Рішення № 77399342, 25.10.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1773/18

Провадження № 2/211/1315/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

секретаря Зоріної С.М.

за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом Житлово - будівельного кооперативу "Схід - 42" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги , -

ВСТАНОВИВ:

в с т а н о в и в:

Житлово-будівельний кооператив «Схід-42» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Між позивачем та відповідачем встановилися зобов’язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносив оплату комунальних послуг, у результаті чого у нього утворилися заборгованість, що з 01.07.2014 року по 01.04.2018 рік складає 8764,00 гривень.

Незважаючи на неодноразові попередження, відповідач відмовився сплатити існуючу заборгованість за житлово-комунальні послуги у повному обсязі, тому кооператив змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та прав членів кооперативу та його мешканців, які не мають змоги отримувати послуги в повному обсязі та належної якості. Утворення заборгованості перед кооперативом призводить до несвоєчасного розрахунку кооперативу з іншими комунальними підприємствами на надання послуг з опалення, холодного водопостачання та водовідведення, вивозу твердих побутових відходів, електроенергії та інших.

Просили у судовому порядку стягнути з відповідача на користь Житлово-будівельного кооперативу «Схід-42» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 8764,00 гривень та судовий збір.

В судове засідання сторони не з’явилися.

Представник позивача ОСОБА_2 до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_3 до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позову заперечує, тому що суми заборгованості у різних довідках відрізняються від суми боргу.

Відповідач ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягала з підстав, викладених в уточненому позові вказавши, позов не визнав, в обґрунтування якого зазначено, позивач звернувся до суду з вказаною вимогою з порушенням строків позовної давності. Правовідносини між сторонами ґрунтуються виключно на договірних засадах, однак позивач не звертався до нього з пропозицією чи вимогою щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг. Тому просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних мотивів.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

За даними, які викладено у довідці Житлово-будівельного кооперативу «Схід-42» ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лісового, 36/143 ( а.с. 3).

Відповідно до положень ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 156 ЖК України визначає права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири). Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Так, за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

За статтею 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Відсутність самого договору між сторонами не звільняють мешканців квартири від обов'язку оплати комунальних послуг, оскільки, в силу вимог ст. 162 ЖК України, наймач (власник) зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Виходячи з предмету позову, Житлово-будівельний кооператив «Схід-42» пред'явив вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за фактично спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 8764,00 грн., які розраховано за період з 01.07.2014 року по 31.03.2018 рік ( а.с. 4 – розрахунок).

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19, п. 1 ч. 3 ст. 20, п. 3 ч. 2 ст. 21, пп. 4, 13 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками сфери житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та відповідальність сторін і штрафні санкції за невиконання умов договору. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, лише в разі його підготовки виконавцем на основі типового договору.

Тобто законом визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст.67ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін\тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженим и в установленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами відсутній письмовий договір про надання житлово-комунальних послуг, проте послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території позивачем надавалися, а відповідачі їх приймали та частково оплачували.

Відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для не стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачами.

Оскільки між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», тощо, відповідач має зобов'язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів.

Вимога про застосування позовної давності задоволенню не підлягає з огляду на уточнені вимоги позивача, відповідно до яких він просить стягнути борг за період з 01.07.2014 р. по 01.04.2018 р., тобто в межах строку, передбаченого ст.. 257 ЦК України.

Так, 22 грудня 2018 року ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області судовий наказ від 31 липня 2017 року, винесений за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Схід-42» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні в розмірі 28211,45 грн. та судового збору в розмірі 800,00 грн. був скасований (а.с. 5-6 копія ухвали).

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Судовий наказ відповідно до частини першої 21статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Крім того, як вбачається з наданого суду розрахунку, відповідачем в серпні 2014 року здійснено оплату в сумі 200,29 грн. (а.с.4), що свідчить про визнання обов’язку сплати за отримані послуги.

Що стосується надання позивачем первинної бухгалтерської документації та розрахунки витрат, акти чи інші документи, що підтверджують надання послуг, то відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, … також одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Зазначене не позбавляє права відповідача, як споживача послуг, отримати зазначену інформацію як в позасудовому порядку, так і в судовому засіданні шляхом витребування доказів, чого ними зроблено не було.

Більш того, відповідачем не оспорювався факт ненадання чи неналежного надання позивачем житлово-комунальних послуг.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач зобов'язаний проводити оплату наданих послуг, однак не виконував належним чином зобов'язання, заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги підлягає стягненню в примусовому порядку.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1762,00 грн., сплачений ним при подачі заяви про видачу судового наказу та позовної заяви до суду, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 13, 19, 20, 21, 24, 26, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7, 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, ст. ст. ст.ст. 2-4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Житлово - будівельного кооперативу "Схід - 42" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса м. Кривий Ріг, вул. Лісового, 36/143 на користь Житлово - будівельного кооперативу "Схід - 42" адреса 500093, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, 36 , код 23066065 заборгованість за житлово -комунальні послуги за період з 01.07.2014 року по 01.04.2018 року в розмірі 8764, 00 грн. (вісім тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) та судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.10.2018 року.

Суддя: ОСОБА_5