Рішення № 77398575, 24.10.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10969/18

Провадження № 2/161/3074/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Кирилюк В.Ф., за участю секретаря судового засідання Самолюк І.М., представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

12 липня 2018 року на адресу суд надійшов позов ОСОБА_4 (далі – позивач, ОСОБА_4В.), який поданий її представником Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Центр автовиплат поліс», до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі – відповідач, ПрАТ «СК «УСГ») про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 листопада 2017 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним у м. Луцьку по вул. Набережній, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, який від отриманих травм помер на місці пригоди.

Відповідальність водія транспортного засобу була застрахована у відповідача.

05 січня 2018 року на адресу ПрАТ «СК «УСГ» представником позивача подано заяву про виплату страхового відшкодування в своїй інтересах, а також в інтересах їх синів – ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Позивач зазначає, що загальна сума відшкодування становить 192 000,00 грн., з яких: 38 400,00 грн. – моральна шкода, 115 200,00 грн. – відшкодування на утримання, 38 400,00 грн. – витрати на поховання та спорудження пам’ятника.

Листом від 13 квітня 2018 року відповідач повідомив позивача про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування по витратах на поховання в розмірі 38 400,00 грн. Згідно листа від 07 червня 2018 року відповідачем прийнято рішення про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 49 736,62 грн., з яких:

1)страхове відшкодування в розмірі 24 136,62 грн. на користь ОСОБА_4, з яких моральна шкода та перша частина платежу за шкоду пов’язану з втратою годувальника за період з 10 листопада 2017 року по 30 червня 2018 року);

2)страхове відшкодування в розмірі 12 800,00 грн. на користь ОСОБА_7;

3)страхове відшкодування в розмірі 12 800,00 грн. на користь ОСОБА_8.

Згідно рішення від 31 травня 2018 року наступні виплати страхового відшкодування на утримання ОСОБА_4 у розмірі 103 863,38 грн. страхова компанія безпідставно розстрочила на щомісячні платежі у розмірі 1 478,69 грн.

Позивач вважає вказане рішення страхової компанії незаконним, оскільки спеціальним законодавством, яким є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачена лише виплата страхового відшкодування одним платежем, а не щомісячними платежами. На думку позивача у даному разі, у зв’язку з існуванням спеціальної норми закону, застосування положень статті 1202 ЦК України, які є загальними і передбачають сплату щомісячних платежів, не можливе.

З наведених вище мотивів та підстав позивач просить суд:

1)стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 103 863,38 грн.;

2)стягнути з відповідача на користь позивача пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 8 707,45 грн.

Відповідач у письмовому відзиві позов заперечив з тих підстав, що відповідно до п.27.5 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодування шкоди, пов’язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Вказана норма не є імперативною та надає страхувальнику на власний розсуд вирішувати яким чином йому проводити відшкодування – разовою виплатою, чи щомісячними платежами у порядку передбаченому ст.1202 ЦК України.

Представник позивача у письмовому відповіді на відзив підтримав свою попередню позицію щодо незаконного, на його думку, використання відповідачем положень ст.1202 ЦК України.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 10 листопада 2017 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним у м. Луцьку по вул. Набережній, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, який від отриманих травм помер на місці пригоди (а.с.11, 12, 21-22).

Відповідальність водія транспортного засобу була застрахована у відповідача (а.с.18).

05 січня 2018 року на адресу ПрАТ «СК «УСГ» позивачем подано заяву про виплату страхового відшкодування в своїй інтересах, а також в інтересах їх неповнолітніх дітей – ОСОБА_7, ОСОБА_8, в якому позивач просила виплатити страхове відшкодування у загальному розмірі 192 000,00 грн., з яких: 38 400,00 грн. – моральна шкода, 115 200,00 грн. – відшкодування на утримання, 38 400,00 грн. – витрати на поховання та спорудження пам’ятника (а.с.5).

Листом від 12 квітня 2018 року відповідач повідомив позивача про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування по витратах на поховання в розмірі 38 400,00 грн. (а.с.33-34). Згідно листа від 07 червня 2018 року (а.с.37) відповідачем прийнято рішення про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 49 736,62 грн., з яких:

1) страхове відшкодування в розмірі 24 136,62 грн. на користь ОСОБА_4, з яких моральна шкода та перша частина платежу за шкоду пов’язану з втратою годувальника за період з 10 листопада 2017 року по 30 червня 2018 року);

2) страхове відшкодування в розмірі 12 800,00 грн. на користь ОСОБА_7;

3) страхове відшкодування в розмірі 12 800,00 грн. на користь ОСОБА_8.

У листі від 04 червня 2018 року відповідач зазначив,що наступні виплати страхового відшкодування на утримання ОСОБА_4 у розмірі 103 863,38 грн. страхова компанія буде здійснювати щомісячними платежами у розмірі 1 478,69 грн. (а.с.36).

Надаючи правову оцінку правомірності дій відповідача, що сплати страхового відшкодування у розмірі щомісячних платежів, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1202 ЦК України визначено, що Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Вказана норма цивільного законодавства кореспондується з приписами п.27.5 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон), в якій зазначено, що відшкодування шкоди, пов’язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

З аналізу вищенаведених норм законодавства слідує, що відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого, в тому числі виплата відповідного страхового відшкодування, може бути здійснена як шляхом одноразової виплати, так і шляхом щомісячними платежами. При цьому одноразова виплата може здійснюватися лише у разі наявності обставин, що мають істотне значення.

Доводи позивача та її представників про те, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачена виплата лише одноразового страхового відшкодування є помилковим, оскільки п.27.5 ст.27 вказаного закону, який містить словосполучення «може бути» не має імперативного характеру, а встановлює лише право, але не обов’язок, страхувальника здійснити виплату одноразовим платежем.

В даному випадку положення ЦК України та Закону не суперечать одне одному, а підлягають субсидіарному застосуванню.

Проаналізувавши всі наявні матеріали справи, враховуючи той факт, що у справі відсутні обставини, які мають істотне значення і на наявність таких обставин позивач не посилається як у позові, так і у заяві про виплату страхового відшкодування, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано та правомірно прийняв рішення про виплату позивачу страхового відшкодування, яке передбачено у п.27.2 ст.27 Закону та ст.1200 ЦК України шляхом сплати відповідних щомісячних платежів.

З матеріалів справи слідує, що відповідач продовжує виконувати взяті на себе зобов’язання зі сплати щомісячних платежів, і доказів протилежного позивач суду не надала.

Також суд не приймає до уваги доводи представників позивача у судовому засіданні про неналежність, на їх думку, розміру щомісячних платежів, оскільки вказане не було підставою для подання позову, а до початку розгляду справи по суті позивач не уточнила та не доповнила підстав позову цими доводами.

Виходячи з наведених мотивів та підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем залишаються за нею.

Керуючись ст. 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування – відмовити повністю.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_4, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідачами у справі є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», адреса місцезнаходження м. Київ, вул. Івана Федорова,32А, код ЄДРПОУ 30859524.

Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_9