Постанова № 77374930, 24.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/2546/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача - БірюковоїО.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду, від 09.08.2018, суддя Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 повний текст складено 09.08.18 по справі № 1640/2546/18

за позовом Національного банку України

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області третя особа ОСОБА_2

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018 року Національний банк України (далі по тексту - НБУ, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколи Миколайовича, третя особа - ОСОБА_2, в якій просить суд:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколи Миколайовича з приводу не надання акту про реалізацію предмета іпотеки;

- зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколи Миколайовича видати акт про реалізацію предмета іпотеки та вжити всіх необхідних передбачених законодавством України заходів пов'язаних з передачею майна боржника в рахунок погашення заборгованості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 року задоволено клопотання представника позивача, здійснено заміну первісного відповідача - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколи Миколайовича належним відповідачем - Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі по тексту - Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області, відповідач ).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року у задоволенні позову Національного банку України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Національного банку України задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначив, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження №31293975 з примусового виконання виконавчого напису №181, вчиненого 27.01.2012 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е. про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, який є боржником. Згідно протоколів про проведення електронних торгів №300200 від 30.11.2017 року, №310970 від 15.01.2018 року, №318371 від 26.02.2018 року електронні торги не відбулись у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів. Позивач звернувся до державного виконавця з листом про намір залишити за собою не реалізоване нерухоме майно. Однак, листом відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області повідомлено про відсутність законних підстав надання документів для подальшого оформлення НБУ права власності. З викладених підстав вважає незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління ДВС Головного ТУЮ у Полтавській області Лукмасло М.М. з приводу не надання акту про реалізацію предмета іпотеки та стверджує про необхідність зобов'язати відповідача видати акт про реалізацію предмета іпотеки та вжити всіх необхідних передбачених законодавством України заходів пов'язаних з передачею майна боржника в рахунок погашення заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу НБУ залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року залишити без змін.

Посилаючись на викладені доводи вважає правомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління ДВС Головного ТУЮ у Полтавській області у спірних правовідносинах, вчиненими на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, обгрунтовано та законно.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач та третя особа по справі були належним чином повідомлені про час та дату слухання справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження №31293975 з примусового виконання виконавчого напису №181, вчиненого 27.01.2012 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е. про звернення стягнення на нерухоме майно:

- будівлі, розміщені за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 1235,8 м2 в складі:

цех № 1 по металообробці та складанню металоконструкцій, літери А, А1,а1,а2 за планом земельної ділянки загальною площею 248,4 м2;

цех № 2 по зварюванню, різки та гібки металу з адміністративною прибудовою, склад, літер за планом земельної ділянки Г,г,г1, загальною площею 397,5 м2;

склад, літера за планом земельної ділянки Д,загальною площею 9,3м2.

зварювальний цех №3, цех № 4 обробки металу, склади, літери за планом земельної ділянки Ж,Ж1,Ж2,Ж3,загальною площею 580,6 м2.

- на земельну ділянку площею 0,1000 га (1000м2), кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення якої: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівельні споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- на земельну ділянку площею 0,1000 га (1000м2),кадастровий номер НОМЕР_2 цільове призначення якої: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівельні споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_4, які належить ОСОБА_2, який є суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою.

17.02.2012 року старшим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП №31293975. Стягувачем визначено: АКБ "Східно-Європейський Банк".

Постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 07.05.12 матеріали виконавчого провадження ВП №31293975 передано до відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 21.05.12 матеріали виконавчого провадження ВП №31293975 прийнято до виконання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року у справі №816/710/16 здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні ВП №31293975 з Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" (бульвар Дружби Народів, 17/15, м. Київ, 01042) в особі Кременчуцької філії (вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 10, м.Кременчук, Полтавська область, 39022) її правонаступником - Національним банком України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106).

Згідно протоколів про проведення електронних торгів №300200 від 30.11.2017. №310970 від 15.01.2018 року, від 26.02.2018 року електронні торги не відбулись у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів.

Позивач листом від 12.03.2018 вих№12-0007/13785 звернувся до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області із листом про намір залишити за собою нереалізоване майно.

Листом від 18.04.2018 вих.№12-0007/21930 позивач повторно звернувся начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області із листом про направлення на адресу Національного банку документи передбаченні чинним законодавством України для подальшого оформлення Національним банком права власності (а.с.23-26).

В.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області листом від 13.04.2018 №2076 повідомив позивачу про відсутність законних підстав надання документів для подальшого оформлення НБУ права власності (а.с.13). Вказаний лист отримано позивачем 09.07.2018 року.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасло М.М. з приводу не надання акту про реалізацію предмета іпотеки та зобов'язання відповідача видати акт про реалізацію предмета іпотеки та вжити всіх необхідних передбачених законодавством України заходів пов'язаних з передачею майна боржника в рахунок погашення заборгованості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності та обгрунтованості дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасло М.М. з приводу не надання акту про реалізацію предмета іпотеки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Надаючи правову оцінки діям державного виконавця у спірних правовідносинам, колегія суддів вказує на необхідність застосування норм Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 №898-ІV (далі - Закон № 898-ІV) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтями 587, 589 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (стаття 1 Закону № 898-ІV).

