Вирок № 77392220, 25.10.2018, Оболонський районний суд міста Києва

25.10.2018 Справа № 756/1428/16-к

Унікальний № 756/1428/16-к

Провадження № 1-кп/756/122/18

В И Р О К

Іменем України

25 жовтня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді - Шестаковської Л.П.,

за участю секретаря - Рекеди С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12015100050008445 від 02.09.2015 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Проспіхіно Кежемського району Красноярського краю, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого: 06.02.2009 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст. 75 КК України;

30.11.2009 року Деснянським районним судом м. Києва за ст.ст. 309 ч. 2, 71 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

30.06.2014 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст. 75 КК України;

16.07.2014 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки на підставі ст. 75 КК України,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Дубей Т.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, перебуваючи на іспитовому строці, маючи у встановленому законом порядку не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став, вчинив новий умисний, корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 01.09.2015 приблизно о 16 год. 00 хв. у ОСОБА_1, який перебував у приміщенні магазину «Спортмастер» в ТРЦ «Дрім Таун», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-Б, виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Спортмастер-Україна».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, перебуваючи у вказаному приміщенні магазину «Спортмастер», шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів, бажаючи збагатитися за рахунок чужого майна, впевнившись в тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, взяв з вішалки наступні речі: джемпер чоловічий марки «Демікс», артикул: JMPJ01MX, вартістю 1332 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ), штани чоловічі марки «Демікс», артикул: JMPP02MX, вартістю 749 грн. 17 коп. (без урахування ПДВ), та направився до примірочної кімнати, розташованої у даному магазині.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні примірочної кімнати, розташованої у приміщенні магазину, зірвав із джемпера чоловічого марки «Демікс», артикул: JMPJ01MX, вартістю 1332 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ) штанів чоловічих марки «Демікс» артикул: JMPP02MX, вартістю 749 грн. 17 коп. (без урахування ПДВ) магнітні захисні пристрої та одягнув на себе вищевказані речі, а поверх них одягнув свій одяг та направився до виходу з магазину «Спортмастер».

Виконавши всі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, останній пройшов повз лінію контролю вищевказаного магазину, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як спрацювала сигналізація і він був зупинений працівниками охорони магазину «Спортмастер».

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «Спортмастер-Україна», код ЄДРПОУ 34880125, якому належить магазин «Спортмастер», розташований в ТРЦ «Дрім Таун», що за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-Б, майнову шкоду на загальну суму 2081 грн. 67 коп. (без урахування ПДВ).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та повністю підтвердив обставини, вказані вище. Обвинувачений показав, що дійсно 01.09.2015 року приблизно о 16 год. він перебував в ТРЦ «Дрім Таун», зайшов до приміщення магазину «Спортмастер», взяв з вішалки спортивний костюм, що складався з джемпера і штанів, зайшов з ними до примірочної кабіни, зняв з них захисні магнітні кліпси, вказані джемпер та штани, вдягнув на себе, а зверху на них одягнув свій одяг, в якому щойно прийшов до магазину. Після цього він вийшов з примірочної кабіни та попрямував до виходу з магазину, однак, спрацювала протикрадіжна сигналізація і він був зупинений працівниками охорони магазину «Спортмастер», після чого були викликані працівники міліції. Джемпер та штани були в нього вилучені та повернуті магазину «Спортмастер». Кількість та вартість товару, замах на крадіжку якого вчинив, обвинувачений не оспорює. Про вчинене ОСОБА_1 дуже шкодує, просить його суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За викладених вище обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому за вчинене кримінальне правопорушення, у відповідності зі ст.ст. 65-68 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів, враховуючи наявність у обвинуваченого непогашеної судимості за ч.2 ст. 309 КК України.

Крім цього, при призначенні обвинуваченому виду та розміру покарання, судом ураховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.

За зареєстрованим місцем проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризується формально позитивно, не працює, не одружений, не має утриманців, відповідно до медичних довідок він не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога. ОСОБА_1 був раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, всі його попередні судимості не зняті і не погашені у визначеному законом порядку. Востаннє, перед вчиненням злочину, який є предметом розгляду у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_1 було засуджено - вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 16.07.2014 за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки на підставі ст. 75 КК України.Однак, перебуваючи на іспитовому строці за цим вироком, обвинувачений на шлях виправлення не став, та вчинив три нових умисних аналогічних злочини проти власності.

За два злочини, вчинених в період іспитового строку, ОСОБА_1 вже було засуджено.

Так, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10.02.2016 за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України ОСОБА_1 було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців за вчинення 14.09.2015 повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжки), при цьому в порядку ст. 71 КК України покарання було призначено за сукупністю вироків, де було враховано покарання, призначене вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 16.07.2014.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.07.2017 за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України ОСОБА_1 було призначено покарання у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі за вчинення 01.04.2016 повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжки). Зазначеним вироком, з врахуванням ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 20.10.2017 строк покарання обвинуваченому рахується з 30.04.2016. Покарання призначено з врахуванням вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 10.02.2016.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та розміру покарання суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі з врахуванням положень ст. 68 КК України, оскільки його перевиховання та виправлення наразі не можливі без ізоляції від суспільства. Суд не знаходить підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

Оскільки після ухвалення вироку Деснянським районним судом м. Києва 24.07.2017 року за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним 01.09.2015 до постановлення попереднього вироку, суд в порядку ч. 4 ст. 70 КК України визначає остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КПК України.

При цьому для зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, у суду немає підстав, оскільки у даному кримінальному провадженні до ОСОБА_1 жодний запобіжний захід не застосовувався. Додаткової інформації або допустимих та належних доказів щодо попереднього ув'язнення обвинуваченого сторонами суду не надавалося.

Цивільний позов не заявлявся. Судові витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.

Питання щодо запобіжного заходу не вирішується судом через відсутність відповідних клопотань сторін. Крім того наразі обвинувачений ще відбуває покарання за попереднім вироком та утримується в місцях позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом частковогоскладання призначених покарань визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 3 (трьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі, враховуючи вирок Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2017 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покаранняу виді позбавлення волі, відбуте ним за попереднім вирокомДеснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2017 року у період з 30 квітня 2016 року по 25 жовтня 2018 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 25 жовтня 2018 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - з дня вручення йому копії вироку у той же строк.

Суддя Л.П.Шестаковська