Рішення № 77372129, 23.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м.ПолтаваСправа № 1640/2719/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кисличенко О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2018 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач / ОСОБА_3І.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (далі по тексту - відповідач / ГУНП в Полтавській області) в якому просив:

- скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 15 січня 2016 року №6 о/с, яким внесені зміни до наказу ГУНП в Полтавській області від 11 грудня 2015 року №36 о/м в частині оголошення ОСОБА_3 стажу служби в поліції,

- зобов'язати ГУНП в Полтавській області зарахувати ОСОБА_3 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у міліції, що станом на 06 листопада 2015 року становить 13 років 01 місяців 20 днів, з врахуванням цієї вислуги років, провести перерахунок і виплату ОСОБА_3 грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції та частину невикористаної відпустки за 2016 - 2017 роки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

10 вересня 2018 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно внесено зміни до наказу ГУНП в Полтавській області від 11 грудня 2015 року №36о/с в частині оголошення ОСОБА_3 стажу служби в поліції, оскільки на даний час вислуга становить понад 15 років, що дає право у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на отримання надбавки за вислугу років в розмірі 30% посадового окладу, додаткову відпустку та відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право виходу на пенсію у зв'язку з вислугою років.

04 жовтня 2018 року від ГУНП в Полтавській області надійшов відзив, у якому відповідач зазначив, що служба в податковій міліції відсутня у переліку статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки (а.с. 68-70).

Також у відзиві відповідач зазначає, що ОСОБА_3 пропущено строк звернення до суду та просить залишити позовну заяву без розгляду. За результатами розгляду вказаного клопотання судом відмовлено в його задоволенні у зв'язку із відсутністю доказів доведення оскаржуваного наказу до відома позивача.

16 жовтня 2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив без доказів направлення останньої відповідачу. У відповіді ОСОБА_3 вказував, що строки звернення до суду не пропустив (а.с. 89).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 із 01 жовтня 2003 року по 20 серпня 2013 року проходив службу в податковій міліції, що підтверджується послужним списком (а.с. 74-79).

Наказом ГУНП в Полтавській області №43о/с від 07 лютого 2014 року ОСОБА_3 призначено на посаду старшого оперуповноваженого державної служби боротьби з економічною злочинністю Пирятинського районного відділу (а.с. 25).

11 грудня 2015 року наказом ГУНП в Полтавській області №36о/с, згідно із статтею 78 Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988-2015 оголошено стаж служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби в поліції та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки станом на 08 листопада 2015 року, майорові поліції ОСОБА_3, заступнику начальника сектору Пирятинського відділення поліції Гребінківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області - 13 років 01 місяць 20 днів (а.с. 72).

Наказом ГУНП в Полтавській області №6о/с від 15 січня 2016 року, згідно із статтею 78 Закону України Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988-2015 оголошено стаж служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби в поліції та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки станом на 08 листопада 2015 року, майорові поліції ОСОБА_3, заступнику начальника сектору Пирятинського відділення поліції Гребінківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області - 03 роки 03 місяці 01 день.

Пункт наказу ГУНП в Полтавській області від 11 грудня 2015 року №36о/с в частині оголошення стажу служби в поліції майору поліції ОСОБА_3 - скасовано (а.с. 73).

Згідно Довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області №913/115/29/01-2018 від 16 липня 2018 року з 07 листопада 2015 року по 06 серпня 2016 року розмір надбавки за стаж служби ОСОБА_3 в поліції складав 10%, а з 07 серпня 2016 року 15% (а.с. 18).

Позивач не погоджуючись із наказом ГУНП в Полтавській області №6о/с від 15 січня 2016 року звернувся до суду із вимогами скасувати останній, зобов'язати зарахувати до стажу служби в поліції вислугу років роботи в податковій міліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахуванням загального стажу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII "Про державну податкову службу України" (чинного на час проходження служби в податковій міліції) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Згідно статті 24 Закону України "Про державну податкову службу України", особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу внутрішніх справ.

Статтею 26 Закону України "Про державну податкову службу України" визначено, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей.

На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію".

Відповідно до статті 27 "Про державну податкову службу України", форми і розміри матеріального забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції та оподаткування їх доходів здійснюються в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року №1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 №114.

Встановлено поширити на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань".

Установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, особам начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби крім служби та часу, передбачених зазначеною постановою, до вислуги років зараховується служба в податковій міліції (органах податкової поліції) на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України (в редакції внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" від 05 липня 2012 року №5083-VI) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України встановлено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-30 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII) стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у ОСОБА_4 України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих; 6) дійсна військова служба в ОСОБА_5 та ОСОБА_6, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 1 Закону №2262-ХІІ визначено види пенсійного забезпечення. Так, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що стаж служби позивача в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а тому ГУНП в Полтавській області протиправно перерахувало стаж служби ОСОБА_3 в поліції для виплати надбавки та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки без урахування стажу служби в податковій міліції.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що за вимогами частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Так, відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність оскаржуваного наказу.

Враховуючи означене, суд дійшов до переконливих висновків, що наказ ГУНП в Полтавській області від 15 січня 2016 року №6о/с, яким внесені зміни до наказу ГУНП в Полтавській області від 11 грудня 2015 року №36о/с порушує права позивача на отримання грошового забезпечення у відповідних розмірах та додаткової оплачуваної відпустки.

За приписами пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Констатуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 15 січня 2016 року №6 о/с, яким внесені зміни до наказу ГУНП в Полтавській області від 11 грудня 2015 року №36 о/м в частині оголошення ОСОБА_3 стажу служби в поліції та зобов'язати ГУНП в Полтавській області зарахувати ОСОБА_3 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у міліції, що станом на 06 листопада 2015 року становить 13 років 01 місяців 20 днів.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУНП в Полтавській області провести перерахунок і виплату ОСОБА_3 грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції та частину невикористаної відпустки за 2016 - 2017 роки, суд вважає, що остання задоволенню не підлягають з огляду на її передчасність.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630, адреса місцезнаходження: вул. Пушкіна, 83, м.Полтава, 36000) про скасування наказу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування наказ Головного Управління Національної поліції в Полтавській області від 15 січня 2016 року №6 о/с, яким внесені зміни до наказу Головного Управління Національної поліції в Полтавській області від 11 грудня 2015 року №36 о/м в частині оголошення ОСОБА_3 стажу служби в поліції.

Зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630, адреса місцезнаходження: вул. Пушкіна, 83, м.Полтава, 36000) зарахувати ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у міліції, що станом на 06 листопада 2015 року становить 13 років 01 місяців 20 днів.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Полтавській області судові (код ЄДРПОУ 40108630, адреса місцезнаходження: вул. Пушкіна, 83, м.Полтава, 36000) витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повне рішення складено 25 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_7