Ухвала суду № 77400220, 26.10.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/7041/18

У Х В А Л А

26 жовтня 2018 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Попович Х.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040690002317 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296, ч.1 ст.187, ч.1 ст.129 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Єрух С.В.,

захисника адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296, ч.1 ст.187, ч.1 ст.129 КК України.

В судовому засіданні прокурором Єрух С.В. було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд застосувати до нього більш м’який запобіжний захід, крім того зазначили, що ОСОБА_1 має постійне місце роботи.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого – вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зав’язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, але ж зі слів обвинуваченого та його захисника він працевлаштувався, проте письмових доказів суду не надано, неодружений, не має на утримані неповнолітніх дітей, раніше судимий, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого останнім не надано. Крім того, стороною захисту не надано жодних документів в підтвердження працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_1

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що існують обґрунтовані підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та на думку суду вказані вище обставини є підтвердженням того, що останній може вжити заходи, аби уникнути суду, існують обґрунтовані ризики, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави для застосування саме такого запобіжного заходу та унеможливлюють застосування більш м’якого. Ризики, які враховувалися ОСОБА_1 при обранні йому запобіжного заходу під час досудового розслідування на теперішній час не змінилися, перебуваючи на свободі, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, які на теперішній час ще не допитані, вчинити інші злочини.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 315-317, 369, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 21 грудня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Скрипник