Рішення № 77409558, 23.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2018 р. Справа№0540/5749/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

представника позивача Коновалової Г.О.,

представника відповідача Лещенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Часовоярського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (вул. К.Лібкнехта, 177А, м. Маріуполь, 87547) в особі Часовоярського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (вул. З.Космодем'янської, 3, м. Часів Яр, Донецька область, 84553) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-й Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526) про скасування вимоги від 11.05.2018 року № Ю-17316-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині нарахування недоїмки в сумі 2037236,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем 11.05.2018 року виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-17316-17, відповідно до якої за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 6554690,52 грн., у тому числі недоїмки у розмірі 2498463,45 грн., штрафу у розмірі 2982612,03 грн. та пенсі у розмірі 1073615,04 грн.

Позивач вважає, що вимога підлягає скасуванню в частині суми 2037236,32 грн. (за січень 2018 року у розмірі 660865,44 грн., за лютий 2018 року у розмірі 699859,69 грн., березень 2018 року у розмірі 676511,19 грн.).

Позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, та такою, що порушує права позивача, оскільки не відповідає вимогам пункту 9-4 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до яких платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Крім того, позивач зазначив, що він на виконання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звертався до відповідача з заявою №06/2284 від 05.11.2014 року про звільнення від виконання своїх обов'язків, а саме, нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності, однак, у порушення норм законодавства, її не було прийнято до уваги. Також, позивач посилається на те, що підприємством були отримані сертифікати Торгово - промислової палати України № 1735, № 1736, якими засвідчено факт настання обставин непереборної сили від 25.11.2014 року.

З огляду на вищезазначене, вважає, що спірна вимога в сумі 2037236,32 грн. є незаконною та протиправною.

Через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем було надано відзив на адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву на адміністративний позов відповідачем зазначено, що позивач відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Оскільки згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, заборгованість позивача станом на 30.04.2018 року становила 6554690,52 грн., відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2018 року № Ю-17316-17.

Вказує, що посилання позивача на вимоги Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" є хибними, з огляду на те, що зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від виконання обов'язків платника податку єдиного внеску втратили чинність згідно із Законом № 911.

На підставі вищевикладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.08.2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.08.2018 року судом відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.09.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2018 року підтримав позовні вимоги, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.10.2018 року заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лібкнехта, 117а, що вбачається з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщених в безкоштовному доступі на сайті Міністерства юстиції України.

Часовоярське регіональне виробниче управління є відокремленим підрозділом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" без права юридичної особи, місцезнаходження: 84553, Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Зої Космодем'янської, буд. 3 та обліковується за кодом ЄДРПОУ 35397900.

11.05.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу № Ю-17316-17 про сплату позивачем заборгованості з єдиного соціального внеску в сумі 6554690,52 грн., яка виникла станом на 30.04. 2018 року (а.с. 5).

Не погодившись з винесеною вимогою № Ю-17316-17 від 11.05.2018 року позивач звернувся зі скаргою від 05.06.2018 року № 03/1426 до Державної фіскальної служби України (а.с. 10-11).

За результатами розгляду скарги позивача Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 06.07.2018 року №22725/6/99-99-11-02-02-25, відповідно до якого скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувана вимога без змін (а.с. 12-13).

Як встановлено судом, КП "Компанія "Вода Донбасу" (м. Донецьк, вул. Артема, 85) отримано Сертифікат (висновок) № 1735 за вихідним № 5270/05-4 від 25 листопада 2014 року Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили (а.с.13-14), відповідно до якого Торгово-промислова палата України на підставі п.п. 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчила настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року КП "Компанія "Вода Донбасу" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити було неможливо. Також, наявним в позивача є аналогічний Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України № 1736 за вихідним № 5268/05-4 від 25 листопада 2014 року про настання обставин непереборної сили при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України із засвідченням обставин непереборної сили також з 10 червня 2014 року (а.с. 6,7).

05.11.2014 року Часовоярське регіональне виробниче управління Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з заявою №06/2284 про звільнення підприємства від обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 закону України "Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, а саме від нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності (а.с. 8).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внесу на суму 6554690,52 грн. в частині нарахування недоїмки в сумі 2037236,32 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464 - VІ (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є в тому числі роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 п. 4 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 93 (пункт 94 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

" 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Разом з цим, суд зазначає, що на час розгляду справи жодних рішень про виключення з чинної редакції п. 9-4 розділу VIII Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийнято не було.

Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не містить у собі інформації щодо виключення з розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4, а тому, є чинним.

Суд зауважує, що чинна редакція Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI містить п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень. Відповідно до преамбули Закону № 2464-VI, саме цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Таким чином, станом на час розгляду справи та на час прийняття спірної вимоги, приписи Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення певної категорії платників єдиного внеску від виконання обов'язків, визначених у ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону - чинні, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги посилання відповідача у своєму відзиві з цього приводу.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Судом встановлено, що місцезнаходженням Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" є місто Маріуполь, а Часовоярського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" - місто Часів Яр, заява у довільній формі подана до Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р до "Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" міста Маріуполь та Бахмут віднесені до населених пунктів на території яких проводиться АТО.

Отже, місто Бахмут Донецької області, на території якого розташована Артемівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває Часовоярське регіональне виробниче управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

Оскільки позивач перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, яка на даний час триває, тому позивач на період проведення антитерористичної операції є звільненим від обов'язків платника єдиного внеску та від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

Крім того, суд зауважує, що не потребує додаткового засвідчення факту настання форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

У зв'язку з вищевикладеним, суд зазначає, що позивач звільнений від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період проведення антитерористичної операції.

Водночас суд зазначає, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Відносно заяви про звільнення від обов'язків, передбачених Законом № 2464 наданої позивачем до контролюючого органу Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, яка була отримана останнім 05.11.2014 року, суд вважає за необхідне зазначити що необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема, визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює "незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій" та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені абзацом третім пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, не застосовуються виключно в цей період.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 812/292/18 (провадження № Пз/9901/22/18), постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 805/2474/16-а (провадження № Пз/9901/3668/18).

Суд звертає увагу відповідача на те, що в силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Згідно з нормами частини шостої зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи недоведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірної вимоги в частині нарахування недоїмки в сумі 2037236,32 грн., позовні вимоги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Часовоярського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 11.05.2018 року №Ю-17316-17 року у сумі 2037236,32 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 30558,54 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 122, 132, 139, 143, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Часовоярського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 11.05.2018 року № Ю - 17316-17 в сумі 2037236,32 грн. - задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області № Ю - 17316-17 від 11.05.2018 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2037236,32 грн.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Часовоярського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 00191678, юридична адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А) судові витрати у сумі 30558,54 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114).

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 23.10.2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.