Рішення № 77372206, 25.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/2426/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВолодимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Володимирецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі – відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання призначити позивачу з 07 квітня 2018 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 року проживала в цій зоні не менше чотирьох років.

На обґрунтування спірних правовідносин зазначив, що він як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії, на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, проте відповідач відмовив йому у призначенні такої пенсії. Вказує, що причиною такої відмови стало те, що відповідно до записів у його трудовій книжці позивач працював в Головному монтажному технологічному управлінні "ЮГ №2" з 24.10.1983 по 12.01.2001, яке знаходиться не на території посиленого радіологічного контролю. Позивач вважає, що факт його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю повністю підтверджується відповідними довідками. Тому вважає, що визначення його місця проживання на підставі записів в трудовій книжці є неправомірним, а період проживання не повинен ставитися відповідачем на противагу періоду його роботи в Головному монтажному технологічному управлінні "ЮГ №2". За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.09.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд і вирішення справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву від 04.10.2018 за вх.№17270/18, відповідно до змісту якого він заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що до заяви про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку позивачем було надано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідки №861/04, №860/04 від 21.03.2018 про період реєстрації в зоні посиленого радіологічного контролю з 20.01.1989 по 28.02.1989 та з 22.03.1989 по 21.03.2018, видані виконавчим комітетом Вараської міської ради. Вважає, що період реєстрації не може бути підтвердженням саме постійного проживання. Також вказує, що відповідно до копії трудової книжки позивач працював в ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Каскад" з 24.10.1983 по 12.02.2001, яке знаходиться в м. Київ та не відноситься до території посиленого радіологічного контролю. Тобто, на думку відповідача, умова про постійне місце роботи у такій зоні не може бути застосована до позивача. Тому, згідно з наданими документами, позивач права на зниження пенсійного віку не набув. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.28-29).

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, з огляду на таке.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорія), що підтверджується посвідченням серії В-ІІ №089659, виданим 19.06.1998 Рівненською облдержадміністрацією (а.с.16).

02.07.2018 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(а.с.17).

Листом від 16.07.2018 №1736/К-137 відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком. Вказано про те, що відповідно до копії трудової книжки позивач працював в Головному монтажному технологічному управлінні "ЮГ №2" з 24.10.1983 по 12.02.2001, яке знаходиться не на території посиленого радіологічного контролю. Тому зроблено висновок про те, що позивачем не надано документів, що підтверджують роботу на забрудненій території (а.с.18).

Не погоджуючись з відмовою відповідача в призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі – Закон №796).

Згідно з ст. 9 Закону № 796 (тут і далі – в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.

Згідно з ст.55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років, на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015, далі – Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посилаючись на відсутність підтверджуючих документів про факт його постійного проживання чи роботи на території, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю протягом 4 років.

Водночас, наявними у матеріалах справи повністю спростовується таке твердження відповідача.

Відповідно до довідок, виданих відділом реєстрації виконавчого комітету Вараської міської ради № 2417/04 від 19.07.2018 та № 2416/04 від 19.07.2018 позивач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20.01.1989 по 28.02.1989 та з 22.03.1989 по даний час (а.с.8-9).

Довідкою від 24.07.2018 №42 підтверджується, що м. Кузнецовськ (Вараш) Рівненської області, Україна, згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 до 31.12.2014 було віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю (ІV категорія) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.10).

Згідно з записами № 2 - № 6 у трудовій книжці позивача БТ-І №7850649 він був прийнятий на роботу на посаду монтажника зв’язку-кабельника 3 розряду Головного монтажного технологічного управління "ЮГ №2", згідно наказу № 44-К від 01.11.1983, з 24.10.1983 по 12.02.2001 ( а.с.11).

Разом з тим судом встановлено, що працюючи в Головному монтажному технологічному управлінні "ЮГ № 2", яке згодом було реорганізовано в ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Каскад", позивач фактично працював в м. Кузнецовську (Вараш).

Зокрема, як встановлено судом, відповідно до довідки від 28.03.2018 № 35, виданої ліквідатором Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Каскад", ОСОБА_1 з 24.10.1983 по 12.02.2001 працював в Публічному акціонерному товаристві "Науково-виробниче підприємство "Каскад", яке в різні періоди мало різні назви, зокрема, в період з 04.10.1982 по 08.08.1994 воно мало назву: Головне монтажно-технологічне управління "Південь" (наказ Міністра №435 віл 04.10.1982) (а.с.12).

Відповідно до довідки від 02.10.1991 №13, виданою Кузнецовським виконавчим комітетом Рівненської області, м.Кузнецовськ віднесено до забрудненої зони ІV категорії внаслідок аварії на ЧАЕС. Також у даній довідці вказано про те, що працівники Кузнецовської дільниці МД-ІО ГМТУ-"Південь" живуть та працюють в місті Кузнецовську (а.с.13).

Як встановлено судом, у списку робітників МД-ІО ГМТУ-"Південь", проживаючих в ІНФОРМАЦІЯ_2, долученого до вищевказаної довідки, під №4 вказано ОСОБА_1 (а.с.14).

На переконання суду, вказаними довідками підтверджується факт проживання та роботи позивача в м. Кузнецовську (Вараш), яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Крім того, при прийнятті даного рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема, у постановах від 21.11.2006 №21-1048во06 та від 04.09.2015 №690/23/15, з якою погодився Верховний Суд у постанові від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17(2-а/333/122/17), відповідно до якої єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Також суд зазначає, що ухвалою суду від 25.09.2018, відповідно до вимог ч.3 ст. 80 КАС України зобов'язано відповідача надати суду докази, які були покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах; докази на підтвердження обставин того, що Головне монтажне технологічне відділення управління "ЮГ №2", в якому працював позивач в період з 24.10.1983 по 12.02.2001, не знаходилось на території посиленого радіологічного контролю.

Проте, жодних доказів, якими б підтверджувалися позиція відповідача суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на зазначене, не призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним.

З метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію у відповідності до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 07.04.2018.

У зв'язку з викладеним, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень відповідача, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.

Оригінал квитанції про сплату судового збору від 17.09.2018 №126 знаходиться в матеріалах справи (а.с.4).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 34400, РНОКПП - НОМЕР_1) до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області ( вул. Соборна, 28, смт. Володимирець, Рівненська область, 34300, код ЄДРПОУ - 40377142) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, яка підлягала в не призначенні ОСОБА_1 з 07 квітня 2018 року пенсії за віком згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 з 07 квітня 2018 року пенсію за віком згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.