Рішення № 77372071, 24.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 р. Справа № 814/1560/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, с. Ганнівка, Новобузький район, Миколаївська область, 55637 до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 про:визнання протиправними дій, лист від 11.06.2018 № Ш-4633/0-3112/0/20-18-СГ та зобов’язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі – відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області при розгляді клопотання ОСОБА_2 від 24.04.2018 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, поданого в інтересах ОСОБА_1, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області;

- визнати протиправним лист Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.06.2018 року № Ш-4633/2-3112/0/20-18-СГ «Про розгляд заяви» в частині прийнятого рішення, що надання нового дозволу ОСОБА_1 буде можливе за умови надання останнім згоди про визнання таким, що втратив чинність наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-1225/14-18-СГ від 05.03.2018 року;

- зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 24.04.2018 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, подане в інтересах ОСОБА_1, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 54,0252 га, кадастровий номер № 4824582200:03:000:0729, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населеного пункту) у відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 06.07.2018 року суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач відмовив йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності з підстав, не передбачених Земельним Кодексом України (далі – ЗК України).

Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач, порушивши вимоги ч. 4 ст. 116 ЗК України, повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з клопотанням від 24.04.2018 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 54,0252 га, кадастровий номер № 4824582200:03:000:0729, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, хоча наказом від 05.03.2018 року № 14-1225/14-18-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 22,917 га, кадастровий номер № 4824580400:04:000:0380, розташованої в межах Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. Отже, позивач зловживає своїм правом на одержання земельної ділянки.

В судове засідання з'явився представник відповідача та надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Суд розглянув справу в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 05.03.2018 року № 14-1225/14-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» задоволено клопотання від 09.02.2018 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, подане ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, та надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га ріллі, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Посилаючись на те, що за вказаним наказом позивач може розраховувати лише на 1 га ріллі, а не на земельну ділянку площею 2 га, 24.04.2018 року ОСОБА_2 в інтересах позивача подано до відповідача клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

Листом від 11.06.2018 року № Ш-4633/0-3112/0/20-18-СГ відповідач повідомив позивача про те, що надання нового дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області буде можливо у разі згоди позивача про визнання таким, що втратив чинність наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 05.03.2018 року № 14-1225/14-18-СГ. Також, відповідач в даному листі зазначив, що на земельну ділянку, що зображена на графічних матеріалах, вже надано дозвіл іншому громадянину України.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, ЗК України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України, зокрема, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону, а згідно ч. 2 вказаної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч. 6-7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу зазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Одночасно з цим, відповідно до ч. 4 ст. 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно до ч. 1 та 7 ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство для ведення особистого селянського господарства», для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом. Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Виходячи з викладеного, законодавством визначено граничний розмір земельної ділянки, яка може бути приватизована громадянином для ведення особистого селянського господарства, що не позбавляє права розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності передавати у власність громадянам земельні ділянки меншої площею.

В свою чергу позивач, вже отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованої в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, повторно звернувся до відповідача з заявою щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

За таких обставин, відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 19, 77, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (с. Ганнівка, Новобузький район, Миколаївська область, 55637, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр-т Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.10.2018 року.

Суддя Н. В. Лісовська