Рішення № 77372322, 18.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 жовтня 2018 р. № 2040/7163/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Зінченко А.В.

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61136, код ЄДРПОУ2620701150) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправними і скассування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.07.2018 № 3973\С-14 щодо відмови від здійснення нового перерахунку пенсії позивачу згідно з його заявою від 21.06.18 року; зобов'язати відповідача перерахувати та проводити виплату в подальшому перерахованої пенсії ОСОБА_1 у розмірі який було встановлено при первісному призначенні пенсії у сумі 80% відносно відповідних сум грошового забезпечення; перерахувати та проводити виплату в подальшому перерахованої пенсії ОСОБА_1 з урахуванням фактично отриманих ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням зі служби в ОВС України сум надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та надбавки за оперативно - розшукову діяльність, згідно з довідкою Головного управління МВС України в Харківській області від 03.04.2018 № 126; виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої різниці пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року без відстрочення та прив'язки до періодів, які встановлено Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року, а відповідно до порядку та строків, встановлених Законами та нормативно-правовими актами України, які діяли на момент виникнення права позивача на це; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої різниці пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017, з компенсацією за несвоєчасну виплату відповідно до Закону України від 19.10.2000 р. № 2050 “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, та згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду відзив на позов, в яких обґрунтував совю позицію щодо позовних вимог та просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача та представника відповідача, судом встановлено наступне.

24 вересня 2013 року майора міліції ОСОБА_1 згідно наказу ГУМВС України в Харківській області № 349 о/с від 24.09.2013 року було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України.

Позивач є пенсіонером та ветераном органів внутрішніх справ України, що підтверджується пенсійним посвідченням № 2620701 150 та посвідченням ветерана ОВС серія А№085809.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХП, (у редакції чинній на момент виникнення права на призначення пенсії, далі скорочено - Закон №2262- XII) позивач отримує пенсію за вислугу років, розмір якої був розрахований Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виходячи з посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років, а також додаткових складових частин мого грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби - надбавки особам які працюють в умовах режимних обмежень, надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та надбавки за оперативно-розшукову діяльність, а також щомісячних премій.

Згідно з частиною "в" статті 13 вказаного вище Закону №2262-ХЇІ основний розмір пенсії було встановлено та сплачувалося у розмірі 80 % грошового забезпечення (вислуга 30 років), що вказано у розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі № НОМЕР_1 для ОСОБА_1 від 05.12.2013 року, а також у довідках Відповідача за минулий рік - № 1789 від 02.11.17 року, № 2456 від 07.12.17 року.

В червні 2018 року Позивачем по пошті було отримано листа від Відповідача у якому було повідомлено про те, що виконуючі постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.18 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", розмір пенсії Позивача було перераховано Відповідачем з 01.01.16 року, на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 1 січня 2016 року, виданої уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України. Щодо заборгованості по сплаті пенсії то Відповідач повідомляє Позивача що сума різниці перерахованої пенсії за період з 01.01 2016 року по 31.12.2017 року становить 42784,32 грн. Ця сума буде сплачена Позивачу в 2019 та 2020 роках.

У довідці № 333 від 07.05.2018 року, наданої Відповідачем за проханням Позивача, вказано те що після перерахунку пенсії, станом на 10.04.18 року основний розмір пенсії становить 70 % грошового забезпечення (вислуга 30 років), що на 10 % менше первісно призначеного та виплачуємого Відповідачем до перерахунку, а також те що Позивачу ненараховані надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та надбавка за оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, виконуючі Постанову КМУ № 103, при однаковій вислузі 30 років, пенсія була перерахована Відповідачем зі зменшення 80%-ної ставки максимального первісно - призначеного розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення, перерахована без урахувань фактично отриманих мною за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням суми таких додаткових видів мого грошового забезпечення як надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та надбавки за оперативно-розшукову діяльність, а також перерахована без компенсації за несвоєчасну виплату пенсії, згідно з Законом України від 19.10.2000 р. № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Постановою Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».

