Постанова № 77404093, 26.10.2018, Василівський районний суд Запорізької області

321/1030/18

3/311/854/2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.10.2018 м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Степаненко Ю.А.., розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії БД № 020578 від 31.07.2018 року), що надійшов з Василівського ВП ГУНП в Запорізької області у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрований та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 - за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И ЛА:

31.07.2018 року, о 08 годині 44 хвилин, на 334 км автошляху Харків-Сімферополь, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись в напрямку м. Запоріжжя, не вибрав безпечної швидкості руху, боковий інтервал, не врахував дорожню обстановку, в результаті чого, скоїв бокове зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку.

В результаті ДТП автомобілі отримали механічне пошкодження, постраждалих немає.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що не заперечує факту ДТП за його участі 31.07.2018 року, о 08 годині 44 хвилин, на 334 км автошляху Харків-Сімферополь, однак вважає, що в його діях відсутня вина. Винним вважає водія ОСОБА_2, який здійснював маневр вліво, на його полосу руху.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, прийшов до наступних висновків.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами:

- поясненнями ОСОБА_2, який пояснив, що дійсно, 31.07.2018 року, о 08 годині 44 хвилин, на 334 км автошляху Харків-Сімферополь, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Чері Е5», рухаючись в напрямку м. Запоріжжя, здійснюючи обгін автомобіля, який їхав попереду нього, скоїв бокове зіткнення з автомобілем «Мітсубісі» під його керуванням, який рухався в зустрічному напрямку, з м.Запоріжжя;

-фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 020578 від 31.07.2018 відносно ОСОБА_1, в схемі місця ДТП, які є у справі, якими зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1, ДТП, яка є предметом даного судового розгляду, а також факт пошкодження автомобілів – учасників ДТП. Зазначеними доказами підтверджується вина саме ОСОБА_1 у ДТП .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що перебуває у добрих відносинах з ОСОБА_1

31.07.2018 року, зранку, вона разом з ОСОБА_1 на автомобілі останнього, під його керуванням, їхали з м.Василівка в м.Запоріжжя. Вона знаходилася на передньому пасажирському сидінні. Коли вони їхали на підйом та ОСОБА_1 здійснював обгін автомобіля, який їхав попереду, відбулося незначне зіткнення їх автомобіля з автомобілем, який рухався у зустрічному напрямку, згори. Вважає винним в ДТП саме водія цього автомобіля, а не ОСОБА_1

Даний свідок підтвердила факт ДТП, яка є предметом розгляду, але, разом з тим, суддя критично ставиться до даних пояснень в частині визначення особи, винної в ДТП, оскільки, вони не узгоджуються з усіма іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та, на думку судді, дані з метою допомогти ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов’язаний з’ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).

Згідно вимог ст. 14 Закону України « Про дорожній рух », учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

За ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Правила дорожнього руху України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

П.10.1 Правил передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

П.12.1 Правил передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

П.14.2- 14.6 Правил передбачають, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону; б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч; в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу. Водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями. Якщо на дорозі за межами населеного пункту дорожня обстановка не дозволяє зробити обгін тихохідного або великогабаритного транспортного засобу, його водій повинен рухатися якомога правіше, а у разі потреби - зупинитися на узбіччі і пропустити транспортні засоби, що рухаються за ним. Водій транспортного засобу, який виконує обгін, може залишитися на смузі зустрічного руху, якщо після повернення на раніше займану смугу йому доведеться знову розпочати обгін, за умови, що він не створить небезпеки зустрічним транспортним засобам, а також не перешкоджатиме транспортним засобам, які рухаються за ним з більш високою швидкістю. Обгін заборонено: а) на перехресті; б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними; в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом; г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості; ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд; д) у тунелях; е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку; є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).

Таким чином, аналізуючи вищевикладені законодавчі норми, а також докази в їх сукупності, виходячи з принципів законності, об’єктивності, справедливості та розумності, суддя приходить до висновку про обґрунтованість вини ОСОБА_1 у правопорушенні, яке є предметом даного розгляду.

Позицію ОСОБА_1 щодо невизнання своєї вини, суддя розцінює як спосіб захисту, метою якого є уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

Належні та достатні докази на підтвердження своїх заперечень, ОСОБА_1 не надав.

Отже, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин адміністративної справи, керуючись законом, оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина ОСОБА_1М у вчиненні зазначеного правопорушення знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується вищевикладеними доказами.

Крім того, суддя вважає, що зібрані у даній справі та досліджені в судовому засіданні докази являються допустимими, стабільними, послідовними, логічними, узгодженими один з одним, отримані без порушень прав та свобод людини, у законний спосіб, їм надана правильна юридична оцінка та підстав їм не довіряти, не має, як не має й підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1М або підстав для закриття провадження у справі.

Суддя кваліфікує дії ОСОБА_1М за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кваліфікуючими ознаками якого є: порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, а також характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його ставлення до скоєного, сімейний та матеріальний стан, обставини, які обтяжують та пом’якшують його відповідальність, суддя вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_1М адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 124, 283, 284 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі - 340,00 (триста сорок) гривень без позбавлення права керування транспортним засобом.

Адміністративний штраф сплачувати на р/р 31114149700044, одержувач коштів Держбюджет Василівського району, код платежу 21081300 Код ЄДРПОУ: 38025519, банк одержувача: ГУДКСУ в Запорізькі області, МФО 813015.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі – 352 грн. 40 коп. (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998 Рахунок отримувача: 31211256026001 Код класифікації доходів бюджету – 22030106)

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Роз’яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Василівського

районного суду ОСОБА_4