Рішення № 77409176, 25.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 р. Справа№0540/8820/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк

про: визнання неправомірними дії та скасування рішення Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні субсидії на житлово - комунальні послуги з 01 травня 2018 року, зобов'язання Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк призначити ОСОБА_1 субсидію на житлово - комунальні послуги з 01 травня 2018 року та перерахувати її на рахунки виконавців комунальних послуг.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк про визнання неправомірними дії та скасування рішення Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні субсидії на житлово - комунальні послуги з 01 травня 2018 року, зобов'язання Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк призначити ОСОБА_1 субсидію на житлово - комунальні послуги з 01 травня 2018 року та перерахувати її на рахунки виконавців комунальних послуг.

Представником позивача надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг з 01 травня 2018 року та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк - повідомлення про відмову в наданні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг, придбання скрапленного газу, твердого і рідкого пічного побутового палива № 07/3-02194 від 02.07.2018 року по справі № 3401, зобов'язати Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк призначити ОСОБА_1 субсидію на житлово - комунальні послуги з 01.05.2018 року та перерахування її на рахунки виконавців комунальних послуг.

В обґрунтування позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. 2 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848, позивач як громадянин України, який на законних підставах перебуває на території України та проживає у житловому приміщенні має право на отримання житлової субсидії. Позивач вказує на те, що цим правом він користується з 2016 року та кожне півріччя отримував житлову субсидію. Позивач зазначає, що у червні 2018 року дізнався що відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні йому житлової субсидії на літній період 2018 року. Письмового рішення відповідач на адресу позивача не надсилав та не яких пояснень не надавав. Позивач посилається на те, що ним 30.08.2018 року отримано відповідь відповідача, відповідно до якого було повідомлено про відмову в призначенні житлової субсидії з травня 2018 року, у зв'язку з заборгованістю по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у період, за який враховується доходи для призначення житлової субсидії. Крім того, позивач вказує на те, що ним також 30.08.20118 року отримано від відповідача повідомлення про відмову наданні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в наданні йому субсидії на оплату житлово - комунальних послуг незаконними. Позивач посилається на вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який визначає, що під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суму якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачою зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі встановленому для таких платників (авансові внески). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. Позивач вказує на те, що з його заробітної плати щомісячно здійснювались відрахування єдиного внеску. Крім того, позивач зазначає, що не перерахування коштів по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за робітника страхувальником - підприємством «Шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля» в Пенсійний фонд не є виною робітника. А є заборгованістю страхувальника перед ПФУ, тобто у позивача не має заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців періоді, за який враховується його доходи для призначення житлової субсидії, отже відповідач не має підстав для відмови позивачу в призначенні житлової субсидії.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У заяві про уточнення позовних вимог просили суд розглядати справу без їх участі.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач з жовтня 2015 року отримує житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. З 01.05.2018 року набрала чинності Постанова КМУ від 27.04.2018 року № 329, якою внесено зміни до Положення про призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 року № 848. Згідно п. 6 Положення визначено, що житлова субсидія не призначається, якщо у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії. Згідно п. 14 Положення для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п'ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: інформація про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа - підприємець, що обрав спрощену систему оподаткування, - ДФС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном. Відповідач зазначає, що відповідно до отриманої інформації ПФУ встановлено, що у відповідача відсутня сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії. Кріім того, згідно довідки про розмір доходу, отриманої в електронному вигляді підтверджується несплата позивачем ЄСВ. Відповідач зазначає, що згідно до п. 6 Положення в призначенні субсидії позивачу з 01.05.2018 року відмовлено, про що направлено повідомлення від 02.07.2018 року № 07/3-02194.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Третя особа надала до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 ДП «Торецьквугілля» сплатило в повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, просив суд розглядати справу без його участі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 17 жовтня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач, представники позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9).

16.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області з заявою № 3401 про призначення житлової субсидії (а.с. 33). Крім того, позивачем одночасно з заявою про призначення житлової субсидії була подана декларація про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії (а.с. 33 - зворотній бік).

ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області з 2015 року, востаннє субсидія йому була призначена на період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивач отримав від Управління соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області повідомлення про відмову в наданні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива № 07/3-02194 від 02.07.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 не призначено житлову субсидію з 1 травня 2018 року з таких підстав: несплата ЄСВ протягом трьох місяців. (а.с. 12 - 13).

Не погодившись з відмовою в призначенні житлової субсидії, в зв'язку з несплатою ЄСВ протягом трьох місяців, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приписами статті 22 Конституції України визначено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо -, тепло -, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначаються Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.10.1995 № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (далі - Положення).

