Ухвала суду № 77385387, 25.10.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛА

25 жовтня 2018 року м. Мукачево Справа №303/6443/18

2/303/2517/18

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судових витрат по цивільній справі

за позовом ОСОБА_1

до відповідача (1) ОСОБА_2;

(2) приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3;

(3) ОСОБА_4;

(4) публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»;

третя особа: державна організація «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»

про визнання правочинів недійсними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду до відповідачів із вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року позовну заяву було залишено без руху для усунення її недоліків, а саме в частині необхідності сплати позивачем судового збору за розгляд судом вимог за предметом спору.

24 жовтня 2018 року від позивача до суду надійшло клопотання про необхідність зменшення судового збору, необхідного до сплати по даній справі, з 5638,40 грн. до 2240,00 грн., з посиланням на скрутний майновий стан. Також, з посиланням на приписи частини першої ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та окреме судове рішення Верховного суду, позивач зазначив, що необхідний до сплати за розгляд позову розмір судового збору перевищує 5% розміру його річного доходу, а також його місячний дохід.

По відношенню до поданого позивачем клопотання слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави».

Так, частина четверта ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України містить нормативне правило відносно, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Поряд з цим, на підставі частини першої статті 136 Цивільного процесуального кодексу України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З цих підстав, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Фактичний аналіз змісту вищевказаних законодавчих норм свідчить про те, що процесуальна можливість зменшення судом належних до оплати судових витрат, зокрема й судового збору, належить до дискреційних повноважень суду, а тому немає імперативного характеру.

В свою чергу судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться у абзаці другому п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів клопотання, належних і допустимих доказів на підтвердження майнового стану позивача, який би давав підстави для задоволення клопотання про зменшення розміру судових витрат позивачем суду не надано, а подані докази є непереконливими. Так, подана суду податкова декларація про майновий стан і дохід за попередній рік не свідчать про відсутність у позивача фінансової спроможності сплатити судовий збір станом на час пред’явлення позову. Інших доказів, які б свідчили про незадовільний (тяжкий) матеріальний стан позивача суду не надано.

Разом з тим, зменшення розміру належних до сплати судових витрат є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду з позовною заявою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

За таких обставин, враховуючи характер визначених у позові спірних правовідносин, предмет спору, подані до суду докази та доводи позивача у позовній заяві, співвіднесення розміру судового збору із тими витратами, які позивач поніс за наслідками укладення договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 07.08.2018 №1172-Ф (75753,82 грн.), забезпечуючи належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду, з другого боку, підстав для задоволення вимог позивача щодо зменшення розміру судових витрат суд не вбачає.

Також слід зазначити, що сума, яку позивач вніс на рахунок банківської установи, за наслідками цивільно – правової реалізації укладеного між ними договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 07.08.2018 №1172-Ф складає 85 % від річного доходу позивача за попередній рік, а тому сумнівним є посилання позивача на обставини щодо його фінансового забезпечення у 2018 році виключно за рахунок коштів зазначених у податковій декларації за 2017 рік, оскільки такі є сумнівними та непереконливими.

В даному випадку, вимоги законодавства про сплату судового збору у визначеному ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року розмірі не становлять перешкод у доступі до правосуддя, а є справедливими та переслідують законну мету.

З урахуванням вищенаведеного, клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі наведено та керуючись ст. ст. 136, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання відмовити.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кость