Рішення № 77383710, 18.10.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1209/18

Провадження №2/541/739/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 жовтня 2018 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої, судді – Куцин В.М.,

з участю секретаря Євдокимової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права на спадкування права на земельну частку (пай), третя особа: Друга миргородська державна нотаріальна контора,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області, уточнивши позовну заяву, просила визнати за нею право на спадкування за законом земельної частки (паю) на яку мав право ОСОБА_3

Обґрунтовуючи позов послалася на те, що 22 серпня 2004 року помер її рідний дядько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на право на земельну частку (пай) розміром 2,48 в умовних кадастрових гектарах колишнього КСП «Перемога», в межах ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай). У видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну ділянку (пай), нотаріус відмовив, через відсутність правовстановлюючого документа на зазначену земельну ділянку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином (а.с. 56).

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, в своїй заяві просив справу розглядати у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с. 66).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області в судове засідання не з’явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, при вирішенні спору покладався на розсуд суду (а.с. 39, 52, 61).

Представник третьої особи Другої миргородської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, в направленій заяві просив розглядати справу у його відсутність (а.с.31, 51, 60).

Суд, вивчивши та проаналізувавши всі докази зібрані по справі вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

22 серпня 2004 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією актового запису про смерть № 50 від 23 серпня 2004 року складеним виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с. 33).

За життя ОСОБА_3, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0219633, мав право на земельну частку (пай) площею 2,48 умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього КСП «Перемога», що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району. Даний факт підтверджується листом Відділу у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16.05.2017. В якому зазначено, що згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Перемога» на ім’я ОСОБА_3 видавався сертифікат серії ПЛ № 0219633 (а.с.42).

На даний час отримати правовстановлюючі документи (їх дублікат) на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як, фізичної особи, припинена у момент його смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 12.04.2018 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на день його смерті 22 серпня 2004 року, що є фактом прийняття спадщини та є підставою для набуття позивачем права на спадкування за законом на земельну частку (пай) колишнього КСП «Перемога» після смерті рідного дядька ОСОБА_3

Факт родинних відносин з батьком позивача, ОСОБА_5, підтверджується рішенням Миргородського міськрайонного суду від 14.11.2017 року, яким встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 рідні брати.

Відповідно до свідоцтва про народження серії ЯВ № 228386 від 01 червня 1952 року батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу від 16 травня 1973 року серії І-ВЛ № 288124 ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_8, якій після укладення шлюбу присвоєно прізвище «Головко».

Інші спадкоємці ОСОБА_3 відсутні, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с.63).

Статтею 12, 81 ЦПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Постановою виконуючої обов’язки в порядку заміщення Завідувача Другої Миргородської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 від 21.05.2018, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай) (а.с. 10).

Згідно роз’яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, який помер (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_1 не заявляла про відмову від прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3К, відтак вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ст.ст. 1220,1221 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, а місце відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Участь у справі як відповідача ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області передбачена роз’ясненнями п.24 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику про спадкування» від 30.05.2008 № 7 і зумовлена тим, що орган місцевого самоврядування вправі пред’явити вимогу про визнання вищезазначеної спадщини відумерлою. Спадщина може бути визнана відумерлою та передана у комунальну власність в порядку визначеному ст. 1277 ЦК України і тому саме територіальна громада в особі ОСОБА_2 сільської ради за місцем відкриття спадщини (ст. 1221 ЦК України) є відповідачем по справі.

Відповідно до ч. 2 п. 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Оскільки державний акт не видано, то є дійсним сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім’я померлого.

Отже, враховуючи те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Перемога» серії ПЛ № 0219633 відсутній тому з метою прийняття спадщини необхідно встановити за спадкоємцем ОСОБА_1, право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 22 серпня 2004 року, що складається з права на отримання земельної частки (паю) на території ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району площею 2,48 умовних кадастрових гектарів, право на яке мав ОСОБА_3 згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Перемога» серії ПЛ № 0219633, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, якою передбачено способом захисту цивільних прав та інтересів - визнання права.

За таких обставин позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, і тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з роз’яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції», де вказано, що витрати на оплату судового збору в повному обсязі покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1223, 1225, 1277 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою с. Попівка Миргородського району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 право на спадкування за законом після смерті рідного дядька ОСОБА_3, 22 серпня 2004 року, права на отримання земельної частки (паю) площею 2,48 умовних кадастрових гектарів, що розташована в межах ОСОБА_2 сільської ради за межами населених пунктів, Миргородського району Полтавської області, право на яку мав ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії ПЛ № 0219633.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду із відповідача на користь позивачів не стягувати.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Повне судове рішення складено 25 жовтня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_10