Рішення № 77372963, 16.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року справа № 2340/3308/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Паламаря П.Г.,

за участю секретаря: Трегулова Б.Л.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_2Ю.(за довіреністю),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов’язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_3 (20300, АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 18), в якому просить:

-визнати незаконними дії Фонду соціального страхування України у Черкаській області у частині відмови ОСОБА_3 у нарахуванні та виплаті допомоги по вагітності та пологам;

-зобов’язати Фонд соціального страхування України у Черкаській області (ідентифікаційний номер: 41321284) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 допомогу по вагітності та пологам за листком непрацездатності серії АДЕ № 946057 від 25.07.2017 року, за період з 28.07.2017 року по 28.11.2017 року у розмірі 13034,88грн.(тринадцять тисяч тридцять чотири грн 88 коп.) згідно із заявою - розрахунком.

Ухвалою суду від 12.09.2018 відмовлено в проведенні засідання в режимі відеоконференції.

16.10.1018 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 25.07.2017 отримав лист непрацездатності по вагітності та пологам строком до 28.11.2017. Проте відповідач неправомірно частково відмовив в отриманні допомоги по вагітності та пологах у зв'язку із припиненням підприємницької діяльності, хоча позивач з 2011 року по липень 2018 року сплачував усі загальнообов’язкові платежі, у тому числі і страхові внески.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки з припиненням державної реєстрації фізичної особи-підприємця припиняється право здійснення підприємницької діяльності, а відповідно й отримання доходу від підприємницької діяльності та нарахування єдиного соціального внеску, а відтак, оскільки відсутній факт його втрати, відповідно такі особи мають право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів фонду лише за період від початку страхового випадку до дня припинення підприємницької діяльності. Крім того, відповідачем вказано, що ним самостійно визначено розмір середньоденного доходу та перераховано на рахунок позивача 210, 24грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань 17.11.2011 зареєстрована як фізична особа-підприємець Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Форма ОК-5 номер облікової картки НОМЕР_1 позивач з листопада 2011 року по липень 2017 року включно при здійсненні підприємницької діяльності сплачувала єдиний соціальний внесок.

Позивач перебувала на обліку як страхувальник - платник страхових внесків у робочому органі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності – управлінні виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

25.06.2017 позивачу видано листок непрацездатності по вагітності та пологах серія АДЕ № 946057, згідно якого вона звільнена від роботи з 25.07.2017 на сто двадцять шість днів та вказано стати до роботи з двадцять восьмого листопада 2017.

27.07.2017 позивач подала державному реєстратору рішення про припинення підприємницької діяльності.

Державним реєстратором ОСОБА_4 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням.

12.07.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про нарахування та сплати матеріального забезпечення у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності (по вагітності і пологам).

Листом від 01.08.2018 № 01-18-640 позивачу повідомлено, що допомога нарахована лише за період з 25.07.2017 по 27.07.2017 у розмірі 210, 24грн. до дня припинення підприємницької діяльності.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-ХІV від 23.09.1999р. (станом на час виникнення страхового випадку) (далі - Закон № 1105).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону № 1105 застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 12 Закону № 1105 визначено, що за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

1)допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

2)допомога по вагітності та пологах;

3)допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

4)оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 1105 особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.

Застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Статтею 21 Закону № 1105 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 30 Закону № 1105 у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації) виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Умови надання Фондом матеріального забезпечення застрахованим особам у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що має найманих працівників, та відсутності правонаступника за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації) врегульовані відповідним Порядком, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03.04.2012 року № 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2012 року за № 923/21235 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)(далі – Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку призначення та виплата застрахованим особам матеріального забезпечення здійснюються районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду за місцем обліку ліквідованого підприємства, установи, організації чи припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що має найманих працівників, як страхувальника на підставі наказу керівника робочого органу Фонду.

Відповідно до 3.1 Порядку підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Аналогічні положення закріплені в ч.1 ст. 31 вказаного Закону №1105.

Частиною 1 ст. 25 Закону № 1105 визначено, що допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 80) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Відповідно до п. 1 «Пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 85, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), що сплачується платниками, зазначеними у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 4 і 5 і 5-1 частини першої статті 4, абзаці третьому частини першої статті 10 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон), розподіляється на:

загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 5,2313 відсотка;

загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - 9,1472 відсотка;

загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) - 85,6215 відсотка.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Отже фізичні особи-підприємці мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону N 1105 за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за умови сплати єдиного внеску.

Так, фізичним особам - підприємцям за рахунок коштів Фонду допомога по вагітності та пологах надається у розмірі, визначеному в ст. 26 Закону N 1105, а саме у розмірі 100 відсотків середнього доходу, обчисленого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів, розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Враховуючи вищезазначене, допомога по вагітності та пологах надається фізичній особі - підприємцю за страховим випадком «вагітність та пологи» за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за умови настання зазначеного страхового випадку під час перебування фізичної особи в статусі підприємця та сплати єдиного соціального внеску в розмірі та строки, визначені Законом N 2464, а також подачі заяви-розрахунку до робочого органу Фонду. У такому випадку допомога по вагітності та пологах обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів за період, зазначений у листку непрацездатності.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що позивач сплатила страхові внески зі свого доходу і у неї настав страховий випадок (вагітність та пологи) 25.07.2017 суд приходить до висновку про наявність у неї права на отримання допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами з усіх видів заробітної плати (доходу), з яких сплачено внески до Фонду.

Суд звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачено зменшення виплати тривалості розміру допомоги по вагітності та пологах, а тому враховуючи, що листок непрацездатності позивачки був виданий на 126 календарних днів, розмір допомоги по вагітності та пологах має бути виплачений відповідно до вимог ст. 25 Закону на повну кількість днів, незалежно від дати припинення підприємницької діяльності.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 по справі К/9991/68254/12, від 10.07.2017 по справі К/800/23172/17.

У відповідності зі ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи, наявних в ній доказів, зважаючи на норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, тоді як відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність його дій, у зв'язку із чим суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області в частині відмови ОСОБА_3 в нарахувані та виплаті допомоги по вагітності та пологам.

Зобов’язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) допомогу по вагітності та пологам за листком непрацездатності серії АДЕ № 946057 від 25.07.2017, за період з 28.07.2017 по 28.11.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 25.10.2018