Постанова № 77376609, 24.10.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/1917/18

Номер провадження 1-кс/573/753/18

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

слідчої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

слідчого: Бережного С.О.,

власника майна: ОСОБА_1,

розглянувши в залі суду в м. Білопілля клопотання старшого слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Бережного С.О, погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Бойко Я.А. про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Бережний С.О. звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Бойко Я.А., про арешт майна.

Слідчий мотивує своє клопотання тим, що СВ Білопільського відділення поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018200130000537 від 21.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

В ході розслідування кримінального провадження встановлено, 21.10.2018 року до чергової частини Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області надійшла заява від ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 про те, що ОСОБА_1, спричинив йому тілесні ушкодження.

Виїздом на місце події та проведеною перевіркою встановлено, що 21.10.2018 року близько 04.00 год. знаходячись у господарстві за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1, із - за раптово виниклих неприязних стосунків вчинив сварку з ОСОБА_4 в ході якої наніс удари ногами та руками в область голови та тулубу останнього. В результаті чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження. ОСОБА_4 наполягає на притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності (а. с. 6-8).

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України о 08.30 год. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018200130000537 від 21.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження (а. с. 3).

У кримінальному провадженні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення нікому не повідомлено.

По вказаному факту 21.10.2018 року був проведений огляд місця події в ході якого було вилучено:

1. джинсові брюки синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, що належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 жителю АДРЕСА_3.

2. туфлі шкіряні чорного кольору, що належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканцю АДРЕСА_2

Відповідно до п. 1 ч. 9 ст.100 КПК України предмети вилучені в ході огляду місця події 21.10.2018 року є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а тому з боку слідчого необхідне вжиття заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на зазначене майно.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що вищезазначені предмети, відповідають критеріям віднесення майна до речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

На підставі вищевикладеного, зазначені предмети визнані речовими доказами за постановою старшого слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Бережного С.О. від 21.10.2018 року (а. с. 9).

Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В судовому засіданні старший слідчий Бережний С.О. клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_1 не заперечував проти накладення арешту на вказане майно.

Заслухавши слідчого Бережного С.О., власника майна ОСОБА_1, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до загальних положень Кримінального процесуального кодексу України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, що знайшло також свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною першою статті 170 КПК України поняття арешту майна визначено як тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В силу п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 10 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В такому разі арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Європейський Суд з прав людини в своїх постановах від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації» та від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації» наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Судом встановлено, що СВ Білопільського ВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018200130000537 від 21.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (а. с. 3).

21 жовтня 2018 року було проведено огляд місця події, в ході якого було вилучено: джинсові брюки синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, що належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 жителю АДРЕСА_3 та туфлі шкіряні чорного кольору, що належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканцю АДРЕСА_3 (а. с. 6-8).

Постановою слідчого Білопільського ВП ГУНП в Сумській області від 21 жовтня 2018 року вилучене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018200130000537 (а. с. 9).

Наведене вище свідчить про існування розумних підозр вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України.

На даному етапі суд вважає використання вказаного майна як доказу в кримінальному провадженні цілком можливим, у зв'язку з наявністю обґрунтованих підстав вважати, що вилучене майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження зазначеного майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідне накладення арешту на це майно, тобто тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування цим майном з метою його збереження.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна з метою збереження речових доказів з підстав, зазначених у клопотанні, відповідає вимогам процесуального закону, є розумним та співмірним з метою забезпечення завдань кримінального провадження, а відтак, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Бережного С.О., погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Бойко Я.А., про арешт майна, задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: джинсові брюки синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору та туфлі шкіряні чорного кольору, що належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканцю АДРЕСА_3, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Визначити місцем зберігання арештованого майна до скасування арешту у встановленому КПК України порядку - камеру зберігання речових доказів Білопільського відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області за адресою: Сумська область м. Білопілля вул. Соборна, 76.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, яким необхідно вручити її копію.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: