Постанова № 77391071, 25.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1731/18Головуючий по 1 інстанції Категорія: 19 Троян Т.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

Храпка В.Д., Бондаренка С.І., Новікова О.М.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 серпня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Троян Т.Є., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» ( далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивував тим, що 24.03.2012 року ОСОБА_5 отримала в банку кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає договір. Позивач свої умови виконав та надав кредит. Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого станом на 05.11.2017 року має заборгованість 21 991 грн. 04 коп., з яких 7 321 грн. 96 коп. - тіло кредиту, 3 132 грн. 38 коп. проценти за користування кредитом , 10 022 грн. 32 коп. нарахована пеня, 500 грн. штраф, 1 023 грн. 38 коп. штраф (процентна складова).

За наведеними обставинами банк просив стягнути із ОСОБА_5 вказану заборгованість за кредитним договором.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати, як постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що відповідачка не спростовує відсутність заборгованості, користувач картки зобов'язаний негайно повідомити банк про факт втрати електронного платіжного засобу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення по наступних підставах.

Відповідно до 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 24.03.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_5 підписавши заяву, погодилася із тим, що заява разом із Пам'яткою клієнта Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає укладений між нею та Банком договір про надання банківських послуг.

Як вбачається з відповіді АТ КБ «ПриватБанк» відповідачка отримала кредитні картки № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, остання з яких має термін дії до останнього дня місяця 02.2020 року.

Також на запит відповідача АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію від 26.06.2018 року № 20.1.0.0.0./7-180604/434 про те, що картку НОМЕР_3 заблоковано 22.04.2016 року, картку НОМЕР_2 заблоковано 29.04.2016 року, картка НОМЕР_1 заблоковано 24.05.2016 року. Заборгованість за договором утворилась після видаткових операцій від 13.05.2016 року по картці № НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 21.04.2016 року звернулася до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області. 22.04.2016 року порушене кримінальне провадження № 12016251010003664 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Після чого, 24.05.2016 року відповідач звернулась до Черкаського відділення поліції ГУНП в Черкаській області і 25.05.2016 року було порушено кримінальне провадження № 12016251010004575за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Як було вказано в заяві потерпілої : 21.04.2016 року невстановлена особа шляхом заміни пін кода картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3, яка належить ОСОБА_5 оформила кредит в магазині «Мойо» за адресою: м. Черкаси, вул. Г.Сталінграду, 34, на суму 6 449 грн.

Ухвалами свідчих суддів Соснівського районного суду м. Черкаси про скасування постанови про закриття кримінального провадження зобов'язано слідчих поновити досудове розслідування.

З розрахунку заборгованості за договором, укладеним з ОСОБА_5 вбачається, що заборгованість розрахована за період, починаючи з 04.11.2015 року по 05.11.2017 року, в тому числі операції по картковому рахунку здійснювалися на протязі періоду, починаючи з 21.04.2016 року (зняття коштів, поповнення).

Листом від 04.02.2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив ОСОБА_5, що всі технічні рахунки по картці № НОМЕР_4 закриті.

Відповідно до інформації ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором виникла після видаткової операції 13.05.2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0.1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку , установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з усунення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунку, відкриті в банку -емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа , що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При вирішенні спору судом першої інстанції вірно прийнято до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15 та поставі Верховного Суду від 14.02.2018 року №127/23496/15-ц.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 серпня 2018 року залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: