Рішення № 77371603, 16.10.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2452/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії-,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:

- зобов'язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області виплатити йому заборгованість із щомісячної страхової виплати із 21 травня 2014 року та одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 82824,00 грн. із коригуванням у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги із червня 2014 року в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він працював у «Відокремленому підрозділі «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля», де і отримав професійне захворювання. Спецпрофпатологічним МСЕК Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» 28.05.2014 позивачу безстроково було встановлено із 21.05.2014 20 % втрати професійної здатності, про що видана довідка серії 10ААА № 099068. Відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Перевальському районі 19.06.2014 була прийнята постанова № 1216/7621/7621/1 «Про взяття на облік потерпілого на виробництві та реєстрацію страхового випадку», відповідно до якої із 21.05.2014 позивач був взятий на облік з номером справи 7621, було зареєстровано страховий випадок «профзахворювання» за номером 7621 з датою реєстрації 10 червня 2014 року та з датою початку виплат 21 травня 2014 року, відповідно до заяви позивача від 10.06.2014 всі страхові виплати у справі в розмірі 100 відсотків провадити перерахуванням на особовий рахунок НОМЕР_3, МФО 304665, ТВБВ № 10012/0165/999 філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»/999. Також зазначеним відділенням фонду 19.06.2014 була прийнята постанова № 1216/7621/7621/2 «Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності», відповідно до якої позивачу була призначена одноразова допомога за стійку втрату професійної працездатності в розмірі 82824,00 грн, виплату якої постановлено здійснити протягом місяця з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності.

Також зазначеним відділенням фонду 19.06.2014 була прийнята постанова № 1216/7621/7621/3 про призначення щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1120,51 грн, виплати провадити з 21 травня 2014 року, щомісячна страхова виплата здійснюється щомісячно з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена, але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови.

Однак, не зважаючи на прийняті рішення відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Перевальському районі жодної виплати позивачу здійснено не було.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на статут відповідача, згідно з якими саме обласні управління фонду є юридичними особами та правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчих дирекцій, управлінь в областях, відділеннях у районах та містах обласного значення.

Позивач з 08.06.2017 має статус внутрішньо переміщеної особи, про що УСЗН м. Сватове Луганської області йому видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000232613.

В листопаді 2017 він звернувся до Сватівського відділення Фонду соціального страхування України у Луганській області з приводу продовження призначених йому виплат, де позивачу рекомендували звернутися до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, при якому діє комісія з розгляду питань правомірності призначення одноразових страхових виплат внутрішньо переміщеним особам та необхідності їх фінансування. 21.11.2017 позивач звернувся до відповідача з приводу цих виплат,до заяви надав документи, які стали підставою для винесення відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Перевальському районі відповідних рішень та надав вищевказані рішення, копії яких засвідчив працівник обласного управління, який приймав документи. Будь-якої відповіді від відповідача він не отримав. В березні 2018 року адвокат позивача здійснив відповідний запит до відповідача. У відповіді на запит адвоката від 22.03.2018 № 1117/03-3 відповідач відмовив позивачу у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги з посиланням на вимоги п. 4 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування», згідно з якою виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Оскільки виплату одноразової допомоги позивачу призначено в липні 2014, а за її отриманням він звернувся у листопаді 2017, то комісія відповідача не мала правових підстав для підтвердження необхідності фінансування зазначеної одноразової допомоги.

З такими висновками відповідача позивач не згоден, вважає їх протиправнми, посилаючись на вимоги чинного законодавства та на практику Європейського Суду з прав людини як джерело права, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 18.09.2018 в задоволенні клопотання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, розгляд справи відкладено (а.с.62).

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області позовну заяву не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 10.09.2018 за вхідним реєстраційним № 21421/2018 подало відзив на позовну заяву (арк. спр. 33-37), в якому зазначено, що позивач з 21.05.2014 року перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області (далі - відділення в Перевальському районі) де і мав отримувати страхові виплати.

Позивач перебував у правовідносинах, які у червні 2014 року виникли у нього із самостійною юридичною особою із самостійним кошторисом, рахунками в банках та казначействі - відділенням в Перевальському районі (код ЄДРПОУ 25938486). У зв'язку із цим, питання щодо здійснення одноразової виплати та щомісячних страхових виплат знаходились в компетенції саме відділення в Перевальському районі. Право розпорядження грошовими коштами, які знаходились на рахунках мало виключно це відділення.

Відділення в Перевальському районі не перемістилось на підконтрольну владі України територію. Справи страхувальників, які знаходились на обліку у даному відділенні та всі інші документи залишились у приміщенні даного відділення у місті Первомайськ. У відповідача відсутня можливість доступу до цих документів.