21.06.2018року позивач звернувся до Відповідача із заявою про здійснення нового перерахунку та виплати неправильно перерахованої пенсії та із заявою про перерахунок неправильно перерахованої пенсії, яка була складена за формою згідно з додатком № і до Постанови Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. № 3-1, до якої позивач надав Відповідачу копію довідки Головно управління національної поліції в Харківській області від 03.04.2018 № 126 про щомісячні види грошового забезпечення, що подаються для призначення пенсії.

Листом від 20.07.2018 № 3973/С-14 Відповідач повідомив позивача про те, що пенсія призначена, перерахована і виплачується правильно і підстав для її нового перерахунку немає.

Свою відповідь Відповідач обґрунтував, нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", також тим що поданням та оформленням документів для перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ здійснюються за документами які надаються до Відповідача уповноваженими структурними підрозділами силових міністерств та відомств за порядком затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 135М3402 від 15.02.2007 року, і що органи пенсійного фонду не мають змоги вносити будь які корективи в документи надані уповноваженими органами.

Щодо зменшення максимального розміру пенсії, Відповідач повідомив що відповідно до ст.13 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% грошового забезпечення. Пенсійні виплати здійснені своєчасно та у повному обсязі, тому для нарахування компенсації згідно із Законом № 2050 та Постановою №159 не має підстав.

Проаналізувавши наведене, суд вказує, що Відповідно до ст. 10 Закону № 2262-ХГІ обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду України.

Згідно з нормами статті 99 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V «Про державний бюджет на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2006 року № 1522 « Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» з 01.01.2007 функції нарахування та виплати пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ покладені саме на органи Пенсійного Фонду України, а виплатні та інші документи, необхідні для виконання цих функцій та самі пенсійні справи - передані від органів МВС України до органів Пенсійного Фонду України.

Згідно із підпунктом 5 пункту 2.2 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 року № 11-2 "Про утворення головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відповідно до покладених на них завдань здійснюють призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України від 09.04.1992 № 2262-Х1І "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Згідно із підпунктами 1, 5 пункту 2.2 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 року № 11-2 "Про утворення головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" (яка втратила чинність з 03.02.2015), а також згідно з підпунктами 1, 3, 4, 5 пункту 4 чинного на сьогодні Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; організовує роботу управлінь Фонду щодо здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду; здійснює призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту 23 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402(на що посилається Відповідач у відмові від здійснення нового правильного перерахунку пенсії Позивачу), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Відповідно до пункту 1,2статті 63 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Згідно п.п. 7 п. 4 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління», що затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії.

Своїм рішенням про відмову на заяву Позивача що до нового перерахунку та виплати пенсії Відповідач на власний розсуд встановлює підстави та умов проведення перерахунку пенсії, що є недопустимим, оскільки, згідно ст. 6 Конституції України, органи виконавчої влади, здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Також, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.

Згідно «Положення про Пенсійний фонд України», що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету міністрів України, іншими законодавчими актами.

Таким чином, суд приходить до висновку про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.07.2018 № 3973\С-14 щодо відмови від здійснення нового перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з його заявою від 21.06.18 року.

Також суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон №2262-ХІІ . Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 51 Закону №2262-ХЇІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.20 і 5 №580- VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. При цьому статтею 102 вказаного Закону передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", яка набрала чинності 02.12.2015р., встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підстави для здійснення перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) настали з дня набрання чинності Законом України від 23.12.2015 року № 900-УШ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей», тобто з 29.12.2015 року.

Таким чином, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром є більшим, є підставою для перерахунку пенсії Позивача як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015. Тому Позивач має право на такий перерахунок з 01.01.2016р. Слід звернути увагу на те, що приписи Постанови №103 не узгоджуються з положеннями ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ адже запроваджують інший, значно гірший для громадянина порядок проведення перерахунку.

