Ухвала суду № 77402086, 25.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26483/18

Провадження №11-сс/772/744/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ковальська І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого-судді Ковальської І.А.,

суддів Ващук В.П., Мішеніної С.В.,

з секретарем Діденко В.В.,

за участю:

прокурора Іванішина Д.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2018 року, якою щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з визначенням розміру застави,

ВСТАНОВИВ:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 грудня 2018 року із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 147280 (сто двадцять три триста сорок) грн. стосовно:

ОСОБА_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, звільненого 16.10.2018 з посади фахівця із адміністративної діяльності Липовецької дільниці Гайсинського відділення ПАТ «Вінницягаз», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.

Відповідно до ухвали, при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, матеріали клопотання, в яких наведено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, до останнього і було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, захисник зазначає, що висунута ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою, оскільки стороною обвинувачення не надано жодних доказів того, що підозрюваний є особою, яка провадить професійну діяльність пов’язану з наданням публічних послуг.

Також апелянт зазначає, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи та кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, в провадженні СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018021240000139 від 19.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України. 18 жовтня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та прокурором та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликає.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апелянта про відсутність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Не заслуговують на увагу посилання захисника про недоведеність ризиків, оскільки слідчий суддя обґрунтовано виклав обставини наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливості ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, із врахуванням особи підозрюваного.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як зазначається в рішеннях Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, обставин кримінального правопорушення, даних про його особу, застосував запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою з визначенням застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2018 року про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання з визначенням розміру застави під вартою залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом. Суддя: