Рішення № 77372195, 10.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2222/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідачів – ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс"до відповідачів 1. Державної фіскальної служби України, 2. Головного управління ДФС у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

26.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" (надалі – ТОВ "Квант Плюс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі – ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просив: визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 03.04.2018 № 629595/31618527 про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 01.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 48 від 01.11.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Зазначає, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, ТОВ "Квант Плюс" надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення накладної; проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, у зв'язку з чим прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. За доводами позивача, оскаржуване рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 відкрито підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання на 25.07.2018.

23.07.2018 до суду надійшов відзив відповідача, відповідно до якого ДФС України проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем заявлено вимогу до контролюючого органу, який не приймав рішення про відмову у прийнятті податкової накладної /а.с. 73-74/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача – Головне управління ДФС у Полтавській області та відкладено підготовче засідання до 16.08.2018.

08.08.2018 надійшов до суду відзив на позов, згідно з яким відповідач – Головне управління ДФС у Полтавській області зазначає, що причинами відмови у реєстрації податкових накладних є ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, розрахункові документи, банківські виписки з особового рахунку. Комісією ГУ ДФС у Полтавській області розглянуто повідомлення позивача щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, з яких встановлено, що позивачем не надано всього переліку документів та пояснень, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН, а саме: довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, як це передбачено умовами договору, не надано договору з перевізником /а.с. 101-102/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 12.09.2018.

16.08.2018 надійшла до суду відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідачем не спростовані аргументи щодо суті позовних вимог. У частині тверджень про ненадання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, як це передбачено умовами договору, зауважив, що товар отриманий директором контрагента, що відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності /а.с. 113-115/.

06.09.2018 позивачем надано до суду заяву про уточнення позовної заяви, відповідно до якої ТОВ "Квант Плюс" просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, від 03.04.2018 № 629595/31618527 про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 01.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 48 від 01.11.2017, складену та подану ТОВ "Квант Плюс" у строки, визначені нормами діючого законодавства /а.с. 124-126/.

12.09.2018 до суду надійшли заперечення, у яких відповідач зазначає, що у ТТН № 00000000587 від 01.11.2017 неможливо прослідкувати ким було отримано ТМЦ, оскільки в останньому не вказано посаду та П.І.Б. відповідальної особи /а.с.129/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2018.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2017 між ТОВ "Квант Плюс" (постачальник) та Приватним виробничо-налагоджувальним підприємством "Нікоінтерм" (покупець) укладений договір поставки № 15-05/17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у визначені строки та на умовах цього договору передати у власність покупцеві товар відповідно до умов цього договору, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором. Найменування, одиниці виміру, кількість, вартість та асортимент товару, що є предметом поставки за цим договором визначаються у специфікаціях (додаток №1), що є додатками до цього договору і його невід'ємною частиною. Поставка товару здійснюється постачальником на умовах та у строк, визначених та узгоджених у специфікаціях до договору. Приймання-передача товару провадиться уповноваженими представниками сторін, повноваження яких повинні бути засвідчені довіреністю або іншим безспірним документом за домовленістю сторін, що виключає можливість передачі товару стороннім особам. Датою поставки є дата отримання покупцем товару за умовами, визначеними пунктом 2.1 договору, згідно з видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін та/або товарно-транспортною накладною (при поставках транспортом) та акта приймання-передачі товару /а.с. 40-45/.

На виконання умов договору сторонами договору підписано специфікацію № 18 та видаткову накладну від 01.11.2017 № 00000000587 на загальну суму 7083,60 грн, у тому числі ПДВ – 1180,60 грн, відповідно до яких визначено товар, а саме: дріт сталевий низьковуглецевий різного призначення чорний, діаметр 6.0-6.3 мм, кількістю 110,4 кг; дріт сталевий низьковуглецевий загального призначення чорний, діаметр 2 мм, кількістю 88,8 кг; Оліфа натуральна, кількістю 10,24 кг; болти з гайками та шайбами, діаметр 16 мм, кількістю 28,21 кг; спецз'єднання сталеві (втулки буртові, гайки накидні, муфтові), діаметр до 50 мм, кількістю 5,4 шт; катанка гарячекатана у мотках, діаметр 6,3-6,5 мм, кількістю 35,2 кг; спецз'єднання сталеві (втулки буртові, гайки накидні, муфтові), діаметр до 32 мм, кількістю 5,28 шт; дріт сталевий низьковуглецевий загального призначення чорний, діаметр 0,8 мм, кількістю 6 кг /а.с. 46-48/.

На виконання умов договору ТОВ "Квант Плюс" виписано:

- товарно-транспортну накладну від 01.11.2017 № 00000000587 /а.с. 49-50/;

- податкову накладну від 01.11.2017 №48 на загальну суму 7083,60 грн, у тому числі ПДВ – 1180,60 грн /а.с. 32-33/.

На підтвердження оплати ПВНП "Нікоінтерм" надано копію платіжного доручення від 22.06.2018 № 2164 /а.с. 51/.

Податкову накладну від 01.11.2017 №48 на загальну суму 7083,60 грн, у тому числі ПДВ – 1180,60 грн позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

28.11.2017 позивачем отримано квитанцію №1, у якій зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає пункту 6 Критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН /а.с. 34/.

30.03.2018 позивачем подані пояснення та копії документів /а.с. 35-59/.

Комісією ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі – Комісія), 03.04.2018 прийнято рішення №629595/31618527 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.11.2017 №48 в ЄРПН /а.с. 61-62/.

Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкових накладних є ненадання платником копій наступних документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання/транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних документів.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із подій виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацами другим - третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.

Водночас згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Як визначено пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, законодавцем визначено, що відповідна перевірка проводиться контролюючим органом на стадії реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Водночас реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена (як зазначено у квитанції від 28.11.2017) у зв'язку з тим, що "податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1512,7223".

Положеннями пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (який набрав чинність 20.06.2017 та втратив чинність 25.05.2018), встановлено, що Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Однак, відповідач не надав суду обґрунтованих пояснень стосовно того, у чому саме полягає невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1512,7223 та якій умові, зазначеній у підпунктах 2, 3 пункту 6 Критеріїв, податкова накладна відповідає.

На підтвердження реальності господарської операції ТОВ "Квант Плюс" з ПВНП "Нікоінтерм" щодо поставки продукції на умовах договору від 15.05.2017 №15-05/17, на який виписано спірну податкову накладну від 01.11.2017 №48 на загальну суму 7083,60 грн, у т.ч. ПДВ – 1180,60 грн, позивачем до матеріалів справи надані копії: договору поставки від 15.05.2017 № 15-05/17, специфікації № 18 та видаткової накладеної від 01.11.2017 № 00000000587 /а.с. 40-48/.

Розрахунок між позивачем та його контрагентом за поставлену продукцію проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується наявними у справі платіжним дорученням від 22.06.2017 № 2164 та банківською випискою /а.с. 51, 150-151/.

Таким чином, наявні у справі документи фактично свідчать про реальність господарської операції ТОВ "Квант Плюс" з ПВНП "Нікоінтерм" на суму, зазначену у податковій накладній 01.11.2017 №48.

Походження товару, що було предметом поставки, відповідачем під сумнів не ставиться та підтверджується долученими позивачем первинними документами /а.с. 52-59/.

Згідно з уточненнями у відзиву ГУ ДФС у Полтавській області при прийнятті спірного рішення встановлено, що позивачем не надано разом з поясненнями копій документів: довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, як це передбачено умовами договору, договору з перевізником /а.с. 101-102/.

На спростування викладеного позивачем зазначено, що товар отриманий директором контрагента ОСОБА_3, який відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Відповідачем викладене не спростовано. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є керівником, підписантом, тобто є особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності /а.с. 142-146/.

Твердження відповідача щодо необхідності надання договору з перевізником суд вважає необґрунтованим, оскільки такий договір передбачає наявність цивільно-правових відносин між позивачем з таким перевізником та не може слугувати безумовною підставою відсутності господарської операції.

Крім того, позивачем надано до суду копія договору на транспортне обслуговування від 28.12.2016 № 2812/16-Т, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (виконавець) та ТОВ "Квант Плюс" (замовник), та докази оплати таких послуг /а.с. 60, 155-158/.

Суд також зазначає, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким з Податкового кодексу України виключено пункт 74.2 статті 74, а пункт 201.16 статті 201 викладено у такій редакції: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (надалі – Порядок № 117, у редакції станом на момент прийняття спірного рішення), визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

З матеріалів справи вбачається, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем 30.03.2018 направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарської операції та податкової накладної.

Водночас форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена цим Порядком та є додатком 2 до нього.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

При цьому, відповідачем-2 не виконані ці вимоги, оскільки рішення Комісії ГУ ДФС в Полтавській області від 03.04.2018 № 629595/31618527 не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Під час розгляду справи в судовому порядку суд дійшов висновку про реальність господарської операції, за результатами якої видана податкова накладна від 01.11.2017 №48.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач-2 не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної від 01.11.2017 №48.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 03.04.2018 № 629595/31618527.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.11.2017 №48, складену та подану на реєстрацію ТОВ "Квант Плюс" у строки, визначені нормами діючого законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання гарантій щодо остаточного вирішення спору суд дійшов висновку про необхідність зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Квант Плюс" від 01.11.2017 №48 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, то понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" (вул. Конституції, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 31618527) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, м. Полтава, 4, 36000, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 03.04.2018 № 629595/31618527 про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 01.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 48 від 01.11.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс", з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, м. Полтава, 4, 36000, ідентифікаційний код 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" (вул. Конституції, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 31618527) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 23.10.2018.

Суддя ОСОБА_5