Рішення № 77404740, 09.10.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.10.2018

Справа № 334/5549/17

Провадження № 2/334/1049/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Сагайдак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Основаніє» та ОСОБА_2 «Міські теплові мережі», треті особи: Комунальне підприємство «Водоканал», ТОВ «Умвельт-Запоріжжя», ОСОБА_3, про захист прав споживачів шляхом зобов’язання здійснити перерахунок спожитих комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства «Основаніє» та ОСОБА_2 «Міські теплові мережі», треті особи: Комунальне підприємство «Водоканал», ТОВ «Умвельт-Запоріжжя», ОСОБА_3, про захист прав споживачів шляхом зобов’язання здійснити перерахунок спожитих комунальних послуг.

В позовній заяві зазначила, що 27.06.2008 року між нею та комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» (КП «РЕПОГ») був укладений договір № 235 на проживання в гуртожитку, який належить до комунальної власності Запорізької міської ради, згідно пункту 1.1 якого, їй та її сину ОСОБА_3 передане у строкове користування житло за адресою м. Запоріжжя,вул. Дніпропетровське шосе, будинок 24-А, кімната 223.

Після укладення договору разом із сином вона вселилась в зазначене житлове приміщення, зареєструвалась у ньому, стала сплачувати за комунальні послуги, які надавались у відповідності до рахунків на двох осіб: за неї і її неповнолітнього сина.

З лютого 2013 року комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» реорганізоване; його правонаступником стало комунальне підприємство «Основаніє» Запорізької міської ради, тому облікові документи по гуртожиткам були передані КП «РЕПОГ» до Центру обслуговування абонентів КП «Основаніє». Згідно даних документів у кімнаті № 223 будинку 24-А по вулиці Дніпропетровське шосе в м. Запоріжжі були зазначені зареєстрованими три особи: ОСОБА_4; ОСОБА_1; ОСОБА_3.

Із зазначеного часу відповідачем КП «Основаніє» почали здійснюватись нарахування за комунальні послуги із розрахунку на трьох осіб: на ОСОБА_1, ОСОБА_3 та громадянина ОСОБА_4

31.10.2014 року позивачка звернулась до КП «Основаніє» із письмовою заявою про зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою м. Запоріжжя, ву. Дніпропетровське шосе, буд. № 24-А, кімната 223, посилаючись на ту обставину, що за відомостями, які були їй відомі, ОСОБА_4 помер у 2006 році., однак, Листом від 13.11.2014 року їй відмовлено у задоволенні заяви по причині відсутності свідоцтва про смерть ОСОБА_4.

27.02.2015 року вона повторно звернулась з письмовою заявою про зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку і на підтвердження факту його смерті надала письмову довідку Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції міського відділу реєстрації актів цивільного стану від 24.02.2015 року № 1056\0204\8-04-37 про наявність актового запису про смерть № 11069 від 05.12.2006 року, який складено на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте рішення щодо зняття померлого з реєстрації прийнято так і не було.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2015р. задоволено її позов до КП «Основаніє» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, зобов’язано КП «Основаніє» зняти ОСОБА_4 з реєстрації в кімнаті №223 в будинку 24-а по вул. Дніпропетровське шосе в м. Запоріжжі, яке КП «Основаніє» відмовлялося виконувати, тому ОСОБА_4 був знятий з реєстрації лише 28.04.2016р. Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

Безпідставна відмова у задоволенні її заяв про зняття ОСОБА_4 з реєстрації та зволікання (невиконання) рішення суду призвело до порушення її прав споживача комунальних послуг, а саме за період з лютого 2013 року по 01 липня 2016 року ОСОБА_1 було безпідставно нараховано 5646 грн.94 коп., в тому числі за газ – 259,26 грн., за електроенергію – 1154,04 грн., за вивіз ТПВ – 147,69 грн., за центральне ГВП – 2574,52 грн., сток ГВП – 111,02 грн., за холодне водопостачання – 728,93 грн., за водовідвід ХВП – 671,28 грн.

Тому, позивачка була вимушена звернутись до суду зданим позовом з метою захисту своїх порушених прав, та просить суд зобов’язати МКП «Основаніє» здійснити перерахунок спожитих комунальних послуг, та стягнути з відповідачів її витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн.