Пунктом 2 Положення визначено, що право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) (п. 3 Положення).

Відповідно до п. 6 Положення житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.

Приписами п. 14 Положення для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п'ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: інформація про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа - підприємець, що обрав спрощену систему оподаткування, - ДФС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном.

Судом встановлено, що на підставі інформації отриманої від Пенсійного фонду та Державної фіскальної служби відповідачем встановлено, що позивачем не сплачено єдиний внеском протягом трьох місяців.

Приписами до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону № 2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

З копії трудової книжки НОМЕР_2 встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_3 працює на відокремленому підрозділі «Шахті «Торецьк» ДП «Торецьк вугілля» (а.с. 17-20).

Судом встановлено, що відокремленим підрозділом «Шахті «Торецьк» ДП «Торецьк вугілля» щомісячно подаються звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за спірний період. Крім того, підприємство здійснювало відраховування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачувався єдиний внесок шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями (а.с. 84-137).

Також, позивачем надано до суду довідку ВП «Шахта «Торецьк» ДП «Торецьквугілля» відповідно до якої зазначено, що з заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно проводяться утримання податків в розмірі 18% (а.с. 11).

Крім того, позивачем надано до суду копії табуляграм відповідно до яких вбачається, що місячно з заробітної плати позивача відраховувався єдиний внесок (а.с. 21).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сам факт незарахування сум єдиного внеску, сплаченого із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Державної фіскальної служби, про що стверджує відповідач, за відсутності вини ОСОБА_1, не є підставою для відмови в наданні житлової субсидії.

Крім того, судом встановлено, що з заробітної плати позивача щомісячно перераховувалися суми єдиного соціального внеску, а отже позивач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов'язків по сплаті обов'язкових платежів.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити , що відповідно до п. 7 Положення за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 цього Положення. Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Відповідно до п. 9 Положення житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому пункту 7 цього Положення. За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому пункту 7 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому цього пункту.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що навіть за наявності обставин, визначених п. 6 Положення як підстава для відмови у призначенні житлової субсидії, спеціально створеною комісією може бути прийнято рішення про призначення такої субсидії.

Таким чином, суд вважає, що управлінням соціального захисту населення Віськово - цивільної адміністрації в м. Торецьк прийняло незаконне рішення про відмову позивачу в призначенні житлової субсидії, яким порушило державні соціальні гарантії встановлені Конституцією України.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг з 01 травня 2018 року, а прийняте рішення Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк - повідомлення про відмову в наданні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг, придбання скрапленного газу, твердого і рідкого пічного побутового палива № 07/3-02194 від 02.07.2018 року по справі № 3401 підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк призначити ОСОБА_1 субсидію на житлово - комунальні послуги з 01.05.2018 року та перерахування її на рахунки виконавців комунальних послуг, суд зазначає

Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо субсидію на житлово - комунальні послуги та перерахування її на рахунки виконавців комунальних послуг відносяться до виключної компетенції виконавців, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження відповідача.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачу про призначення субсидії на житлово - комунальні послуги та перерахування її на рахунки виконавців комунальних послуг з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України уразі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк в частині визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг з 01 травня 2018 року, визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк - повідомлення про відмову в наданні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг, придбання скрапленного газу, твердого і рідкого пічного побутового палива № 07/3-02194 від 02.07.2018 року, зобов'язання Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення субсидії на житлово - комунальні послуги з 01 травня 2018 року та перерахування її на рахунки виконавців комунальних послуг з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, суд приходить до висновку про стягнення судового збору на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк в розмірі 352,40 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк про визнання неправомірними дії Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг з 01 травня 2018 року, скасування рішення Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк - повідомлення про відмову в наданні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг, придбання скрапленного газу, твердого і рідкого пічного побутового палива № 07/3-02194 від 02.07.2018 року по справі № 3401, зобов'язання Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк призначити ОСОБА_1 субсидію на житлово - комунальні послуги з 01.05.2018 року та перерахування її на рахунки виконавців комунальних послуг - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг з 01 травня 2018 року.

Визнання протиправним та скасуватти рішення Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк - повідомлення про відмову в наданні субсидії на оплату житлово - комунальних послуг, придбання скрапленного газу, твердого і рідкого пічного побутового палива № 07/3-02194 від 02.07.2018 року.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) про призначення субсидії на житлово - комунальні послуги з 01 травня 2018 року та перерахування її на рахунки виконавців комунальних послуг з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, адреса реєстрації: 85200, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Військово - цивільної адміністрації в м. Торецьк (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Євгена Седнєва, буд. 1, код ЄДРПОУ 26000411) судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 25 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.