Ухвала суду № 77404356, 26.10.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

26.10.2018

Номер провадження № 2/331/20/2018

331/5964/1б-ц

УХВАЛА

26.10.2018 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді знаходиться справа № 2/331/20/2018 за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

Так, відповідач по справі є працівником Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та займає посаду заступника керівника апарату; і хоча ця обставина не є підставою, яка безпосередньо виключає її участь у цій справі в якості судді, проте, це є іншою обставиною, яка може викликати сумнів, в осіб, які беруть участь у справі, в об'єктивності та неупередженості її, як судді у цій справі.

Так, розгляд даної справи утворює підґрунтя для подальшого посилення сумнівів стосовно неупередженості судді, вчинення суддею відповідних процесуальних дії та буде перешкоджати вирішенню спору у розумний строк.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, неупередженість судді при розгляді справи презюмується, що викладено у рішеннях по справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко та Мартиненко проти України».

Для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції питання безсторонності судді має визначатися за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв. Щодо суб’єктивної складової даного поняття, Європейським судом визначено про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями.

Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ( «Фей проти Автрії» від 24 лютого 1993 року, пп.27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ( «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, п.38).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39 ЦПК України, заявляю самовідвід по справі № 2/331/20/2018 331/5964/1б-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Суддя Жовтневого районного суду

міста ОСОБА_2 Антоненко