Рішення № 77386122, 16.10.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4794/18

н/п 2/640/1751/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Шаповал Є.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2018 р. представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 15594,96 грн. за кредитним договором №б/н від 25.06.2010 року, та стягнути судові витрати в розмірі 1762,00 грн., посилаючись на те, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву №б/н від 25.06.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо зміни кредитного ліміту, Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, де зазначено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 11.03.2018 року має заборгованість – 15594,96 грн., з яких: 935,71 грн. – тіло кредиту; 12375,57 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 1064,87 грн. – нараховано пені; 500,00 грн. - штраф(фіксована частина); 718,81 грн. - штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов’язання і заборгованість за вказаним договором не погашена, що є порушенням законним прав позивача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

В судове засідання представник позивача не з’явився, повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи. (а.с. 35).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та за наявними в справі доказами.

30.03.2018 року до суду надійшла вказана позовна заява та розподілена судді Зуб Г.А.

30.03.2018 року було надано запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який повернувся до суду 18.04.2018 року.

Ухвалою судді від 20.04.2018 року було прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що 25.06.2010 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка містить посилання на те, що позичальник згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та банком договір

про надання банківських послуг. Також позичальник підтвердив, що він ознайомлений та згодний з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку.

Тобто, відповідач, підписавши 25.06.2010 року заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, був повідомлений про зміст цих Умов та Правил, про що зазначено у самій заяві.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку у будь - який момент змінити кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 умов та правил банківських послуг.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

ПАТ КБ «ПриватБанк» належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу банківську послугу з кредитування шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну карту у розмірі 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.1.2.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсоткам за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 625 ч. 1 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до наданого банком суду розрахунку, заборгованість за договором б/н від 25.06.2010 року станом на 11.03.2018 року становить 15594 грн. 96 коп., яка складається з наступного: 935,71 грн. – тіло кредиту; 12375,57 грн. – нараховані відсотки за користування кредитом; 1064,87 грн. – нарахована пеня; 1218,81 грн. – заборгованість по судовим штрафам, та зазначено, що загальна заборгованість складає 14376,15 грн. за наданим кредитом, без врахування штрафів.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, штраф і пеня нараховані банком за одні і ті ж порушення, а тому суд вбачає у вимогах про стягнення з боржника одночасно штрафу й пені подвійну цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач нараховував відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом.

Позивач здійснює свою діяльність в установленому законом порядку. (а.с. 29-32).

01.08.2018 року відповідачем було надано до суду довідку видану йому ПАТ КБ «Приватбанк» від 20.07.2018 року за підписом керівника відділення ОСОБА_2, відповідно до якої відповідач має у АТ КБ Приватбанк рахунок №5457082234298649 відповідно до угоди №SAMDN08000058290543 від 20.02.2012 року, тип рахунку – картка універсальна, кредитний ліміт – 10690,00 грн., по якому з 30.04.2018 року по 20.07.2018 року простроченої заборгованості не було. Договір №б/н від 25.06.2010 року у вказаній довідці відсутній.

У зв’язку з чим, судом 09.08.2018 року було надано запит ПАТ КБ «Приватбанк», в якому суд просив повідомити про існуючу заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 25.06.2010 року. 20.09.2018 року до суду надійшла виписка по рахунками №9992222221385992177, №6762462052385371, №6762462056896548 за період з 01.01.1999 року по 25.08.2018 року із зазначенням лише загальних витрат відповідача по картках.

Згідно з ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позивачем не доведений розмір заборгованості за договором №б/н від 25.06.2010 року, та спростовується наданою до суду довідкою виданою АТ КБ «Приватбанк» від 20.07.2018 року, відповідно до якої прострочена заборгованість у відповідача відсутня.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України витрати по оплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 526, 554, 629, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 3,4, 12, 76, 306, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач – ОСОБА_1, місцеперебування: АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2018 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