Ухвала суду № 77371821, 25.10.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 жовтня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/448/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває вказана адміністративна справа.

13.09.2018 до суду надійшло клопотання відповідача про витребування від Державної прикордонної служби інформації про перебування позивача на території, підконтрольній Україні, на момент підписання договору № 35 про надання правової допомоги адвокатом, а саме 19.02.2018 (арк. спр. 49).

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що за даними, які надійшли до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, позивач з квітня 2017 року не перебуває на території, підконтрольній Україні. Позов до суду подано адвокатом Скворцовою А.Ю. 20.02.2018, договір про надання правової допомоги укладено 19.02.2018. Вказані обставини, на думку відповідача, дають підстави вважати, що позивач не міг самостійно звернутися до суду.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд зазначає таке.

Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Частиною першою статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини другої статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З вищевикладеного слідує, що відповідач як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний самостійно надати до суду разом із відзивом на позов всі докази, якими підтверджено правомірність прийнятого ним рішення, вчинення дій, допущення бездіяльності.

У виключних випадках, обґрунтувавши неможливість самостійного надання доказів, зазначивши, яких заходів вжито суб'єктом владних повноважень для отримання таких доказів, разом із відзивом на позов відповідач може подати заяву про витребування доказів судом.

Всупереч вищевикладених вимог КАС України відповідачем у заяві не зазначено: які саме обставини підтверджують доказ, про витребування якого просить відповідач; відомості, чи існував такий доказ під час прийняття відповідачем рішення, вчинення дій чи допущенні бездіяльності, які є предметом оскарження у даній справі; чи був такий доказ покладений в основу оскаржуваного рішення; яких заходів вжив відповідач для отримання такого доказу самостійно з метою виконання свого обов'язку щодо надання такого доказу суду, і, крім того, заяву подано з пропуском встановленого строку. При цьому відповідач жодним чином не обґрунтовує неможливість подання цього клопотання у строк з причин, що не залежали від нього.

Таким чином, заяву про витребування доказів слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 9, 49, 77, 79, 80, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про витребування доказів залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя І.О. Свергун