Рішення № 77386887, 28.08.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/6635/18

Провадження № 2/643/4084/18

28.08.2018

28 серпня 2018 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в регресному порядку, - в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що згідно до договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1543307 від 03.05.2014 позивачем застраховано цивільно-правову відповідальність водіїв за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації ТЗ «Ssang Yong Korando» д/н НОМЕР_1. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну встановлено в сумі 50000грн., франшиза складає нуль грн. Так, 03.01.2015 сталося ДТП за участю забезпеченого ТЗ під керуванням відповідача та автомобіля НОМЕР_2, внаслідок чого ТЗ спричинено механічних пошкоджень. Згідно постанови суду від 18.08.2015 встановлено, що 03.01.2015 о 04:30 ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_3 по пр. Тракторобудівників в районі будинку № 89, рухаючись заднім ходом, не впевнився,що це є безпечним, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ОСОБА_3, після чого ОСОБА_1 місце ДТП залишив. Вказаним рішенням суду встановлено наявність в діях ОСОБА_1 порушень ПДР України, провадження у відношенні ОСОБА_1 закрито через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності. 08.06.2016 до страховика за реєстраційним № 860 надійшла заява від третьої особи потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3, якому належить пошкоджений ТЗ, про виплату страхового відшкодування. Згідно складеного 08.02.2016 ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» дослідження № АХ8009ЕН-08.02/5 матеріальний збиток, визначений на підставі протоколу огляду автомобіля, завданий власнику автомобіля НОМЕР_2, в результаті пошкодження при ДТП складає 7243,97грн., що і сплачено на користь потерпілого. Між тим,останній не погодившись із сумою виплаченого страхового відшкодування, звернувся до суду із позовом про стягнення недоплаченого страхового відшкодування. В процесі судового розгляду між сторонами укладено мирову угоду, за умовами якої загальна сума страхового відшкодовування, що підлягає виплаті за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1543307 від 03.05.2014 за страховим випадком, що мав місце 03.01.2015 по пр. Тракторобудівників, 89 в м. Харкові, внаслідок якого пошкоджено ТЗ «Volkswagen Touareg» д/н НОМЕР_4,який належить ОСОБА_2 ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ СХХ № 494177, складає 26243,67грн. Ухвалою суду від 19.09.2017 мирову угоду затверджено та позивачем сплачено визначену вище у мировій угоді суму відшкодування. З метою досудового врегулювання позивачем на адресу відповідача 20.03.2017, 10.11.2017 направлено претензію з пропозицією у добровільному порядку відшкодувати спричинену шкоду, однак відповідачем такі пропозиції проігноровано,жодних дій, спрямованих на врегулювання спору, не вжито.

Ухвалою судді визначено вказану справу розглядати у спрощеному позовному провадженні у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п’ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк надійшов відзив, із якого вбачається заперечення проти позову, а саме, що відповідач ДТП не скоював, алкоголь не вживав, місце ДТП не залишав, протокол про адміністративне правопорушення не підписував через непогодження з висновками поліції, а судовим рішенням ОСОБА_1 не визнано винним у вчиненні вказаного ДТП із боку позивача обставини, на які останній посилається, не доведено.

В свою чергу, з боку позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, із якої позивача стверджує на наявність судових рішень, із змісту яких вбачається встановлення вини відповідача.

Суд, вивчивши доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та надані сторонами докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, судом встановлено, що 03.01.2015 сталося ДТП за участю забезпеченого ТЗ під керуванням відповідача та автомобіля НОМЕР_2, а саме, о 04:30 ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_3 по пр. Тракторобудівників в районі будинку № 89, рухаючись заднім ходом, не впевнився, що це є безпечним, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ОСОБА_3, після чого ОСОБА_1 місце ДТП залишив.

Із постанови Московського районного суду м. Харкова від 18.08.2015 вбачається наявність в діях ОСОБА_1 порушень п.п. 10.1, 10.9 ПДР України, що перебуває в причинно-наслідковому зв’язку з настанням події ДТП, провадження у відношенні ОСОБА_1 закрито через закінчення ст. строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою апеляційного суду Харківській області від 16.09.2015 постанова Московського районного суду м. Харкова від 18.08.2015 у відношенні ОСОБА_1 у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, залишена без зміни.

Згідно до договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1543307 від 03.05.2014 позивачем застраховано цивільно-правову відповідальність водіїв за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації ТЗ «Ssang Yong Korando» д/н НОМЕР_1. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну встановлено в сумі 50000грн., франшиза складає нуль грн.

Такі обставини підтверджено копіями полісу № АІ/1543307 03.05.2014, постановою Московського районного суду м. Харкова від 18.08.2015 та постановою апеляційного суду Харківської області від 16.09.2015 (а.с.4,5, 24-26).

Згідно дослідження № АХ8009ЕН-08.02/5 від 08.02.2016 визначений матеріальний збиток, завданий власникові пошкодження автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 7243,97грн.

Позивачем здійснено виплату відшкодування потерпілої особі в розмірі 7243,97грн.

Такі обставини підтверджено копіями повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, заяви про страхове відшкодування, дослідження від 08.02.2016, страхового акту № ОЦВ-15-7686/1 від 31.10.2016, платіжного доручення № 53835 від 03.11.2016 (а.с.5-23).

Далі встановлено, що між ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_2 ОСОБА_3 укладено мирову угоду, за умовами якої загальна сума страхового відшкодовування, що підлягає виплаті за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1543307 від 03.05.2014 за страховим випадком, що мав місце 03.01.2015 по пр. Тракторобудівників, 89 в м. Харкові, внаслідок якого пошкоджено ТЗ «Volkswagen Touareg» д/н НОМЕР_4,який належить ОСОБА_2 ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ СХХ № 494177, складає 26243,67грн.

Ухвалою Московського районного суду від 19.09.2017 визнано мирову угоду укладені між вказаними сторонами про стягнення матеріальної шкоди (а.с.27-30).

Позивачем здійснено виплату відшкодування потерпілої особі в розмірі 19000грн., що підтверджено розрахунком страхового відшкодування, страховим актом № ЩЦВ-С-15-7686 від 06.10.2017, платіжним дорученням № 49514 від 09.10.2017 (а.с.31-33).

Відповідачу направлено регресну вимогу від 20,03.2017 та претензію № 2090/2 від 10.11.2017 (а.с.34-36).

Завдану матеріальну шкоду відповідач не відшкодував.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Отже, свої зобов’язання позивач перед страхувальником виконав.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Стаття 993 ЦК України зазначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

В добровільному порядку відповідачем витрати не компенсовано.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов про відсутність в його діях порушення ПДР України, складу адміністративного правопорушення тощо, суд вважає безпідставними, оскільки наявність в діях ОСОБА_1 порушень ПДР України, внаслідок чого сталося ДТП 03.01.2015 та автомобіль страхувальника отримав механічні пошкодження, чітко вбачається у змістах перелічених вище судових рішеннях, що набрали чинності.

Будь-яких належних та переконливих доказів у спростування доводів та вимог позивача, з боку відповідача до суду не надано.

Отже, вимоги позову є обґрунтованими, належним чином доведеними і у суду є правові підстави для його задоволення.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 83, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22 37, 526, 625, 993, 1191 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНЕТА» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ 00034186) в порядку регресу понесених витрат в сумі 26243 (двадцять шість тисяч двісті сорок три)грн., 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНЕТА» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ 00034186) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя