Рішення № 77390428, 24.10.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2499/18

номер провадження 2/695/1184/18

24 жовтня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участю секретаря – Бреуса В.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 серпня 2005 року помер брат позивача ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на земельні ділянки площами 0,1921 га, кадастровий № 7121582300:07:004:0080 та площею 2,2933 га, кадастровий номер 7121582300:07:006:0097, які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли позивач ОСОБА_1 шляхом постійного проживання з померлим та ОСОБА_5, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Золотоніської районної державної нотаріальної контори.

ОСОБА_5 23.09.2008 року померла належним чином своїх спадкових прав не оформивши.

Позивач виявила намір оформити свої спадкові права та звернулася до нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ОСОБА_4 їй було відмовлено, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку був зареєстрований після смерті власника землі. За таких обставин позивачу, постановою нотаріуса від 01.08.2018 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки, а тому остання була змушена звернутися до суду із відповідним позовом про визнання права власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У судове засідання позивач та її представник не з’явились, однак останній звернувся до суду з відповідною заявою, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради в судове засідання не з’явився, направивши до суду відповідну заяву в якій просив суд справу розглянути без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнали повністю.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а відповідач позовні вимоги визнав повністю, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі та прийняти рішення на підставі доказів, що знаходяться у ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить із наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії І-СР № 330323 від 18.07.2018 року) ОСОБА_4 помер 09.08.2005 року, про що зроблено відповідний актовий запис №81.

Нормами ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Як вбачається із суті позовних вимог, після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли позивач, яка постійно проживала із спадкодавцем та ОСОБА_5, яка хоч і звернулася до нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак спадкових прав не оформила, права на спадщину не набула та померла 23.09.2008 року, що стверджується відповідним свідоцтвом про смерть (серії 1-ОК №136714 від 23.03.2008 року).

ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_4, що стверджується: свідоцтвом про народження ОСОБА_4 (серії VІ-УР №1677358, від 14.02.1956 року); свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (серії ЯЖ №874631, від 10.12.1954 року); свідоцтвом про одруження (серії ІІ-ЯК №0463761 від 29.10.1967 року) відповідно до якого ОСОБА_6 змінила своє прізвище на ОСОБА_1 внаслідок укладення шлюбу.

Як вбачається з довідки, виданої виконавчим комітетом Калениківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 19.07.2018 року №296, померлий ОСОБА_4 постійно проживав разом із своєю сестрою ОСОБА_1

Нормами ч. 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1, яка є рідною сестрою спадкодавця відноситься до другої черги спадкоємців, яка фактично спадщину після смерті свого брата прийняла, шляхом постійного проживання із ним на день його смерті.

ВІдповідно до загальних норм закріплених в ст. 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Так згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до постанови завідуючої Золотоніської районної державної нотаріальної контори, від 01.08.2018 року, ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані вище земельні ділянки відмовлено, оскільки відповідні правовстановлюючі документи на вказані земельні ділянки були видані після смерті спадкодавця.

Факт належності вищевказаних земельних ділянок померлому ОСОБА_4 стверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №710460, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 10.10.2005 року за №010578401175.

Також із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ -7107336162018, НВ-7107336172018 виданим Міськрайонним управлінням у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 23.07.2018 року, вбачається, що спадкові земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Суд бере до уваги, що вказаний вище державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на підставі розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації від 11.07.2005 року №247, тобто виданого ще за життя спадкодавця.

Таким чином вказані правовстановлюючі документи на майно видані державними органами, належним чином оформленні та сумнівів у собі не викликають. Причиною виготовлення державного акту на землю після смерті ОСОБА_4 стала затяжна процедура виділення земельної ділянки, виготовлення технічної документації виготовлення, затвердження та реєстрація самого державного акта.

Окрім того суд, при вирішенні вказаної справи бере до уваги, що згідно із ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільська рада, як відповідач по справі та орган місцевого самоврядування, що здійснює представництво територіальної громади позовні вимоги визнала повністю, а отже визнала і факт належності вказаних земельних ділянок ОСОБА_4

Згідно ізч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.

Оскільки ОСОБА_4 за життя отримав відповідне розпорядження районної державної адміністрації про передачу йому вказаних земельних ділянок та отримав відповідний державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, а тому суд приходить до обґрунтованого висновку, що йому за життя належали земельні ділянки площами 0,1921 га, кадастровий № 7121582300:07:004:0080 та площею 2,2933 га, кадастровий номер 7121582300:07:006:0097.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач належним чином прийняла спадщину після смерті свого брата, а оскільки оригінал правовстановлюючого документа виданий після смерті спадкодавця, а власник помер, вбачається обмеження прав позивача у можливості прийняття та належного розпорядження своїм спадковим майном, а тому, враховуючи наявність законних підстав, позов підлягає до повного задоволення

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст., ст. 10, 76,

ст., ст. 264, 265 ЦПК України ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,1921 га, кадастровий номер 7121582300:07:004:0080, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Золотоніського району Черкаської області, за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого 09 серпня 2005 року її брата ОСОБА_4.

Визнати право власності на земельну ділянку, площею 2,2933 га, кадастровий номер 7121582300:07:006:0097, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Золотоніського району Черкаської області, за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого 09 серпня 2005 року її брата ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя: Середа Л.В.