішнього переміщення, згідно положень статті 4 Закону № 1706-VII підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до норм статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Як зазначалось судом раніше, факт внутрішнього переміщення позивача підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Доказів її скасування матеріали справи не містять та означене не спростовується відповідачем.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі – Порядок № 22-1).

Відповідно абзацу 4 пункту 1.5 зазначеного Порядку заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Згідно положень пункту 4.8 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера.

Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Нормами пункту 4.12 Порядку № 22-1 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п’яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Таким чином, суд доходить висновку що однією з необхідних умов для взяття позивача на пенсійний облік до Маріупольського об’єднаного управління та відповідно – поновлення виплати його пенсії є надходження пенсійної справи.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Суд зауважує, що згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем виконані всі залежні від нього передумови для взяття його на пенсійний облік та технічні проблеми із вивантаженням його електронної пенсійної справи не можуть позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо виплати пенсії за віком на пільгових умовах.

Водночас, судом зі змісту наданих пояснень Покровського об’єднаного управління встановлено, що дане управління тривале не направлення електронної пенсійної справи позивача виправдовує необхідністю звернення Маріупольського управління з письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України з проханням дозволити Покровському УПФУ здійснити повторне вивантаження електронної пенсійної справи позивача. Отже, суд доходить висновку про наявність технічної можливості у Покровського об’єднаного управління направлення електронної пенсійної справи, що є безумовною підставою для зобов’язання останнього здійснити повторне вивантаження електронної пенсійної справи позивача до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Отже, суд доходить висновку, що відповідач 1 діяв не розсудливо та без урахування всіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Водночас, згідно положень частини другої зазначеної статті суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина.

Згідно положень частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, враховуючи всі обставини справи, з метою ефективного захисту прав позивача, суд доходить висновку про задоволення його позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача 1. Та зважаючи на необхідність надходження пенсійної справи для взяття позивача на облік відповідача 1, зобов’язання останнього вжити заходів щодо належного запиту пенсійної справи позивача для взяття позивача на облік та виплати заборгованості з пенсійних виплат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до адміністративного суду був сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. (у визначеному законодавством розмірі без урахування банківської комісії) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 83015, АДРЕСА_2, мешкає за адресою: 87550, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. ПеремогиАДРЕСА_1) до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а, код ЄДРПОУ 42171861), до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання дій протиправними та зобов’язання поновити виплату пенсії і сплатити виниклу заборгованість – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а, код ЄДРПОУ 42171861) щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про запит пенсійної справи від 03.04.2018 року.

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 42169323) здійснити повторне вивантаження електронної пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 83015, АДРЕСА_2, мешкає за адресою: 87550, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. ПеремогиАДРЕСА_1) до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Зобов’язати Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а, код ЄДРПОУ 42171861) вжити заходів щодо взяття на облік ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 83015, АДРЕСА_2, мешкає за адресою: 87550, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. ПеремогиАДРЕСА_1) та виплати йому заборгованості з пенсійних виплат з дня припинення їх виплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а, код ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 83015, АДРЕСА_2, мешкає за адресою: 87550, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. ПеремогиАДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 83015, АДРЕСА_2, мешкає за адресою: 87550, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. ПеремогиАДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження та його повний текст складений та підписаний 26 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.