В подальшому позивачка уточнила свої позовні вимоги, наполягаючи на позовних вимогах до ОСОБА_2 «Міські теплові мережі» щодо здійснення перерахунку за період з лютого 2013 року по 01 липня 2016 року нарахованих платежів за центральне ГВП та про скасування нарахованих 2574,52 грн. і стягнення з відповідача судових витрат в сумі 640 грн., при цьому відмовилась від частини позовних вимог до МКП «Основаніє» щодо перерахунку нарахованих платежів за період з лютого 2013 року по 01 липня 2016 року за газ – 259,26 грн., за електроенергію – 1154,04 грн., за вивіз ТПВ – 147,69 грн.,за сток ГВП – 111,02 грн., за холодне водопостачання – 728,93 грн., за водовідвід ХВП – 671,28 грн..

Ухвалою Ленінського районного суду від 09.10.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до МКП «Основаніє» залишені без розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Сторони повідомлені про дату розгляду справи та наданий час для подання відзиву та заперечень.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не заявилися надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, свої уточнені позовні вимоги підтримують у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Представники МКП «Основаніє», КП «Водоканал» та ТОВ «Умвельт-Запоріжжя» подали заяви до суду та просять розглянути справу без їх участі на розсуд суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 «Міські теплові мережі» в судове засідання не з’явився, відзив на позовні вимоги суду не надав, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений вчасно.

Суд вважає можливим, за згодою позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази у сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов’язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно до статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 6) звернення до суду та інших уповноважених органів за захистом порушених прав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.21 Закону «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитися, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав’язує такі умови виконання послуги, які ставлять споживача в нерівне становище порівняно з іншими споживачами.

Судом встановлено, що 27.06.2008 року між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» (КП «РЕПОГ») був укладений договір № 235 на проживання в гуртожитку, який належить до комунальної власності Запорізької міської ради (а.с.4-5).

Згідно пункту 1.1 договору їй та її сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, передане у строкове користування житло за адресою м. Запоріжжя, вул.. Дніпропетровське шосе, буд. 24-А, кімната 223.

Після укладення договору разом із сином вона вселилась в зазначене житлове приміщення на підставі Ордеру на жилу площу №5 серія «Г» від 15.01.2007р. та стала сплачувати за комунальні послуги, які надавались у відповідності до рахунків на двох осіб: за неї і її неповнолітнього сина. (а.с.10).

Згідно Довідки з місця проживання про склад сім’ї № 524-п від 27.06.2008р. за адресою м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 24-А, кімната 223 зареєстровані дві особи ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3. (а.с.11),

З лютого 2013 року комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» реорганізоване; його правонаступником стало комунальне підприємство «Основаніє» Запорізької міської ради, тому облікові документи по гуртожиткам були передані КП «РЕПОГ» до Центру обслуговування абонентів КП «Основаніє». Згідно даних документів у кімнаті № 223 будинку 24-А по вул.. Дніпропетровське шосе в м. Запоріжжі були зазначені зареєстрованими три особи: ОСОБА_4; ОСОБА_1; ОСОБА_3, та з цього часу відповідачем КП «Основаніє» нарахування за комунальні послуги почали здійснюватись із розрахунку на трьох осіб: на ОСОБА_1, ОСОБА_3 та громадянина ОСОБА_4

27.10.2014 року ОСОБА_1 звернулась до директора МКП «Основаніє» із письмовою заявою про зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою м. Запоріжжя, вулиця Дніпропетровське шосе, будинок № 24-А, кімната 223, посилаючись на ту обставину, що за відомостями, які були їй відомі, ОСОБА_4 помер у 2006 році (а.с.6).

Листом МКП «Основаніє» № К-933 від 13.11.2014 року позивачці було відмовлено у задоволенні заяви з посиланням на п.3.1 Наказу МВС України від 22.11.2012р. № 1077, у зв’язку із відсутністю свідоцтва про смерть ОСОБА_4, та було рекомендовано вирішувати це питання в судовому порядку (а.с.7).