Згідно з статтею 2 Закону України від 19.10.2000 р. № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та пунктами 2,3 Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі-компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи як пенсія, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Таким чином, суд приходить до висновку про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у розмірі 80% відносно відповідних сум грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої різниці пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

Як встановлено судом, Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з Військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992 року в розмірі 80% грошового забезпечення.

З 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. №103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі довідки, виданої Харківським обласним військовим комісаріатом .

Суд вказує, що згідно ч.2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону №1166 від 27.03.2014 року, що діє на час виникнення права на перерахунок) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї стані, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

У зазначеній редакції положення Закону № 2262-ХІІ були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку з 01.01.2018 року.

Виплата пенсії проводиться відповідно до п. 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103, яким встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону № 2262-XII викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій" (набрання чинності з 01.01.2017 р.).

Таким чином, починаючи з 01.01.2017 р. законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.

Урядовим рішенням передбачено набрання чинності з 1 березня 2018 р. постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та визначено порядок перерахунку і виплати пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (надалі - Постанова № 103) передбачено, що військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами.

Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону № 2262-ХІІ, дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, З статті 116 Конституції України.

Постановою № 103 було змінено механізм реалізації прав військовослужбовців на перерахунок пенсії, зокрема, здійснено поетапне підвищення пенсій протягом трьох років через неможливість повного фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Разом із тим, зміна механізму реалізації прав таких осіб не призвела до зменшення рівня соціального забезпечення та до зменшення розміру пенсійних виплат.

Суд вказує, що Рішенням Конституційного ОСОБА_2 України від 25.01.2012 р. № З-рп/2012 визначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно - правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Згідно з Рішенням Конституційного ОСОБА_2 України по справі № 1-42/2011 від 26.12.2011 року передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Такий принцип закладений, зокрема, в Загальній декларації прав людини 1948 року, згідно з якою кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави (стаття 22). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року встановлює загальний обов'язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (пункт 1 статті 2).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі „Ейрі проти Ірландії" також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

При розв'язанні спірних правовідносин слід також враховувати й правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Щодо вимоги провести перерахунок із збереженням додаткових складових.

Довідка від 24.03.2018 № 100/34046-2003012471 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, видана Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області не містить надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та надбавку за оперативно-розшукову діяльність.

Органи Пенсійного фонду України самостійно не визначають розмірів грошового забезпечення, а лише призначають та перераховують пенсії пенсіонерам на підставі документів у передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до п.5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 13.02.2008 року N 45 додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Постановою КМУ від 11.11.2015 № 988 визначено перелік надбавок, доплат для поліцейських серед яких відсутні такі види надбавок як надбавка за виконання особливо-важливих завдань та надбавка за оперативно-розшукову діяльність. Тому позовні вимоги щодо врахування при перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення, які були складовими при нарахуванні позивачу пенсії, але не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача щодо проведення перерахунку із збереженням надбавки за виконання особливо-важливих завдань та надбавки за оперативно-розшукову діяльність суперечать постанові КМУ від 11.11.2015 № 988, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо компенсації втрати частини доходу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» компенсація громадянами втрати чистини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом, а саме з 01 січня 2001 року. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таким умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати; 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 року було прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені нормативно-правові акти, слід зробити висновок, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Оскільки пенсія позивачу виплачується відповідно до абзацу другого п. З постанови «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, згідно з якою обов'язок виплатити перераховану пенсію за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. виникає у Головного управління лише 01.01.2019 року, тому відсутні підстави для виплати позивачу компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Прохання позивача в частині зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення не є позовною вимогою і обов'язком суду, враховуючи положення ст. 382 КАС України.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.07.2018 № 3973\С-14 щодо відмови від здійснення нового перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з його заявою від 21.06.18 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у розмірі 80% відносно відповідних сум грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої різниці пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код СДРГІОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2, адреса: 61144, АДРЕСА_2) сплачений судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду у повному обсязі складено 24 жовтня 2018 року.

Суддя Зінченко А.В.