Рішення № 77371889, 18.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/2113/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Львів

14 год. 07 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М. представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів 1, 2 ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Оіл Сервіс» до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец Оіл Сервіс» (далі – позивач, ТОВ «Спец Оіл Сервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області (далі – відповідач 1, ГУ ДФС у Львівській області), Державної фіскальної служби України (залучено як відповідача 2 відповідно до протокольної ухвали від 14.08.2018; далі – відповідач 2, ДФС України), у якій з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с.63-68), просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 688876/38540625 від 08.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 253 від 16.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 253 від 16.04.2018 датою її подання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 25.05.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 26.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.51-53), просив позов задовольнити.

Представник відповідача 1 та відповідача 2 проти позову заперечив повністю.

Позиція ГУ ДФС у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву (а.с.38-39). Зазначено, що п. 201.10 ст. 201 ОСОБА_3 кодексу України (далі – ПК України) передбачено, що при здійсненні операції постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних падати покупцю за його вимогою. ОСОБА_3 накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних; платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності поданих накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення і реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податні накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації подать накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Представник відповідача 2 пояснив, що у відповідача 2 позиція відповідає позиції відповідача 1, вважають прийняте рішення контролюючого органу правомірним, просили відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, з’ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

ТОВ «Спец Оіл Сервіс» зареєстроване як юридична особа 19.02.2013; ідентифікаційний код юридичної особи: 38540625; місцезнаходження: 81551, Львівська область, Городоцький район, с. Воля-Бартатівська, вул. Львівська, 33-З.

01.06.2016 між ТОВ «Спец Оіл Сервіс» (постачальник) та Дочірнім підприємством «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС» (покупець) укладено договір № 58-НП поставки нафтопродуктів (а.с.21-22), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується у погодженій сторонами кількості та строки передати у власність покупця нафтопродукти (дизельне паливо, пічне паливо, паливо судове, бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95, та інше - товар), а покупець прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до умов цього договору.

За результатами операцій за договором згідно з випискою з рахунку позивача за 16.04.2018 ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС» проведено на користь позивача оплату в сумі 671608,50 грн. (в т.ч. ПДВ 111934,75 грн.) (а.с.20)

У зв’язку з викладеним, продавцем виписано податкову накладну № 253 від 16.04.2018 на суму 671608,50 грн. (в т.ч. ПДВ 111934,75 грн.) та через автоматизовану систему направлено ДФС України для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2018 у рядку «результат обробки» зазначено про те, що документ доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрацію зупинено. Крім цього зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст.201 ОСОБА_3 кодексу України реєстрація ПН/РК від 16.04.2018 року № 253 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомлено: показник «D»=0, «Р»=153548».

Цього ж дня, позивачем, електронною поштою, скеровано пояснення контролюючому органу, що підтвердив представник відповідачів, з наданням підтверджуючих документів (а.с.15-30), а також повідомлення від 07.05.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якого зупинено з відповідними документами.

Відповідно до рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 688876/38540625 від 08.05.2018 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (а.с.11-12).

Позивач вважаючи вказане рішення протиправним, таким, що порушує права позивача, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України)).

Оцінюючи підстави позову та відзиву, спірні правовідносини виникли щодо правомірності зупинення реєстрації податкової накладної № 253 від 16.04.2017, обґрунтованість наданих позивачем пояснень внаслідок такого зупинення, а також достатність наданих первинних документів на їх підтвердження, та, як наслідок, правомірність самого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2018.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі – платник податку) відповідно до вимог ОСОБА_3 кодексу України (далі – Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі – квитанція) (п. 13 Порядку № 1246).

Приписами п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п. 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту Квитанції встановлено, податкова накладна, за висновком контролюючого органу, відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Зазначені критерії ризиковості платника податку затверджені листом ДФС № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 (далі – Критерії № 959).

Оцінюючи відповідний висновок контролюючого органу, визначеного у Квитанції від 07.05.2018, у рядку «результат обробки», на переконання суду, ним не дотримано вимог норми п. 13 Порядку № 117. Так, контролюючим органом, не конкретизовано критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації ОСОБА_3 накладної, а містить лише загальне посилання на відповідність ОСОБА_3 накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, не зважаючи на те, що п. 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

В процесі судового розгляду представником відповідача не надано пояснень щодо зазначення конкретного критерію та який саме із критеріїв зумовив зупинення реєстрації податкової накладної № 253 від 16.04.2018.

Також, суд зазначає, що відповідачами не надано інших документів, з яких можливо встановити обставини, які зумовили висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не доведено долученими до матеріалів справи письмовими доказами правомірність зупинення реєстрації зазначеної накладної.

Згідно з приписом підпункту 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ОСОБА_3 кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ОСОБА_3 кодексу України (далі - ПК України);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

З врахуванням викладеного, контролюючий орган зобов’язаний у Квитанції чітко вказати не лише на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку – критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування – критеріям ризиковості здійснення операції.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем ОСОБА_3 накладної зупинена, як зазначено в Квитанції, через те, що «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до ОСОБА_3 накладної, а не до платника податку – позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію ОСОБА_3 накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством – Порядком № 117.

