Рішення № 77376110, 23.10.2018, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/804/18

Провадження по справі № 2/514/341/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кравченко П.А.

при секретарі - Мельниченко Н.М.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третьою особою є Серпневська селищна рада Тарутинського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просить визнати останніх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: будинок АДРЕСА_1 та зобов'язати Серпневську селищну раду Тарутинського району Одеської області зняти останніх з реєстраційного обліку.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1, що підтверджується: договором купівлі-продажу від 22 травня 1998 року.

Відповідач по справі ОСОБА_2 є колишнім зятем позивача, а відповідач ОСОБА_3 є племінницею своячника чоловіка відповідача. Відповідачі значаться зареєстрованими у вказаному будинку.

Однак, більше семи років потому виїхали з вказаного будинку, не цікавляться будинком, не беруть участі в оплаті комунальних послуг, тобто припинили виконувати обов'язки членів сім'ї. На неодноразові прохання позивача знятись з реєстрації з вказаного будинку, відповідачі не реагували.

Таке становище завдає позивачу певних незручностей, а саме вона змушена за відповідачів сплачувати певні комунальні послуги, не в змозі належним чином оформити субсидії.

Наведене в сукупності зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Позивач до судового засідання не з'явилась. Надала суду заяву, в якій просила свої вимоги задовольнити в повному обсязі, розглянути справу за її відсутністю (а.с.50).

Відповідачі повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання судовою повісткою за місцем фактичного мешкання, вказаним в позовній заяві, але на адресу суду повернулись поштові конверти з відміткою «адресат не проживает» (а.с.41, 42).

В подальшому, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду в судове засідання (а.с. 46,47), однак останні в судове засідання на вказану в оголошенні дату не з'явились, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надіслали, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення позову позивача та просить справу розглянути за його відсутністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору. Оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом достовірно встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є власністю позивачки ОСОБА_1, що підтверджується:

договором купівлі-продажу від 22 травня 1998 року, посвідченим Терзі Л.Т. секретарем виконавчого комітету Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області та зареєстрованим в реєстрі за №32 (а.с.5);

рішенням 1 організаційної сесії Серпневської селищної ради VІІ скликання «Про зміну назв вулиць смт Серпневе Тарутинського району Одеської області» №12- VІІ від 12 листопада 2015 року (а.с.9).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 значаться зареєстрованими у АДРЕСА_1, що підтверджується:

Довідкою виконавчого комітету Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №392 від 30 травня 2018 року (а.с.6);

довідками Тарутинського районного сектору ГУ ДМС України в Одеській області від 08 червня 2018 року (а.с.16,17).

З довідки виконавчого комітету Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №394 від 30 травня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 значиться зареєстрованим в АДРЕСА_1, однак не мешкає за вказаною адресою більше десяти років (а.с. 7).

З довідки виконавчого комітету Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №395 від 30 травня 2018 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 значиться зареєстрованою в АДРЕСА_1, однак не мешкає за вказаною адресою більше семи років (а.с. 8).

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 391 ЦК України регламентує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідачі не надали суду ніяких доказів з приводу збереження за ними права користування житловим будинком.

Оцінюючі матеріали справи та відповідні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1, підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідачі понад шість місяців відсутні за місцем своєї реєстрації, витрати по житлово-комунальним послугам не несуть.

Вирішуючи позовні вимоги позивача, щодо зняття з реєстраційного обліку відповідачів, суд приходить до наступного.

Статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Стаття 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" регламентує, що орган реєстрації здійснює реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третьою особою є Серпневська селищна рада Тарутинського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Зобов'язати Серпневську селищну раду Тарутинського району Одеської області зняти відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 з реєстраційного обліку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 23.10.2018 року.

Суддя П.А. Кравченко