Ухвала суду № 77375665, 23.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12903/17

Провадження №2з/522/506/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Бойчук А.Ю.,

при секретарі Іскрич В.В.

розглянувши у судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд ЛТД" про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру № 321, розташовану за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато 5/2 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 946817051101), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 було подано позов до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ПрестижVII», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд ЛТД», за участю третьої особи: Державний реєстратор – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права власності, зобов’язання виконати умови договору.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2018р. було відмовлено у задоволені позову в повному обсязі.

Вищезазначеним рішенням не було скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою від 25.04.2018р. Однак, відповідно до матеріалів справи, 25.04.2018р. була також винесена судом ухвала про забезпечення позову, а саме накладений арешт на квартиру № 321, розташовану за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато 5/2 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 946817051101).

Від представника ТОВ «Добробуд ЛТД» надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру № 321, розташовану за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато 5/2 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 946817051101).

В обґрунтування заяви зазначено, що 10.10.2018р. було прийнято судове рішення по справі, яким було відмовлено у задоволені позову в повному обсязі та підстав для подальшого забезпечення позову немає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Правова позиція викладена в Постанові ВСУ від 25.05.2016р. у справі № 6-605цс16.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст. 152 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому. Зокрема, не допускається забезпечення позову шляхом заборони органам управління юридичних осіб приймати рішення, виконувати статутні функції, здійснювати господарську діяльність.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов’язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ухвали суду від 25.04.2018р. метою накладення арешту є захист законних прав та інтересів позивача та з метою уникнення будь-яких дій з боку відповідача, спрямованих на відчуження нерухомості іншим особам, що, в свою чергу, унеможливить виконання можливого рішення.

Але з урахуванням того, що в позові відмовлено в повному обсязі, необхідність забезпечення позову відпала.

Відповідно до ст. 158 Цивільно-процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Частиною 9-10 ст. 158 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З огляду на ту обставину, що рішенням суду від 10.10.2018р. по справі не було скасовано заходів забезпечення позову накладених ухвалою від 25.04.2018р., суд погоджується з клопотанням відповідача, щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою від 25.04.2018р.

Відповідно до ст. 261 Цивільно-процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ч. 11 ст. 158 Цивільно-процесуального кодексу України примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Отже, враховуючи викладене, суд вбачає, що відпали підстави для забезпечення позову, судом не встановлені інші передбачені процесуальним законом підстави для збереження заходів забезпечення позову, з огляду на що, вжиті судом заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно підлягають скасуванню.

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ТОВ «Добробуд ЛТД» про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2018 року, у вигляді арешту на квартиру № 321, розташовану за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато 5/2 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 946817051101).

Копію ухвали суду направити сторонам, а також для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту ОМР (м. Одеса, вул. Черняховського, 6) та сторонам для відома.

Роз’яснити, що ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову є підставою внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна у порядку встановленим Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Бойчук А.Ю.