Ухвала суду № 77403408, 24.10.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кс/243/2393/2018

243/5104/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2018 року слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Сидоренко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Лісняк К.В.,

слідчого Склярової О.М.,

прокурора Мороз К.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області клопотання старшого слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної комплексної судової психолого – психіатричної експертизи у кримінальному провадженні № 12018050510001113 від 28 травня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, надійшло клопотання старшого слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної комплексної судової психолого – психіатричної експертизи у кримінальному провадженні № 12018050510001113 від 28 травня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України відносно ОСОБА_1.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27 травня 2018 року приблизно о 14.00 год. ОСОБА_1 проходив біля магазину «Клас», який розташований за адресою: Слов’янський район, с. Билбасівка, вул. Центральна, 7, та помітив біля вказаного магазину велосипед спортивного типу без маркувальних позначок, який на той момент не був пристебнутий протиугінним ременем. В цей час на цьому місці у ОСОБА_4 раптово виник протиправний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме спортивного велосипеду без маркувальних позначок. Реалізуючи свій злочинний, протиправний, корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 о 14 год. 00 хв. 27.05.2018 року, перебуваючи біля магазину «Клас», який розташований за адресою: Слов’янський район, сел.. Билбасівка, вул. Центральна, 7, розуміючи протиправний характер своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, впевнившись, що навколо немає сторонніх осіб, які б могли запобігти доведенню його злочинного умислу до кінця та те, що його дії залишаються непоміченими, таємно, руками взяв вказаний велосипед спортивного типу без маркувальних позначок, який на праві власності належить ОСОБА_5 вартістю 1100,00 грн. та, сівши на нього почав рухатися, таким чином з місця скоєння кримінального правопорушення втік, а викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим таємно заволодів майном ОСОБА_5, спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 1100,00 грн.

Крім того, 02.06.2018 року приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 на викраденому при вищезазначених обставинах велосипеді спортивного кольору без маркувальних позначок, змінивши власноручно його зовнішній вигляд (перефарбувавши раму велосипеду), проїжджав по вул. Вокзальна у м. Слов’янську, де біля кіоску, який розташований на перехресті вул. Волжська та вул. Вокзальна у м. Слов’янська, помітив неповнолітню ОСОБА_6, у якої в задньому кармані одягнених на неї шортів виглядав мобільний телефон марки «Alcatel 5010 D, імей 35765207996412, який на праві власності належить ОСОБА_7 У вказаний час, у вказаному місці у ОСОБА_1 повторно виник протиправний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме майном ОСОБА_7, який перебував в користуванні неповнолітньої ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний протиправний корисливий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 в 17 год. 00 хв. 02.06.2018 року, перебуваючи біля кіоску який розташований за адресою: на перехресті вул.. Волжська та вул.. Вокзальна м. Слов’янська, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, вважаючи, що навколо немає сторонніх осіб, які б могли запобігти доведенню злочинного умислу до кінця, не сходячи з викраденого ним велосипеду, рукою відкрито з правого заднього карману надягнутих на неповнолітній ОСОБА_8 шорт, які не мають застібки, витягнув та заволодів мобільним телефоном марки «Аlcatel 5010 імей 3578652079964612. вартістю. 1000,00 грн., який на праві власності належить ОСОБА_7, в якому на момент скоєння злочину була встановлена карта пам’яті об’ємом на 16 Гб, вартістю 75,00 грн. та сім карта мобільного оператора «МТС» вартістю 25,00 грн. та мобільного оператора «Київстар» вартістю 25,00 грн. Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, а викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1125,00 грн.

Дії ОСОБА_1 слідчим кваліфіковані за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України. 06 вересня 2018 року ОСОБА_1 пред’явлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.

В ході проведення досудового розслідування виникли сумніви щодо стану осудності підозрюваного ОСОБА_1, який з 27.06.2018 року по теперішній час перебуває на стаціонарному лікуванні у І відділенні КЛПУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов’янська».

З метою встановлення ступеня осудності підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 07.09.2018 року було призначено судово – психіатричну експертизу, виконання якої було доручено лікарям – експертам Донецького обласного центру судово – психіатричних експертиз.

Однак, згідно з висновком експерта № 940 від 05.10.2018 року, для проведення дифференциальної діагностики між установочною поведінкою і хронічним психічним захворюванням, а також надання відповідей на постановлені питання, ОСОБА_1 рекомендовано проведення стаціонарної судово - психіатричної експертизи, у зв’язку з чим просить направити підозрюваного ОСОБА_1 до КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня Дніпропетровської обласної ради для проведення стаціонарної експертизи.

В судовому засіданні слідчий Склярова О.М. та прокурор Мороз К.В. дане клопотання підтримали, просили задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 заперечувала проти призначення стаціонарної судово – психіатричної експертизи, просила призначити повторну амбулаторну судово – психіатричну експертизи, обґрунтувавши свою позицію тим, що експертом при проведені експертизи не повному обсязі були надані відомості щодо стану здоров’я ОСОБА_1. Так, згідно з вимогою про судимість щодо ОСОБА_1, до останнього у 2016 році застосувались заходи медичного характеру, а тому, повинні бути медичні документи, на підставі яких встановлена необхідність таких заходів. Однак, експертом була прийнята до уваги тільки медична документація ОСОБА_1, починаючи з червня 2018 року. Наполягає на тому, що є можливість з’ясувати психічний стан ОСОБА_1 без поміщення його в стаціонар психіатричної лікарні. Крім того, проведення стаціонарної експертизи, тобто примусове поміщення до психіатричного закладу, є позбавленням волі в розумінні практики ЄСПЛ, а отже є крайнім заходом. Також, направлення ОСОБА_1 для проведення стаціонарної експертизи на місяць буде порушуватиме дотримання строків досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні до контакту недоступний, згідно з довідкою КЗОЗ «Обласна кринична лікарня м. Слов’янська», наданою під час судового засідання, ОСОБА_1 в судовому засіданні приймати участь не може.

Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість задоволення цього клопотання виходячи з наступного.

Згідно з витягом з ЄРДР № 1201805051000113 до ЄРДР внесені відомості про вчинені кримінальні правопорушення, про якій йдеться в клопотанні слідчого.

06.09.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2018 року відносно ОСОБА_9 призначена судово – психіатрична експертиза.

Згідно з висновком судового – психіатричного експерта № 940 для проведення диференційної діагностики між установчою поведінкою та хронічним психічним захворюванням та відповіді на поставлені запитання, ОСОБА_1 рекомендовано проведення стаціонарної судово – психіатричної експертизи.

При цьому, як видно з описової частини висновку, у експерта під час дослідження були відомості про те, що 20 червня 2018 року в поле зору психіатрів ОСОБА_1 не перебував. Перший та єдиний запис в амбулаторній картці датований 22.06.2018 року.

Однак, відповідно до Вимоги ДІ ВМС та ОСОБА_10 в Донецькій області № 1/2059 від 06.06.2018 року, 30.06.2016 року ОСОБА_1 був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України та до нього 30.06.2016 року були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги.

Даний вирок був скасований 22.09.2016 року Апеляційним судом Донецької області, призначений новий судовий розгляд, що також підтверджується зазначеною вимогою.

В подальшому, вироком Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2018 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, з іспитовим строком один рік.

Таким чином, в судовому засіданні під час розгляду клопотання встановлено, що щодо ОСОБА_1 у 2016 році дійсно вирішувалося питання про застосування заходів медичного характеру, однак експертом дана обставина до уваги прийнята не була. Відповідні медичні документи, на підставі яких до ОСОБА_1 вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного характеру, експертом не досліджувались.

Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно ч. 1 ст. 244 КПК України, у разі якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, сторони кримінального провадження мають право звернутися із клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Частиною 2 статті 509 КПК України передбачено, що уразі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

Таким чином, приймаючі до уваги ті обставини, що при проведенні судової психолого – психологічної експертизи експертом не повному обсязі були досліджені медичні документи підозрюваного, направлення ОСОБА_1 та примусове поміщення до психіатричного закладу є крайньою формою втручання в його приватне та особисте життя, яке може бути застосовано тільки у випадку вичерпання всіх інших можливих заходів встановлення його психічного стану, слідчий суддя доходить до висновку, що таке клопотання слідчого є передчасним та задоволенню не підлягає.

Щодо заявленого захисником клопотання про призначення повторної амбулаторної судової психолого – психологічної експертизи, слідчий суддя зазначає, що за умови відсутності в матеріалах кримінального провадження матеріалів в повному обсязі про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру в 2016 році, та відсутності відомостей про підстави такого застосування, які повинні бути досліджені експертом, проведення повторної експертизи не можливим, а тому заявлене клопотання є передчасним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-244, 509 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Слов’янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні № 12018050510001113 від 28 травня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, відносно ОСОБА_1 – відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про призначення повторної амбулаторної судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення.

Слідчий суддя

Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_11