Ухвала суду № 77401970, 26.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/15157/17

Провадження №1-кп/127/310/18

У Х В А Л А

26 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2015 р. за № 12015020000000296 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Гюмюшлю М.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні прокурор Гюмюшлю М.Г. заявив клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки він може ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що обвинувачений раніше судимий, тривалий час до суду не з'являвся, у зв'язку з чим було оголошено його розшук. Просить клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_2, позицію якої підтримав обвинувачений, пояснила, що обвинувачений має зареєстроване місце проживання, родину, працює, хоча офіційно не працевлаштований, а отже має стійкі соціальні зв’язки. Обвинувачений не отримував повісток за адресою, де зареєстроване його місце проживання та яка вказана в обвинувальному акті. За цією адресою проживає його тітка та обвинувачений. Обвинувачений немає наміру ухилятися від суду та впливати на потерпілих і свідків. Вважають, що до обвинуваченого можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2018 року було оголошено розшук обвинуваченого, надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу до суду.

Статтею 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, раніше судимий, має зареєстроване місце проживання, де на даний час проживає з тіткою, офіційно не працевлаштований.

При цьому суд, враховучи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого у їх взаємозв'язку з можливими ризиками у кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку суду, наявні підстави вважати, що інший (більш м’який) запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, а саме, домашній арешт у певний період доби, може на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід залишити без задоволення та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладенням відповідних обов'язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 315 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 43, 44 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, строком на 60 календарних діб з 26 жовтня 2018 року до 24 грудня 2018 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, не відлучатися із місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, 43, 44 в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня без дозволу суду; прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладення відповідних обов'язків - 60 днів, починаючи з 26 жовтня 2018 року до 24 грудня 2018 року.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області та прокурору Вінницької місцевої прокуратури для контролю за виконанням.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя