Ухвала суду № 77401327, 25.10.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-о/130/4/2018

130/2146/16-к

У Х В А Л А

про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

25.10.2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 4 Жмеринського міськрайонного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Жмеринського міськрайонного суду від 4 жовтня 2017 року, ухваленого відносно нього за частиною першою статті 125 КК України, -

у с т а н о в и в :

Вироком Жмеринського міськрайонного суду від 4 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим за частиною першою статті 125 КК України і засуджено до штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.

Засуджений ОСОБА_1 25 вересня 2018 року звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Розгляд заяви призначено на 25 жовтня 2018 року в межах передбаченого частиною першою статті 466 КПК України строку для розгляду таких заяв.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує свою заяву і пояснює, що при розгляді його кримінального провадження судом не досліджувались талони про зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та клопотання ОСОБА_2 від 25 березня 2016 року. Він подає ксерокопії талонів про зняття з реєстраційного обліку з місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оригінали знаходяться в якійсь справі, він не пам’ятає в якій. В цих талонах вказано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зняті з реєстрації в будинку № 55 по вул.Леніна в с.Сербинівці Жмеринського району 20 січня 2016 року. Це важливий момент, на який суд при винесенні вироку відносно нього не звернув уваги. Оскільки подія мала місце 26 лютого 2016 року, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зняті з реєстрації у цьому будинку ще 20 січня 2016 року, то вони не мали права там перебувати. Також суд не дослідив при розгляді кримінального провадження відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 липня 2016 році, в якому вказано, що ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку по вул.Леніна, 55 в с.Сербинівці лише 28 липня 2016 року, тобто станом на 26 лютого 2016 року вона не мала права власності і на земельну ділянку по цій адресі, тому перебувала на ній неправомірно. Пройшло також поза увагою суду клопотання ОСОБА_2 від 25 березня 2016 року, в якому вона вказує, що 26 лютого 2016 року приїхала до свого будинку перевірити порядок. Хоча станом на цей день вона не мала права власності ні на будинок, ні на земельну ділянку. Ці три документа знаходяться в матеріалах кримінального провадження, однак не були предметом дослідження у судовому засіданні. Ці докази ОСОБА_1 вважає нововиявленими обставинами, тому просить скасувати вирок від 4 жовтня 2017 року відносно нього та винести виправдувальний вирок.

Заслухавши засудженого, суд дослідив додані до заяви про перегляд ксерокопії таких матеріалів : вирок Жмеринського міськрайонного суду від 4 жовтня 2017 року про визнання ОСОБА_1 винуватим за частиною першою статті 125 КК України і засудження до покарання у виді штрафу в сумі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн; відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 липня 2016 року; клопотання ОСОБА_2 слідчому від 25 березня 2016 року про призначення ОСОБА_1 психіатричної експертизи; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 серпня 2015 року про відсутність відомостей щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1

Суд в судовому засіданні дослідив також матеріали досудового слідства та судового провадження № 1-кп/130/38/2017, справа № 130/2146/16-к, в тому числі ті докази, які додав до своєї заяви про перегляд ОСОБА_1

Заслухавши засудженого ОСОБА_1 та дослідивши додані до заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами матеріали, а також матеріали досудового слідства та судового провадження, суд приходить до такого.

Відповідно до положень статті 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Статтею 460 цього ж Кодексу забезпечується право учасників судового провадження подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили. При цьому перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено у разі наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення (частина четверта статті 461 КПК України).

Отже, згідно з вироком Жмеринського міськрайонного суду від 4 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 визнано винуватим за частиною першою статті 125 КК України і засуджено до покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн. Вирішено питання про цивільний позов та процесуальні витрати (т.2 а.с.91-94).

В судовому засіданні при розгляді судового провадження суд у відповідності з вимогами статті 349 КПК України з’ясовував думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Обсяг доказів, які підлягали дослідженню, та порядок їх дослідження, за пропозицією прокурора та відсутності заперечень обвинуваченого були визначені ухвалою суду, постановленою на місці. Клопотань про дослідження інших доказів, в тому числі тих, на які сьогодні посилається засуджений, стороною захисту не заявлялось.

Як пояснює ОСОБА_1, ці докази були відомі суду під час судового провадження та винесення вироку відносно нього 4 жовтня 2017 року, але не були предметом дослідження. Саме ці докази він вважає нововиявленими обставинами, оскільки потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні надала завідомо неправдиві показання в частині її права на будинок, в якому проживає ОСОБА_1 та земельної ділянки по цій же адресі; а обставини, які містяться в талонах про зняття з реєстрації, витягу з Державного реєстру речових прав і клопотанні ОСОБА_2 від 25 березня 2016 року, не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні вироку відносно нього, і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність цього вироку, який і належить переглянути.

При дослідженні наданих засудженим доказів та їх оцінці з точки зору належності до нововиявлених, суд враховує, що відповідно до вимог частини першої статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина третя цієї статті).

Як видно з наданих ОСОБА_1 ксерокопій талонів про зняття з реєстрації місця проживання, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зняті з реєстрації місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 20 січня 2016 року. При дослідженні ксерокопій таких же талонів з матеріалів провадження видно, що ОСОБА_2 знята з такої реєстрації 25 березня 2016 року, а ОСОБА_3 – 20 січня 2016 року, при цьому відповідного штампу на талоні останнього немає (т.1 а.с.139-140). В т.2 на а.с.48 знову міститься ксерокопія такого талону відносно ОСОБА_2, яка знята з реєстрації 25 березня 2016 року, що видно з відповідного штампу.

В судовому засіданні при розгляді провадження відносно ОСОБА_1 суд, розглядаючи його в межах пред’явленого обвинувачення за частиною першою статті 125 КК України, при винесенні вироку на виконання вимог статті 368 КПК України, встановив, зокрема, що заподіяння потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 мало місце; це діяння містить склад злочину, передбаченого частиною першою статті 125 КК України; ОСОБА_1 винен у вчиненні цього злочину і підлягає покаранню за його вчинення.

Докази, подані ОСОБА_1 як нововиявлені, дійсно не були предметом дослідження у судовому засіданні при судовому провадженні. Однак право потерпілих на перебування у будинку, в якому проживає ОСОБА_1, та присадибній земельній ділянці було встановлено судом на підставі інших, досліджених у судовому засіданні, доказів, зазначених у вироку. Зокрема, ксерокопій паспортів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в яких місцем реєстрації зазначено адресу : с.Сербинівці Жмеринського району, вул.Леніна, 55 (т.2 а.с.21-23); ксерокопії рішення Сербинівської сільської ради № 3 від 21 січня 2014 року, яким присвоєна поштова адреса на будівлі та земельну ділянку, які рахуються за ОСОБА_2, по вул.Леніна, 55 в с.Сербинівці (т.2 а.с.46); ксерокопії договору купівлі-продажу від 28 листопада 1992 року, згідно з яким ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_5 купила жилий будинок в с.Сербинівці Жмеринського району (т.2 а.с.47); ксерокопії рішення Сербинівської сільської ради 3 сесії 7 скликання від 15 лютого 2016 року, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для передачі у власність земельної ділянки по вул.Центральній, 55 в с.Сербинівці Жмеринського району (т.2 а.с.49); ксерокопії архівної виписки з протоколу 12 сесії 21 скликання Сербинівської сільської ради від 30 березня 1993 року, яким передано у приватну власність ОСОБА_2 присадибну ділянку площею 0,60 га (т.2 а.с.50); ксерокопії будівельного паспорта, виданого ОСОБА_5 4 листопада 1993 року, на забудову на земельній ділянці площею 0,66 га (т.2 а.с.51-62).

Клопотань стороною захисту про визнання цих доказів недопустимими та про дослідження інших доказів не заявлялось.

Суд не може розглядати докази, на які посилається засуджений, як нововиявлені, оскільки на сьогоднішній день ним не надано доказів надання у судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2 завідомо неправдивих показань, немає таких відомостей і у суду; обставини, на які посилається ОСОБА_1, були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні вироку, і вони самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами не доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

А тому заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку відносно нього за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.

Згідно з частинами першою та третьою статті 467 КПК України, суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Керуючись статтями 459, 466, 467 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Жмеринського міськрайонного суду від 4 жовтня 2017 року, ухваленого відносно нього за частиною першою статті 125 КК України, залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області на протязі семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя К.Шепель

Повний текст ухвали складений 26 жовтня 2018 року.