Рішення № 77371859, 25.10.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3001/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1В.) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому позивач просить суд: 1) визнати неправомірними дії відповідача щодо безпідставного зменшення позивачеві з 01.01.2016 основного розміру пенсії з 90% до 70%; 2) зобов’язати відповідача встановити позивачу основний розмір його пенсії – у розмірі 90 % суми грошового забезпечення, вказаного у довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, а саме з 01.01.2016, здійснивши йому при цьому з цієї дати відповідні донарахування до пенсії та відповідні виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 27.09.2002 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, вислуга (стаж) для призначення пенсії по лінії МВС України складає 34 роки. 30.07.2018 позивач звернувся з заявою до начальника ГУ ПФУ в Луганській області, у якій зазначив, що йому стало відомо про те, що ГУ ПФУ в Луганській області прийняло рішення про зменшення з 01.01.2016 йому і пенсіонерам силових структур основного розміру пенсії до 70% їх грошового забезпечення, що було визначено на підставі довідок ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області для перерахунку їх пенсії з 01.01.2016, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціально захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-8 від 23.12.2015, у зв'язку з чим просив повідомити, чи відбулося таке й щодо нього, а якщо відбулося, то просив відновити основний розмір його пенсії до 90%, адже зменшення основного розміру пенсії не дозволяється.

28.08.2018 ГУ ПФУ в Луганській області за вих. № 11501/03-01 надало відповідь, що дійсно після проведення з 01.01 2016 перерахунку пенсії «... розмір пенсійної виплати обчислюється відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1999 № 2262-12, а саме у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення».

Позивач вважає дії відповідача незаконними, адже редакція ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1999 № 2262-12, відповідно до якої основний розмір пенсії визначається у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, почала діяти тільки з 2014 року, тоді як на час призначення пенсії основний розмір пенсії був визначений у редакції, що діяла до 2014 року, відповідно до якої на той час основний розмір пенсії складав 90% від суми його грошового забезпечення. Враховуючи, що на час призначення позивачу пенсії вислуга років складала більше 34 років, то з урахуванням вимог ст. 12, 13 Закону № 2262 -12 позивач отримав право на призначення основного розміру пенсії в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення. Безпідставність дій відповідача підтверджується, на думку позивача, також і відповіддю відповідача від 28.08.2018 за вих. № 11501/03-01, де ним зазначено, що станом на 01.12.2015 згідно Автоматизованої електронної бази даних основний розмір його пенсії складав 90%.

Таким чином, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії, що, на його думку, суперечить вимогам законодавства.

Ухвалою від 04.10.2018 відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не прибув, надав заяву вх. № 28082/2018 від 23.10.2018 про розгляд справи без його участі (арк. спр. 14).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, 24.10.2018 за вх. № 28293/2018 надав відзив на позовну заяву (арк. спр. 16), в якому зазначив, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII. За даними електронної бази отримувачів пенсії пенсія йому призначалась з 01.01.2007 за Законом № 2262, виходячи з 34 років вислуги, розраховуючи розмір його пенсії у відсотковому відношенні 90% суми грошового забезпечення.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб і визначається Законом № 2262. Пенсії за вислугу років призначають у розмірах, регламентованих статтею 13 цього закону, при цьому максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати певних граничних розмірів.

Так, з 01.05.2014 максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до статті 13 Закону № 2262 (в редакції Закону України від 27.03.2014 № 1166-VІІ), не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

02.04.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону № 2262, Постанови КМУ «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988, Закону України «про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 № 900, Постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103.

Внаслідок перерахунку розмір пенсії позивача у відсотковому відношенні змінився з 90% суми грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, оскільки було застосоване максимальне обмеження, передбачене статтею 13 Закону № 2262.

Крім того, відповідач зазначає, що до вищезазначеного перерахунку позивач отримував пенсію в розмірі 3583,04 грн (виходячи з розміру 90% грошового забезпечення). Після перерахунку пенсія становить 5456,79 грн (виходячи з розміру 70% грошового забезпечення). Тобто, розрахункова сума пенсії внаслідок перерахунку збільшилась, що свідчить про відсутність звуження прав позивача з боку відповідача.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, розглянути справу без участі його представника.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується матеріалами пенсійної справи (арк. спр. 18-24, 26).

Згідно з інформацією, зазначеною в протоколі за пенсійною справою №/А-16907 (МВС) від 01.12.2015, позивачу з 01.12.2006 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення, вислуга років 34 (календарних 24) років (арк. спр. 26).

27.03.2018 до відповідача надійшла довідка ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21.03.2018 № 3687-ЛК про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) на ім’я позивача (арк. спр. 24).

Згідно з інформацією, зазначеною в протоколі за пенсійною справою №/А-16907 від 01.01.2016 (сформованому 02.04.2018), позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі інформації, зазначеної у довідці від 21.03.2018 № 3687-ЛК та визначено з 01.01.2016 основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення, вислуга років – 34 (календарних 24) (арк. спр. 22).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області щодо розміру його пенсії. У відповідь на вказане звернення ГУПФУ в Луганській області листом від 28.08.2018 № 11501/03-01 повідомило позивача, що згідно електронної бази даних станом на 01.12.2015 розмір його пенсії обчислено у розмірі 90% (за вислугу років 34 роки) від грошового забезпечення – 2657,67 грн, основний розмір пенсії 2391,90 грн. На виконання постанови № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб з 01.01.2016 проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 21.03.2018 № 3687-ЛК, яке складає 7795,41 грн. Після проведення перерахунку розмір пенсії обчислено відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, а саме у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Розмір пенсії склав 5456,79 грн. Перерахунок пенсії проведено відповідно до норм чинного законодавства (арк. спр. 3).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача при застосуванні розміру 70 % грошового забезпечення показника при здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії позивача та наявність підстав для здійснення виплат з 01.01.2016.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту а) частини першої статті 13 Закону № 2262 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (частина друга статті 13 Закону № 2262 в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу).

До частини другої статті 13 Закону № 2262 вносилися зміни.

Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

У подальшому Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» також внесені зміни до статті 13 Закону та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на час призначення пенсії.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року в справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17), які відповідно до частини п’ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу максимального розміру пенсії з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, оформлене протоколом від 02.04.2018 проведення перерахунку позивачу пенсії з обчисленням розміру пенсії відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1999 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме – у розмірі 70 відсотків відповідних грошових сум грошового забезпечення, а також зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу з 01.01.2016 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 21.03.2018 № 3687-ЛК.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1409,60 грн.

Оскільки позовні вимоги належать до задоволення, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, оформлене протоколом від 02.04.2018 про проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з обчисленням розміру пенсії відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1999 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме – у розмірі 70 відсотків відповідних грошових сум грошового забезпечення.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21782461) здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 93321, Луганська область, Попаснянський район, сел. Мирна Долина, вул. Петровського, буд. 13) з 01.01.2016 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 21.03.2018 № 3687-ЛК.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 93321, Луганська область, Попаснянський район, сел. Мирна Долина, вул. Петровського, буд. 13) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21782461) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев’ять грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2