Рішення № 77395874, 18.10.2018, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1584/18

Номер провадження №2-о/351/45/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Собка В.М.,

з участю секретаря Нагірняк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за заявою ОСОБА_1, Заінтересовані особи: Снятинська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання з спадкодавцем на момент його смерті, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся в суд із заявою про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини 02.03.2010 р., мотивуючи тим, що він проживає по вул. Касіяна, за №49 в м. Снятин. У сусідньому господарстві за №47 по вул. Касіяна в м. Снятині проживала родичка заявника ОСОБА_3, яка в останні роки свого життя важко хворіла, а згодом злягла, не могла самостійно пересуватися та потребувала стороннього догляду. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існувала усна домовленість про те, що заявник доглядатиме ОСОБА_3, допомагатиме по господарству, а ОСОБА_3 все належне їй майно заповість заявнику. Домовленість між останніми була дотримана. Заявник добросовісно виконував всю свою роботу по господарстві, доглядав ОСОБА_3, у зв’язку з чим фактично проживав з нею в одному господарстві аж до моменту її смерті, проводив поховання останньої. Згідно заповіту посвідченого державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори 10.09.2002 р. ОСОБА_3 все своє майно заповіла заявнику ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ №011158 від 06.08.2003 р. ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка площею 2,15 га передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Снятинської міської ради. На даний час заявник звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду, а тому заявниця вимушена звернутися до суду із даною заявою.

Заявник в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій заяву підтримав повністю та просив її задоволити, справу розглядати за його відсутності.

Представник заінтересованої особи: Снятинської міської ради в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі представника, у вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи: ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, заявлені вимоги визнала. Зазначила, що заявник дійсно доглядав ОСОБА_3 аж до її смерті, яка являється її мамою. На даний час допомагає їй по господарству. Підтвердила домовленість заявника та ОСОБА_3 про те, що заявник буде доглядати за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та отримає в спадок житловий будинок та інше майно.

Суд, перевіривши та дослідивши зібрані докази по справі приходить до висновку, що заява підставна і підлягає до задоволення, суд прийшов до такого висновку по слідуючих міркуваннях :

-Із письмових пояснень свідка ОСОБА_4, які долучені до матеріалів

справи слідує, що вона фактично проживає по сусідству із заявником та підтвердила той факт, що заявник доглядав за померлою ОСОБА_3, забезпечував її ліками, доглядав за господаркою, відносився як до рідної матері. Коли ОСОБА_3 померла проводив її поховання.

-Із письмових пояснень свідка ОСОБА_5, які долучені до матеріалів

справи слідує, що він являється родичем заявника та підтвердив те, що заявник доглядав за померлою ОСОБА_3, забезпечував її ліками, доглядав за господаркою, ночував у господарстві останньої. Коли ОСОБА_3 померла проводив її поховання.

З свідоцтва про смерть ОСОБА_6 І-НМ №106195, виданого на ОСОБА_3, слідує, що остання померла 02.03.2010 р..

З Державного акту № ІІ-ІФ №011158, слідує, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 2,15 га., що розташована на території Снятинської міської ради, землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З довідки від 02.05.2018 р. №1926, виданої виконкомом Снятинської міської ради, слідує, що на час смерті ОСОБА_3, яка померла 02.03.2010 р.. з останньою за адресою м. Снятин, вул.Касіяна,47 проживав та вів спільне господарство ОСОБА_1, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 02.05.2018 р., де зазначено, що на час смерті ОСОБА_3, яка померла 02.03.2010 р. ОСОБА_1 проживав та вів спільне господарство із ОСОБА_3 по вул. Касіяна, 47, що в м. Снятин.

З довідки від 16.05.2018 р. №1179/01-09, виданої державним нотаріусом першої Снятинської районної державної нотаріальної контори, слідує, що після смерті ОСОБА_3, померлої 02.03.2010 р., яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру №51934184 від 16.05.2018 р. спадкова справа не заведена.

Відповідно до ч.3 та ч.5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встанволеного статею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику в справах спадкування» роз’яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв’язку із чим нотаріуса відмовив особі в оформленні спадщини спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Виходячи з вищенаведеного суд прийшов до висновку, що наявні всі підстави для задоволення заяви, оскільки в судовому засіданні встановлено, що заявник проживав разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, що підтверджується поясненнями свідків долучених до матеріалів справи. Встановлення факту спільного проживання є необхідністю реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

На підставі ст. 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 315 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини 02.03.2010 р..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.