Ухвала суду № 77374852, 19.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2016 рокусправа № 212/1178/16-а(2а/214/60/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізького півничного об`єднанеого управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 11 травня 2016 року у справі № 212/1178/16-а(2а/214/60/16) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Криворізького півничне об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 11 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 -задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, правонаступником якого є Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. Зобов'язано Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відновити ОСОБА_1 з 01.06.2015 року виплату раніше призначеної пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апелянт зазначає, що судом не враховано норми абз. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», відповідно до якої виплати пенсій, призначених відповідно до цього Закону, працюючим пенсіонерам певної категорії, зокрема працюючим суддям, припиняються з 01 квітня 2015 року. За таких обставин дії відповідача є правомірними.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та з 05.09.2011 року отримувала пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 1 квітня 2015 року відповідачем виплату вказаної вище пенсії позивачу припинено з посиланням на вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (далі – Закон № 213).

По теперішній час позивач працює на посаді судді. Вказані обставини не є спірними.

Позивач з діями відповідача по припиненню виплати пенсії з 01.04.2015 р. не погоджується, вважає, що пенсія йому призначена довічно, а тому її виплата не може бути припинена в жодному випадку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу пенсій була призначена не на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому припинення виплати їй пенсії суперечить вимогам законодавства.

При вирішенні справи колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції вірними та обґрунтованими.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону № 213, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), на посадах, які дають право на призначення щомісячного довічного грошового утримання або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Згідно абз. 4 ч.1 ст. 47 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Закону № 213 порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Колегія суддів зазначає, що станом на 1 квітня 2015 року посада судді, на якій працює позивач, дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» або Законом України "Про державну службу", тобто існували обставини, з якими Закону України № 213 пов’язував припинення виплати пенсії позивачу, у зв’язку з чим відповідачем виплату пенсії позивачу було припинено правомірно. Таким чином, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

До 01 червня 2015 року відповідний закон, вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах прийнятий не був.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що з 01 червня 2015 року втратили чинність норми законів, якими було передбачено право певного кола осіб, зокрема суддів, на призначення так званих спеціальних пенсій, а тому неможливо вважати, що позивач з вказаної дати працює на посаді, яка дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що з 01 червня 2015 року відпали обставини, які в силу абз. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перешкоджали ОСОБА_2 отримувати пенсію за віком.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню у зв’язку з відсутністю зазначених у абз. 2 ч.1 ст. 47 вказаного Закону підстав для її невиплати. При цьому колегія суддів зауважує, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати цієї пенсії, неможливо.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Криворізького півничного об`єднанеого управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області -залишити без задоволення, а постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 11 травня 2016 року у справі № 212/1178/16-а(2а/214/60/16) - без змін.

Стягнути в розмірі 606,32 грн. з Криворізького півничного об`єднанеого управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на спеціальний рахунок Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, код банку отримувача (МФО): 805012, рахунок отримувача: 31217206781004,код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський