Постанова № 77377616, 24.10.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року

м.Суми

Справа №591/1125/16-ц

Провадження № 22-ц/788/1628/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С.С.,

суддів: Кононенко О.Ю., Собини О.І.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

представники позивача: Сафір Федір Олегович, Гакаль Роман Володимирович, Гаренко Надія Володимирівна, Литвиненко Олена Леонідівна

відповідач - ОСОБА_5,

представники відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банка «ПриватБанк» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 липня 2018 року в складі судді Кривцової Г.В., ухваленого у м. Суми, повне судове рішення складено - 20 липня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом у березні 2016 року, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (відбулася зміни назви на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», далі - АТ КБ «ПриватБанк») просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.07.2011 року в розмірі 14150,68 грн, вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що 14.07.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 3600,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 31.12.2015 року, виникла заборгованість 14150,68 грн, яка складається з: 1525,29 грн - заборгованість за кредитом; 8775,36 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2700,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 650,03 грн - штраф (процентна складова). Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, що і стало підставою звернення до суду.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11.07.2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь АТ КБ «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором в сумі 3006,63 грн та судовий збір в сумі 290,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу в сумі 1975,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що при визначенні розміру заборгованості суд не урахував факт укладення сторонами договору - приєднання, складовою якого є зазначені Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, в яких визначені розмір складових кредитної заборгованості. Вказує, що позивачем був наданий розрахунок заборгованості в якому вказані суми відсотків, пені та інші суми відповідно до кредитного договору і відповідачем ці докази не спростовані.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, оскільки Умови і правила, на які посилається банк, не підписані відповідачем, тому підстав для скасування рішення в оскарженій частині немає.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви та довідки про умови кредитування, якою визначена відсоткова 36 % річних, застосування неустойки. Доказів про повідомлення позичальника про збільшення відсоткової ставки у відповідності до вимог закону, позивачем не надано, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості по відсоткам у заявленому розмірі. Крім того, при визначенні заборгованості по відсоткам за межами строку дії картки судом застосовано положення ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а при визначенні розміру неустойки - застосовано річний строк позовної давності, про застосування якого заявлено позивачем у справі, та положення ст. 61 Конституції України.

Проте повністю з таким висновком місцевого суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи, що 14.07.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 відбулось підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 7).

У розділі визначення бажаного кредитного ліміту по кредитній картці зазначена сума 500,00 грн. Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості та виписці по картковому рахунку, відповідач активно користувався кредитної картою і сума поточної заборгованості станом на 29.12.2011 року становила 3599,14 грн.

Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне - «Я согласен(-на) с тем, что данное заявление вместе с Памяткой клиента, Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком Договор о предоставлении банковских услуг. Я ознакомился(-ась) и согласен(-на) с Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами банка, которые были предоставлены мне для ознакомления в письменном виде. Условия и Правила предоставления банковских услуг размещены на официальном сайте Приватбанка www.privatbank.ua. Я обвязуюсь исполнять требования Условий и Правил предоставления банковских услуг, а также регулярно ознакомляться с их изменениями на сайте Приватбанка www.privatbank.ua».

Крім того, позичальник також підписав Довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка містить істотні умови кредитування, а саме: розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами - 36 % річних, порядок нарахування та розмір комісії, а також пені та штрафів на випадок порушення позичальником умов договору (а.с. 8).

Додані банком до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом №СП - 2010 - 256 від 06.03.2010 року відповідачем не підписані.

Також встановлено, що згідно кредитного договору б/н від 14.11.2011 року ОСОБА_5 отримав кредитну карту НОМЕР_1 терміном дії до січня 2015 року (а.с. 153, 176).

За представленим банком розрахунком розмір кредитної заборгованості станом на 31.12.2015 року становить 14150,68 грн, яка складається з: 1525,29 грн - заборгованість за кредитом; 8775,36 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2700,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 650,03 грн - штраф (процентна складова).

Підставами позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» є неналежне виконання ОСОБА_5 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, та, як наслідок, утворення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами, а також за комісією, пенею та штрафними санкціями, визначеними відповідно до вказаних Умов та правил, а також Тарифів банку.

Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2. Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», передбачено, що для надання послуг банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання банком необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Отже, банком визначено порядок надання банківських послуг, викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, і передбачає обов'язковість укладання договору у письмовій формі шляхом підписання клієнтом складових такої форми кредитного договору, а саме: заяви, пам'ятки, довідки про умови кредитування, з якими погодився відповідач, підписавши анкету-заяву та довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».

Відповідно до положень ст.ст. 1054, 1055, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1, 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

Аналіз приведених норм матеріального права вказує, що правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, у забезпечення виконання кредитного зобов'язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов'язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.

Представлена банком анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку та Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» підписана відповідачем, містять узгоджені в письмовій формі істотні умови кредитного договору щодо розміру процентів за користування кредитом, розміру неустойки, відомості про видачу конкретного виду кредитної картки.

При цьому, частково задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, тому позивач має право на повернення кредиту і процентів за користування кредитом.

Проте, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у сумі 1181,34 грн та пені в сумі 300,00 грн.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Тобто, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи, що сторони погодили, що кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки, а саме по січень 2015 року включно, апеляційний суд дійшов висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

З огляду на вказане відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитом, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, тобто, з 01.02.2015 року по 31.12.2015 року.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12.

Враховуючи, що сторонами у справі було погоджено розмір відсоткової ставки за користування кредитом на рівні 36 % річних і банком у період з 01.01.2013 року по 31.08.2014 року було змінено відсоткову ставку до 30 %, а в період з 01.09.2014 року по 31.01.2015 року - до 34,80 %, тобто в межах погодженої сторонами відсоткової ставки, заборгованість по процентам за користування кредитом становить 2730,47 грн.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені та штрафів, апеляційний суд не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в цій частині, оскільки ним не було враховано тієї обставини, що відповідно до ч. 4 ст. 267, ч. 2 ст. 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Враховуючи, що строк дії кредитного договору до січня 2015 року, а банк звернувся до суду з позовом у березні 2016 року, то у задоволенні вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення неустойки слід відмовити у повному обсязі.

Таким чином, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення заборгованості за пенею підлягає скасуванню, з ухваленням нового про відмову у задоволені цих вимог, а в частині визначення грошової суми по відсотках слід змінити з викладенням абзацу 2 резолютивної частини рішення у редакції про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором від 14.07.2011 року № б/н в розмірі 4255,76 грн, з яких: 1525,29 грн заборгованості по тілу кредиту та 2730,47 грн заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 414,43 грн у відшкодування фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову та 231,69 грн - за подання апеляційної скарги, а з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 - 751,86 грн у відшкодування фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 липня 2018 року в частині стягнення заборгованості за пенею скасувати, а в частині стягнення заборгованості по відсотках змінити шляхом викладення абзацу 2 резолютивної частини рішення у такій редакції:

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 14 липня 2011 року № б/н в розмірі 4255 грн 76 коп., з яких: 1525 грн 29 коп заборгованості по тілу кредиту та 2730 грн 47 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом.

У задоволенні вимог позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за пенею відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» 414 грн 43 коп. у відшкодування фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову та 231 грн. 69 коп. - за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 751 грн 86 коп. у відшкодування фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій оскарженій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

О.І. Собина