Ухвала суду № 77381709, 24.10.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/964/18

1-кп/219/450/2018

У Х В А Л А

24 жовтня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Радченко Л.А.,

за участю секретаря Дубаніної О.В.,

прокурора Бечвая Б.К.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бахмута кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває дійсне кримінальне провадження.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.08.2018р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 25.10.2018р.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що строк обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 25.10.2018 року. На даний час продовжують існувати ризики, що існували при обранні запобіжного заходу, а саме, можливість переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою. Заперечував проти клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт .

В судовому засіданні захисник заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений , про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м,який запобіжний захід , а саме, на домашній арешт протягом певного часу доби, мотивуючи відсутністю ризиків, на які посилається прокурор, наявністю фактичного постійного місця проживання у обвинуваченого та станом його здоров,я, наявністю соціальних зв'язків, можливістю працевлаштуватися, крім того прокурором не наведено нових ризиків, між тим, обвинувачений тривалий час знаходиться під вартою.

Потерпілій при вирішенні клопотань прокурора та захисника покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду по заявленим клопотанням, приходить наступних висновків.

Так, згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. .

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин. Стосовно закінчення цього строку у кримінальних справах період, про який йдеться у п.1 ст. 6 Конвенції, охоплює все провадження, включаючи оскарження (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України»).

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).

Незважаючи на тяжкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Разом з тим, стороною обвинувачення на теперішній час не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам, визначеним статтею 177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Суд враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою не є виправданим, оскільки наявні підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим.

На даний час у кримінальному провадженні виникли та стали достатніми підстави для висновку про можливість зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3, що тримається під вартою, на більш м'який.

Суд вважає, що подальше перебування обвинуваченого під вартою буде суперечити п.п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та принципу правової держави, оскільки час, який особа знаходиться під вартою, вже не є співмірним з тяжкістю обвинувачення, яке на даний час не є доведеним.

Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.

У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд допитав всіх свідків, заявлених стороною обвинувачення, потерпілого, обвинуваченого, дослідив письмові матеріали кримінального провадження, що виключає ризик того, що обвинувачений може якимось чином впливати на вказаних свідків. Житло за адресою:АДРЕСА_1, в якому раніше був зареєстрований обвинувачений , належить на праві сумісної власності ОСОБА_4, яка доводиться сестрою обвинуваченого і яка згодна про проживання рідного брата ОСОБА_3 у зазначеному житлі.

Аналіз наданих суду документів дає підстави дійти до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_3 має соціальні звязки , зобов,язується працевлаштуватися. Також, судом враховано, що обвинувачений страждає на хронічну інфекційну хворобу . Вказані факти у своїй сукупності свідчать про те, що останній не має наміру переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Усі зазначені вище обставини дають підстави вважати, що обвинувачений, знаходячись на волі, не буде переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність.

Таким чином, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, тривалість знаходження обвинуваченого під вартою, особу обвинуваченого, стан здоров,я, наявність постійного місця проживання, тому, ризики, визначені при обрані обвинуваченому ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на теперішній час значно зменшилися, суд вважає недоцільним збереження застосованого запобіжного заходу та вважає за необхідне змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби за адресою: АДРЕСА_1, з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 179,181, 186,193,194,196 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- відмовити.

Клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту протягом певного періоду доби із забороною залишати житло за адресою : АДРЕСА_2, з 20 год. 00 хвил. до 07 год.00 хвил., на 60 днів з 24.10.2018р. до 22.12.2018р. включно.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти в залі суду негайно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов,язки:

1) не залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, з 20 год. 00 хвил. до 07 год.00 хвил.;

2) не відлучатися із населеного пункту м.Бахмут Донецької області без дозволу прокурора та суду ;

3) прийняти заходи для працевлаштування;

4) прибувати за першою вимогою до суду;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в,їзд в Україну;

6) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню.

Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 22 грудня 2018 року включно.

Роз,яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що у разі не виконання покладених обовязків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органів Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області, який повинен негайно поставити на облік осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Радченко