Ухвала суду № 77376796, 24.10.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/6067/18

Провадження № 1-во/592/36/18

УХВАЛА

24 жовтня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Троценко Ю. Ю. ,

прокурора: Фролкова М. В. ,

засуджених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми заяву начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи “Сумський слідчий ізолятор” капітана внутрішньої служби ОСОБА_3 про уточнення, -

В С Т А Н О В И В :

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.01.2018 року по справі № 592/6067/18, провадження № 1-кп/592/476/18 ОСОБА_1 було визнано винуватим у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. ОСОБА_1 було призначене покарання: - за ч. 2 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 місяці; - за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 9 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, було визначене остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 9 місяців. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 11.04.2018 року з 00 годин 30 хвилин. ОСОБА_2 було визнано винуватою у пред’явленому їй обвинуваченні у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. ОСОБА_2 було призначене покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. ОСОБА_2 було звільнено від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо вона протягом визначеного іспитового строку 2 (два) роки 6 місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Речові докази, а саме: - пару кросівок “Adidas” чорного кольору, які 12.04.2018 року було добровільно видано ОСОБА_1, в яких його було затримано на місці вчинення злочину, що були запаковані до поліетиленового пакету № 2, які були передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області, – повернути власнику (законному володільцю) – ОСОБА_1, оскільки це можливо без шкоди для кримінального провадження; - пару чобіт світло-коричневого кольору, які 12.04.2018 року було добровільно видано ОСОБА_2, в яких її було затримано на місці вчинення злочину, що були запаковані до поліетиленового пакету № 3, які були передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області, – повернути власнику (законному володільцю) – ОСОБА_2, оскільки це можливо без шкоди для кримінального провадження; - зіскоб речовини буро-червоного кольору, вилучений 10.04.2018 року із внутрішньої сторони підвіконня навпроти розбитого вікна, що був запакований до поліетиленового пакету № 2, - зіскоб речовини буро-червоного кольору, вилучений 10.04.2018 року із зовнішньої сторони віконної рами, що був запакований до поліетиленового пакету № 1, відрізки липкої стрічки із відкопійованими слідами рук, що були запаковані до поліетиленового пакету № 3, - пляшка з полімерного матеріалу з етикеткою “Мірінда” , що була запакована до поліетиленового пакету № 4, які були передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області, – знищити. Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 19/119/6-2/667 від 07.05.2018 року, пов’язані з проведенням судової трасологічної експертизи в сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 00 копійок, згідно довідці № 19/119/11-1/1702е від 16.05.2018 року, пов’язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 429 (чотириста двадцять дев’ять) гривень 00 копійок, відшкодувати за рахунок обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених на користь держави, а саме: - за рахунок обвинуваченого ОСОБА_1 відшкодувати на користь держави 929 (дев’ятсот двадцять дев’ять) гривень 50 копійок; - за рахунок обвинуваченої ОСОБА_2 відшкодувати на користь держави 929 (дев’ятсот двадцять дев’ять) гривень 50 копійок. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований 12.04.2018 року слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми до 31.05.2018 року включно, обраний 31.05.2018 року Ковпаківським районним судом м. Суми до 27.07.2018 року включно, продовжений 18.06.2018 року Ковпаківським районним судом м. Суми до 21.09.2018 року включно, продовжений 11.09.2018 року Ковпаківським районним судом м. Суми до 19.11.2018 року включно, щодо ОСОБА_1, залишити колишнім – тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застосований 12.04.2018 року слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми до 01.06.2018 року включно, обраний 31.05.2018 року Ковпаківським районним судом м. Суми до 31.07.2018 року включно, продовжений 18.06.2018 року Ковпаківським районним судом м. Суми до 21.09.2018 року включно, продовжений 11.09.2018 року Ковпаківським районним судом м. Суми до 19.11.2018 року включно, щодо обвинуваченої ОСОБА_2, залишити колишнім – домашній арешт до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців. В строк відбування обвинуваченим ОСОБА_1 покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати час його знаходження під вартою в період часу з 11.04.2018 року до дати ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один позбавлення волі. Вирок не набрав законної сили (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76828175) (а. с. 130 – 133) .

11.10.2018 року начальник відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи “Сумський слідчий ізолятор” капітан внутрішньої служби ОСОБА_3 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про уточнення, в якій він зазначив про те, що 28.09.2018 року Ковпаківським райсудом м. Суми було ухвалено вирок відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого було засуджено за ч. 2 ст.190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року 9 місяців обмеження волі. В резолютивній частині вироку від 28.09.2018 року зазначено – початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 11.04.2018 року з 00 годин 30 хвилин. Відповідно до протоколу затримання особи ОСОБА_1 фактичний час затримання 23 година 35 хвилин 10.04.2018 року. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 379 КПК України, він просив уточнити початок строку відбування покарання. Також у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою, він просив уточнити та надіслати на адресу державної установи “Сумський слідчий ізолятор” в найкоротші терміни відомості про порядок направлення засуджених до місця відбування покарання згідно якого пункту ст. 57 КВК України: 1. Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. 2. З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі (вхідний № 42945 від 11.10.2018 року) (а. с. 141 – 143) .

В судове засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_4 , потерпілі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не прибули, вони були належним чином повідомлені про місце та час розгляду заяви. Їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню судового розгляду, що у повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 2 ст. 379, ч. 2 ст. 380, ч. 5 ст. 539 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Фролков М. В. , засуджені: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не заперечували проти внесення виправлень у вирок суду в частині уточнення початку строку відбування покарання ОСОБА_1 не з 11.04.2018 року з 00 годин 30 хвилин, а з 10.04.2018 року з 23 години 35 хвилин.

В судовому засіданні прокурор Фролков М. В. при вирішенні заяви в частині визначення порядку направлення засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання покладався на розсуд суду.

В судовому засіданні засуджені: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 при вирішенні заяви в частині визначення порядку направлення засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання просили суд застосувати положення ч. 1 ст. 57 КВК України.

Оголосивши заяву начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи “Сумський слідчий ізолятор” капітана внутрішньої служби ОСОБА_3 про уточнення, вислухавши думку прокурора Фролкова М. В. , засуджених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, враховуючи наявність судових рішень, які містяться з Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Під загальним поняттям “описка” розуміється неправильне написання слів. Що ж стосується кримінального провадження, то законодавець надав право суду за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. При цьому такі описки мають бути такими, що призводять до неправильного сприйняття або розуміння судового рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, прізвища особи тощо) або які мають технічний характер. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено учасниками кримінального провадження.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних з виконанням вироків” № 11 від 21.12.1990 року (із змінами і доповненнями) , опублікованій в періодиці: Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 2004, 00, № 12, Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 2016, 00, № 7 – 9, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 411 КПК України, питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову. Зокрема, не можна у такому порядку: - виключити з вироку кваліфікуючу ознаку злочину і посилання на обставини, які пом’якшують або обтяжують відповідальність; - уточнити призначене покарання (як основне, так і додаткове) щодо його виду та строку; - виключити застосування відстрочки виконання вироку щодо додаткового покарання, коли при вирішенні питання про застосування ст. 46-1 КК України суд вказав про застосування відстрочки виконання вироку в цілому; - призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо; - призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зі ст. 43 КК України не було вирішено; - визначити чи змінити вид виправних робіт без позбавлення волі і розмір відрахувань із заробітку засудженого в доход держави; - визначити чи змінити розмір штрафу; - визнати засудженого особливо небезпечним рецидивістом, коли про це нема вказівки в резолютивній частині вироку; - встановлювати дані про особу засудженого, які можуть потягти погіршення його становища (про наявність судимості тощо) ; - змінити режим виправно-трудової колонії (без скасування вироку в цій частині вищестоящим судом) ; - встановити або змінити розмір задоволеного цивільного позову чи безпідставно одержаного майна; - звільнити засудженого від відшкодування матеріальних збитків; - вирішити питання про виключення з акта опису майна за цивільним позовом третіх осіб; - змінити вирок в частині запобіжного заходу.

Із змісту ст. 380 КПК України вбачається, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення. Копія ухвали про роз’яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається особі, що звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні. Ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову у його роз’ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Отже, здійснюючи роз’яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз’яснення мотивів прийняття рішення, суд має відмовити в роз’ясненні рішення.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Згідно ч. 1 ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Тому саме з моменту фактичного, фізичного затримання особи, здійсненого уповноваженою службовою особою в такої особи виникають обов’язки, передбачені ст. ст. 207 – 213 КПК України, а у затриманої особи – права підозрюваного, передбачені ст. ст. 42, 207 – 213 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 57 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов’язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання. З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.

Таким чином, підставою направлення засуджених до обмеження волі до місця відбування покарання є вирок суду, що вступив в законну силу, а для осіб, яким невідбута частина іншого покарання замінена покаранням у виді обмеження волі, – ухвала суду. Після одержання вироку чи ухвали суду уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого чи орган, що виконує покарання (виправна установа) , вручають засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. У припису про виїзд вказується місце, куди повинний прибути засуджений, маршрут і час прибуття до місця призначення з урахуванням необхідного для проїзду часу, а також попередження про наслідки ухилення засудженого від виїзду у встановлений строк у виправний центр. Засуджений зобов’язаний прибути туди в строк, обумовлений з урахуванням необхідного для проїзду часу і вказаному у розпорядженні. Не пізніше 3-х діб з дня одержання припису засуджений зобов’язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. Якщо особи, засуджені до обмеження волі, перебувають під вартою, то вони звільняються із слідчого ізолятора після набрання вироком законної сили. Адміністрація слідчого ізолятора вручає засудженим припис про виїзд до місця відбування покарання. З урахуванням особи засудженого до обмеження волі, який знаходиться до набрання вироком законної сили під вартою, та інших обставин справи суд може направити його до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому разі засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання. Засуджений, який ухиляється від одержання припису про виїзд або не виїхав у встановлений строк до місця відбування покарання, затримується уповноваженим органом з питань пробації для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання. У разі невиїзду без поважних причин уповноважений орган з питань пробації направляє затриманого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. У разі неприбуття засудженого до місця відбування покарання оголошується його розшук. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. Облік засуджених, які відбувають покарання у виправних центрах, здійснюється відділом спеціального обліку виправного центру. Після прибуття засуджених до місця відбування покарання і їх постановки на облік їм оголошуються під розписку правила внутрішнього розпорядку, що діють у виправному центрі. При цьому засудженим роз’ясняються їхні права й обов’язки. Одночасно вони попереджаються про відповідальність за ухилення від відбування покарання, порушення порядку відбування покарання, самовільний виїзд за межі території виправного центра.

Отже, оскільки уточнення початку строку відбування покарання ОСОБА_1 не зачіпають суть вироку та не погіршують становище засудженого, не звужують та не розширюють обсяг обвинувачення, не стосуються призначення покарання, відтак у вирок суду слід внести виправлення в частині уточнення початку строку відбування покарання ОСОБА_1 не з 11.04.2018 року з 00 годин 30 хвилин, а з 10.04.2018 року з 23 години 35 хвилин.

Отже, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 був залишений колишнім – тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, відтак ОСОБА_1 засудженого до обмеження волі слід направити до місця відбування покарання у виді обмеження волі у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 57 КВК України.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що заяву начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи “Сумський слідчий ізолятор” капітана внутрішньої служби ОСОБА_3 про уточнення слід задовольнити, виправити допущені в судовому рішенні описки та роз’яснити вирок суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 208, 209, 369 – 372, 376, 379, 380, 395, 532 КПК України; ст. 57 КВК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи “Сумський слідчий ізолятор” капітана внутрішньої служби ОСОБА_3 про уточнення задовольнити.

Правильним вважати, що: - початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 10.04.2018 року з 23 годин 35 хвилин; - в строк відбування обвинуваченим ОСОБА_1 покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати час його знаходження під вартою в період часу з 10.04.2018 року до дати ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один позбавлення волі.

ОСОБА_1 засудженого до обмеження волі направити до місця відбування покарання у виді обмеження волі у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 57 КВК України.

Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову у його роз’ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Апеляційна скарга подається на ухвалу, постановлену судом першої інстанції, – через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (ухвалу) .

Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий: І.Г. Бичков