Відповідно до приписів п.п. 14, 15 Порядку № 117 Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Так, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, позивач у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до відповідної господарської операції, та виписаної за результатами такої податкової накладної № 253 від 16.04.2018: генерального договору № 405/515/НП/1 поставки нафтопродуктів від 18.05.2015, який підтверджує факт наявності між товариством та ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙД1НГ» договірних відносин по переданню у власність ТОВ «Спец Оіл Сервіс» нафтопродуктів, в тому числі, дизельного палива; видаткової накладної № 16/04-14 від 16.04.2018, що підтверджує факт набуття у власність з боку ТОВ «Спец Оіл Сервіс» від ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» дизпалива по коду УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 загальним об’ємом 28775 л, який був потім проданий ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС»; товарно-транспортної накладної № 16/04-14/256 від 16.04.2018, яка підтверджує факт перевезення та доставки до ТОВ «Спец Оіл Сервіс» дизпалива по коду УКТ ЗЕД 2710 19 43 00, об’ємом 28775 л; банківської виписки за рахунку ТОВ «Спец Оіл Сервіс» від 16.04.2018, якою підтверджується факт оплати позивачем грошових коштів в розмірі 400000,00 грн. за згадане дизпаливо та яка підтверджує факт оплати з боку ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС» грошових коштів в розмірі 671608,50 грн. за згадане дизпаливо; банківської виписки за рахунком ТОВ «Спец Оіл Сервіс» від 13.03.2018р., яка підтверджує факт часткової оплати з боку Позивача грошових коштів в розмірі 700000,00 грн. за згадане дизпаливо; договору № 58-НП поставки нафтопродуктів від 01.06.2016, яким підтверджується факт наявності договірних відносин між ТОВ «Спец Оіл Сервіс» з ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС» щодо передання дизельного палива; заявки № 3669 від ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС» на відвантаження дизпалива об’ємом 28775,0 л від 13.04.2018; видаткової накладної № 247 від 16.04.2018, що підтверджує факт набуття у власність з боку ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС» від ТОВ «Спец Оіл Сервіс» дизпалива загальним об’ємом 28775,0 л; товарно-транспортної накладної № Р247 від 16.04.2018, яка підтверджує факт перевезення та доставки до ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС» дизпалива загальним об’ємом 28775,0 л цим же підприємством; декларації про відповідність від 09.01.2018; паспорта № 468 на дизпаливо від 22.03.2018; сертифікату відповідності від 14.12.2017; договору оренди резервуарів № 4 від 19.06.2017, який підтверджує факт наявності в ТОВ «Спец Оіл Сервіс» на праві користування від ТОВ «РТ-Капітал» трьох резервуарів для зберігання нафтопродуктів.

Не зважаючи на вказані документи 08.05.2018 позивачем через систему електронного документообігу одержано рішення № 688876/38540625 про відмову у реєстрації податкової накладної № 253 від 16.04.2018, з покликанням на відмову у реєстрації такої через ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Отже, таке рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткої підстави для прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

Представником відповідача не зазначено, які документи, крім тих, що надані, могли б підтвердити постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

Суд зважає на те, що у своїх письмових поясненнях, позивач зазначив про те, що Комісії надано товарно-транспортні накладні на перевезення товару, перевізником товару виступав його одержувач – ДП «НАФТАЕКСПРЕССЕРВІС», відтак операція відбулась на підставі самовивозу.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, на переконання суду, правові підстави для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної відсутні.

Отже, в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної № 253 від 16.04.2018.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

За змістом ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов’язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН ОСОБА_3 накладні датою їх фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкові накладні потрібно вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку.

Згідно з положеннями ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

З врахуванням викладеного, суд системно проаналізував положення чинного законодавства України, оцінив подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки відповідачами у цій справі є Головне управління ДФС у Львівській області та ДФС України, судові витрати у вигляді судового збору, що сплачений відповідно до платіжних доручень № 3988 від 21.05.2018 на суму 1762,00 грн. та № 4186 від 10.08.2018 на суму 1762,00 грн., підлягають стягненню за рахунок їхніх бюджетних асигнувань на користь позивача у сумі 1762,00 грн., з кожного.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 688876/38540625 від 08.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 253 від 16.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 253 від 16.04.2018 датою її подання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Оіл Сервіс» (81551, Львівська область, Городоцький район, с. Воля-Бартатівська, вул. Львівська, 33-З; ідентифікаційний код юридичної особи: 38540625) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003,м. Львів, вул. Стрийська, 35; ідентифікаційний код юридичної особи: 39462700) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Оіл Сервіс» (81551, Львівська область, Городоцький район, с. Воля-Бартатівська, вул. Львівська, 33-З; ідентифікаційний код юридичної особи: 38540625) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код юридичної особи: 39292197) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2018 року.

Суддя Качур Р.П.