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору (стаття 5 Закону № 898-ІV).

Відповідно до приписів статті 18 Закону №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. У процесі виконавчого провадження державний виконавець наділений правом накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (ч.7 ст.51 Закону №1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 41 Закону № 898-ІV реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

За приписами ч.ч. 3, 4 статті 50 Закону № 1404-VIII у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно відомостей з "Кременчуцького міжміського бюро технічної інвентаризації" від 04.02.2008 року за №17606920 за боржником ОСОБА_2 зареєстровані будівлі за адресою: АДРЕСА_2, за реєстраційним номером 21994641, реєстрація право-власності на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.01.2008 року.

Згідно іпотечного договору від 19.05.2008 року, предметом іпотеки за цим договором є належні "Іпотекодавцю-майновому поручителю" - ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області 19 грудня 1995 року) на праві власності: будівлі, розміщені за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1235,8 кв.м., згідно рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.01.2008 року, і зареєстрованого в Кременчуцькому міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі ОН- за р. 166, реєстраційний номер об'єкта в реєстрі прав власності на нерухоме майно № 21994641.

Як вбачається з надісланих до суду письмових пояснень відповідача, 14.11.2017 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області звернулась колишня дружина ОСОБА_2, як додатки до заяви були додані незавірені належним чином копії рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.06.2011 року у справі №2-2455/11 та ухвалу суду від 05.05.2011 року у справі №8-20/2011.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 28.11.2017 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області була подана заява ОСОБА_2 про недопущення продажу об'єкту самочинного будівництва.

У зв'язку з тим, що ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.05.2011 року у справі №8-20/2011 та рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.06.2011 року у справі №2-2455/11 не оприлюднено на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, що викликає сумнів в її достовірності, а зазначена ухвала є необхідною для виконання службових обов'язків державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні ВП № 31293975, 21.11.2017 року був поданий запит до Автозаводського районного суду м. Кременчука про прийняття ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.05.2011, а також рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.06.2011 у справі №2-2455/11 та направлення належним чином завірених копій вищевказаних рішень.

Автозаводським районним судом м. Кременчука було надано належним чином завірені копії вищевказаних рішень.

Відповідно до рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.01.2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - самовільно переобладнану будівлю депо для ремонту тепловозів під цх №1 по металообробці та складання металоконструкцій літ "А,а,а1" площею 148,8 м2, літ "А1" площею 49,6м2, літ."а2" площею 49,2 м2, літ "Г.г,г1" площею 397,5м2, літ. "Д" площею 9,3м2, літ. "Ж,Ж1,Ж2,ж3" площею 580,6м2, розташоване по АДРЕСА_2.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.05.2011 року скасовано дане рішення та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.06.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вказує на те, що право власності за ОСОБА_2 на самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1235,8 м2 відповідно до рішення суду від 18.01.2008 року скасовано та при повторному розгляді справи за даною особою право власності на спірне нерухоме майно не визнано, а отже останній не набув у встановлений законом спосіб право власності на дане нерухоме майно.

За змістом статті 47 Закону № 898-ІV організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, приватному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця, приватного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов'язаний подати державному виконавцю, приватному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються: назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; назва організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування; відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону.

Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги.

Державний виконавець, приватний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог цього Закону. У разі відмови видати акт про реалізацію предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець повинен протягом п'яти робочих днів з дня закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повідомити про це організатора прилюдних торгів, іпотекодержателя, іпотекодавця та покупця. Повідомлення, що містить підстави для відмови у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, підписується державним виконавцем і начальником відповідного органу державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем та скріплюється його печаткою. Відмова державного виконавця, приватного виконавця видати акт про реалізацію предмета іпотеки може бути оскаржена відповідно до законодавства.

З огляду на вищезазначені норми, а також, враховуючи, що державним виконавцем було встановлено, що право власності на будівлі, розміщені за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1235,8 м2 скасовано ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.05.2011 у справі №8-20/2011, а отже судом скасовано первинну реєстрацію, що являлась предметом іпотеки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій державного виконавця щодо не надання позивачу акта про реалізацію предмета іпотеки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що державний виконавець в межах наданих йому законодавством прав звертався до Автозаводського районного суду м.Кременчука з поданням про вирішення питання про звернення стягнення на майно, яке належить третій особі.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.02.2018 року подання направлено подання за підсудністю до Київського районного суду м.Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 04.04.2018 року відмовлено у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про звернення стягнення на самочинне будівництво, оскільки ОСОБА_2 не є власником майна за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 1235,8 м2, зареєстрованого за ОСОБА_2 на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.01.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач не надавши акт про реалізацію предмета іпотеки, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколи Миколайовича з приводу не надання акту про реалізацію предмета іпотеки.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вказує на те, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, позивачем не було надано належних та достатніх доказів, що свідчили б про протиправність дій державного виконавця у спірних правовідносинах.

Таким чином, колегія суддів вказує на необґрунтованість позовних вимог та погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Національного банку України в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 по справі № 1640/2546/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)В.О. БондарСудді(підпис) (підпис) О.М. Калитка З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 25.10.2018.