Згідно Довідка № 1056/0204/8-04-37 від 24.02.2015р. начальника Міського відділу державної РАЦС реєстраційної служби Запорізького МУЮ, наданої на адвокатський запит від 24.02.2015р., підтверджена наявність актового запису про смерть № 11069 від 05.12.2006р., складеного на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

27.02.2015 року позивачка ОСОБА_1 повторно звернулась до директора МКП «Основаніє» з письмовою заявою про зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку і на підтвердження факту його смерті надала письмову довідку Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції міського відділу реєстрації актів цивільного стану від 24.02.2015 року № 1056\0204\8-04-37 про наявність актового запису про смерть № 11069 від 05.12.2006 року, який складено на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Проте питання щодо зняття померлого з реєстрації так і не було вирішено.

Позивачка була вимушена звернутись до суду, та рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2015р. було задоволено її позов до КП «Основаніє» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, яким зобов’язано КП «Основаніє» зняти ОСОБА_4 з реєстрації в кімнаті 223 в бу. 24-а по вул. Дніпропетровське шосе в м. Запоріжжі (а.с.12)

Однак тривалий час КП «Основаніє» не виконувало рішення суду, тому ОСОБА_4 був знятий з реєстрації лише 28.04.2016р. Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

В свою чергу, безпідставна відмова у задоволенні заяв позивачки про зняття ОСОБА_4 з реєстрації та умисне невиконання рішення суду призвело до порушення її прав споживача комунальних послуг. А саме, відмова у знятті з реєстраційного обліку ОСОБА_4 за місцем проживання позивачки та її сина, а також нездійснення перерахунку нарахувань по сплаті комунальних послуг (електрична енергія, газ, вивіз твердих побутових відходів, центральне гаряче водопостачання, холодне водопостачання, водовідвід холодного водопостачання, водовідвід гарячого водопостачання ) починаючи з лютого 2013 року по 01 липня 2016 року з розрахунку на двох осіб призвело до безпідставного нарахування надмірної суми за начебто спожиті комунальні послуги в розмірі 5646 грн.94 коп., в тому числі за газ – 259,26 грн., за електроенергію – 1154,04 грн., за вивіз ТПВ – 147,69 грн., за центральне ГВП – 2574,52 грн., сток ГВП – 111,02 грн., за холодне водопостачання – 728,93 грн., за водовідвід ХВП – 671,28 грн., що підтверджується Випискою нарахування платежів за 2016 р. з особового рахунку № 91272595, оформленого на ім’я ОСОБА_1 (а.с.13).

Однак, на момент розгляду справи по суті, спір між ОСОБА_1 та МКП «Основаніє» щодо безпідставного нарахування зайвих сум за газ, електроенергію, вивіз твердих побутових відходів, за стоки гарячого водопостачання, за холодне водопостачання та за водовідвід холодного водопостачання було вирішений в добровільному порядку.

При цьому, вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Міські теплові мережі» про здійснення перерахунку платежів за центральне опалення та центральне гаряче водопостачання в сумі 2574,52 грн. за період з лютого 2013 року по 01 липня 2016 року, нарахованих згідно Виписки з особового рахунку на трьох осіб, залишилися не вирішеними до цього часу.

Представник ОСОБА_2 «Міські теплові мережі» письмового відзиву або пояснень по суті позову суду не надав.

Відповідно до ч. 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини. на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позовні вимоги позивачки слід задовольнити частково, а саме в частині зобов’язання ОСОБА_2 «МТМ» здійснити перерахунок нарахованих сум за центральне опалення та постачання гарячої води з урахування двох зареєстрованих в житловому приміщенні осіб, оскільки факт їх неправомірного нарахування на померлу особу підтверджується Довідкою щодо наявності актового запису про смерть ОСОБА_5, який помер ще в 2006 році, підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо скасування нарахування у сумі 2572,72 грн. за центральне гаряче водопостачання, не підлягають задоволенню, оскільки суд позбавлений можливості перевірити нарахування, так як суду не був наданий розрахунок даної заборгованості та саме до компетенції відповідача належить зробити перерахунок на дві особи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються на відповідача, тому з ОСОБА_2 «Міські теплові мережі» на користь позивачки слід стягнути сплачений нею судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 247, 263-265, 268, п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 «Міські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 32121458) здійснити перерахунок платежів за центральне опалення та центральне гаряче водопостачання по особливому рахунку №91272595 на ім’я ОСОБА_1, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, кімната 223, за період з 01.02.2013р. по 01.07.2016р. на двох осіб.

Стягнути з ОСОБА_2 «Міські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 32121458) на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.