Рішення № 77409242, 24.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 р. Справа№0540/7969/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування Рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.06.2018 року "Про відмову в призначенні пенсії"; зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 ОСОБА_1 періоди роботи з 11.06.1984 року по 03.12.1993 року на підприємстві "Амвросіївський ордена Леніна цементний комбінат" на посаді машиніста екскаватора горного цеху виробництва (запис у трудовій книжці №7-8) та з 21.10.1998 року по 21.12.2000 року на підприємстві Амвросіївське акціонерне товариство "Донцемент" на посаді машиніста екскаватора горного цеху об`єднаних кар`єрів (запис у трудовій книжці №22-23); зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.04.2018 року позивач звернувся до Маріупольсткого об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підтвердження трудового стажу для призначення за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» №637 від 12.08.1993 року.

Підставами для ухвалення вказаного рішення є те, що відповідачем не підтверджено пільговий стаж роботи за Списком №2 з 11.06.1984 рок по 03.12.1993 року в Амвросіївському ордена Леніна цементному комбінаті на посаді машиніста екскаватора горного цеху виробництва та з 21.10.1998 року по 21.12.2000 року у Амвросіївському АТ «Донцемент» на посаді машиніста екскаватора горного цеху об`єднаних кар`єрів.

Позивач з вказаною позицією не згоден у зв`язку з чим, вважає необґрунтованим рішення прийняте відповідачем про відмову в призначенні пенсії.

Представник відповідача, надав відзив на адміністративний позов та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві відповідач зазначив, що до загального стажу роботи не було зараховано періоди з 11.06.1984 по 03.12.1993 року та з 21.10.1998 року по 21.12.2000 року у зв`язку з тим, що у трудовій книжці позивача є запис 12-13 за періоди роботи з 15.03.1995 року по 01.07.1995 року по підприємству ХДСУ «Памір», де у наказі про звільнення є виправлення, але підтверджуючу довідку позивачем не надано.

За таких обставин, через відсутність необхідного пільгового стажу роботи не має підстав призначити пенсію позивачу за нормами п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року дану позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків шляхом надання до суду підтвердження того, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та таких самих підстав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою від 25.04.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 03.10.2017 року №1058-VI.

Разом з зазначеною заявою позивачем були надані наступні документи: трудова книжка, диплом про навчання, військовий квиток, довідка ПрАТ «ММК ім. Ілліча» про підтвердження пільгового стажу роботи №368 від 25.04.2018 року, паспорт, інн.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.06.2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

До загального стажу роботи позивача не було зараховано періоди з 11.06.1984 року по 03.12.1993 року у зв`язку з тим, що у трудовій книжці є запис 12-13 за період роботи з 15.03.1995 року (Пр. №2к от 10.03.1995) по 01.07.1995 року (Пр. №5к от 27.06.1995) по підприємству ХДСУ «Памір», де у наказі про звільнення є виправлення, але підтверджуючу довідку не надано.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Пенсійне забезпечення громадян, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, врегульовано частиною 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсії на пільгових умовах призначаються у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абз.1 цього пункту, у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 21 року у чоловіків.

Відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Застосування Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», регулюється Порядком, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383.

Згідно з цим Порядком під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (п.3 Порядку).

Під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списком, не менш як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням певних трудових обов'язків (п.2 Порядку).

Позивач, який народився 02.05.1965, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 15.06.2016 досягнув віку, який дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із записами трудової книжки позивача НОМЕР_2, він з 11.06.1984 року по 03.12.1993 року працював в «Амвросіївському ордена Леніна цементному комбінаті» на посаді машиніста екскаватора горного цеху виробництва та з 21.10.1998 року по 21.12.2000 року працював у Амвросіївському АТ «Донцемент» на посаді машиніста екскаватора горного цеху об`єднаних кар`єрів.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців «Амвросіївський ордена Леніна цементний комбінат» та Амвросіївський АТ «Донцемент» на якому працював позивач, припинили свою діяльність.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.06.2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за нормами п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд не може погодитися з правомірністю вказаних рішень з огляду на таке.

Позивачем надано відповідачеві довідку Об`єднання «Цемент Донбасу» від 14.03.2018 №25, згідно з якою він працював повний робочий день в горному цеху виробництва - 4, виробництва - 2, Амвросіївського цементного комбінату за періоди з 11.06.1984 року по 03.12.1993 року та з 21.10.1998 року по 23.05.2000 року, в якості машиніста екскаватору, що передбачено Смиском №2.

Отже, професія позивача віднесена до професій, що дають право на пільгову пенсію за Списком №2, це підтверджено як трудовою книжкою, так і відповідними довідками.

21.08.1992 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 №442, відповідно до п.2 якої пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Пунктом 4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, (далі за текстом Порядок) передбачено, що згідно з п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного п'ятирічного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Судом встановлено, що відповідно наказу ВАТ «Донцемент» від 31.05.1994 року №120 про підсумки атестації робочих місць за умовами праці визначен перелік робочих місць, виробництв, професій та посад із льготним забезпеченням за списками №1 і №2.

Що стосується надання відповідачами оцінки документам, поданим позивачем, суд зазначає, що відповідно до ст.82 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Суд відхиляє посилання відповідачів на те, що позивачем не надано первинних документів на підтвердження пільгового характеру роботи, а саме не надання довідок, неможливо здійснити перевірку наданих відомостей у зв'язку із знаходженням архіву підприємств на тимчасово непідконтрольній території України. Є вочевидь зрозумілим, що надання нових довідок, виправлення недоліків у наявних та можливість перевірки не залежить від волі позивача, оскільки підприємство ліквідоване, було розташоване на тимчасово непідконтрольній території України, де наразі відбуваються бойові дії. Отже, вимога відповідачів про надання довідок встановленого зразку завідомо є такою, що об'єктивно не може бути виконана позивачем, цю вимогу виконати неможливо, у зв'язку з чим суд вважає дії відповідачів явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому їх не можна вважати вчиненими обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідачами не враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, той факт, що первинні документи, які можуть підтвердити пільговий стаж позивача, залишилися на тимчасово непідконтрольній території і, навіть будучі наданими на вимогу позивача або відповідачів, за законом будуть вважатися недійсними та такими, що не створюють правових наслідків.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийняття рішення, під час судового розгляду вивченням наявних доказів встановлена невідповідність рішення діючому в Україні законодавству, тому рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від05.06.2018 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 139, 242, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.06.2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи ОСОБА_1 з 11.06.1984 року по 03.12.1993 року на підприємстві «Амвросіївський ордена Леніна цементний комбінат» на посаді машиніста екскаватора горного цеху виробництва та з 21.10.1998 року по 21.12.2000 року на підприємстві Амвросіївське акціонерне товариство «Донцемент» на посаді машиніста акскаватора горного цеху об`єднаних кар`єрів.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) судові витрати у сумі 704,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.