В установленому законом порядку юридична особа - відділення в Перевальському районі не реорганізовано та не ліквідовано. Отже, відповідач не є набувачем цивільних прав та обов'язків відділення в Перевальському районі. Відповідно не може нести відповідальність за правовідносини, які виникли між Позивачем та іншою юридичною особою.

21.11.2017 року позивач звернувся до Сватівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - Сватівське відділення) із заявою про виплату раніше призначеної страхової виплати за період, в якому не проведено платежі та продовжити раніше призначену страхову виплату.

Розглянувши заяву з доданими до неї документами, та здійснивши перевірку відомостей, зазначених у наданих документах, Сватівським відділенням прийнято 05.01.2018 року постанову про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг. Підставою для відмови у виплаті щомісячних страхових виплат стало рішення комісії з розгляду питань щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам про відмову у призначенні соціальних виплат ОСОБА_1, враховуючи акти обстеження матеріально-побутових умов, якими не підтверджено проживання/перебування внутрішньо переміщеної осіби за вказаною у заяві адресою.

23.04.2018 року позивач повторно звернувся до Сватівського відділення із заявою про виплату раніше призначеної страхової виплати за період, в якому не проведено платежі та продовження раніше призначеної страхової виплати за умовами Порядку №20.

На підставі заяви Позивача і наданих до неї документів Сватівським відділенням у відповідності до ст. 44 Закону України N 1105 прийнято 16.05.2018 року наступні постанови:

- №1218/7621/7621/5 про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, постановою визначено, що виплати необхідно проводити з 01.04.2015 до 01.03.2017, сума щомісячної страхової виплати складає 1120,51 грн;

- №1218/7621/7621/6 про, призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2017, постановою визначено, що виплати необхідно проводити з 01.03.2017 до 01.01.2018 сума щомісячної страхової виплати складає 1384,95 грн;

- №1218/7621/7621/7 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.01.2018, постановою визначено, що виплати необхідно проводити з 01.01.2018 до 01.03.2018 сума щомісячної страхової виплати складає 1384,95 грн;

- №1218/7621/7621/8 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2018, постановою визначено, що виплати необхідно проводити з 01.03.2018 до 01.05.2018 сума щомісячної страхової виплати складає 1661,94 грн.

Щомісячні страхові виплати, починаючи з квітня 2018 року (з місяця надходження заяви позивача до Сватівського відділення), здійснюються щомісяця у повному обсязі, що підтверджено довідкою відповідача від 06.09.2018 № 03/1771.

Вимогами ч. 4 ст. 47 Закону України N 1105 імперативно визначено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням».

Згідно з прийнятою відділенням в Перевальському районі постанови про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності від 19.06.2014 р. № 1216/7621/762/2 одноразова допомога у сумі 82 824 грн.00 коп. призначена до виплати позивачу у липні 2014 року, а він звернувся до Управління із заявою щодо розгляду правомірності призначення одноразової страхової виплати у листопаді 2017 року, у зв'язку із чим згідно вимог ч. 4 ст. 47 Закону України N 1105 у Відповідача відсутні правові підстави для фінансування даної страхової виплати.

Зазначене стосується і позовних вимог щодо виплати щомісячних страхових платежів за період травень 2014 року - березень 2015 року, які також заявлені позивачем з пропуском строку, визначеного ч. 4 ст. 47 Закону України №1105.

Відповідно до п. 15 Порядку № 365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи.

Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Позивач звернувся за виплатою страхових коштів, нарахованих за минулий період, у зв'язку з чим, згідно вимог п. 15 Порядку № 365, дані кошти повинні обліковуватися у Сватівському відділенні та виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з тим, що окремий порядок на даний час не прийнятий Кабінетом Міністрів України здійснити виплату страхових копітів на даний час не є можливим.

Отже, страхові виплати за минулий час, розраховані на підставі зазначених вище постанов за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, будуть виплачені позивачу після затвердження вказаного порядку.

Крім того, відповідач надав витяг з регіональної районної системи ІАС «База даних «Реєстр потерпілих» з відомостями про виплату позивачу ОСОБА_1 страхових коштів за травень-червень 2014 року.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог відповідач просить суд відмовити повністю.

На підставі ст. 205 КАС України судом ухвалено розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-74 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з 08.06.2017 є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки № 0000232613 від 08.06.2017 (а.с. 12-14).

Спецпрофпатологічним МСЕК Луганського комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" 28.05.2014 позивачу безстроково було встановлено із 21.05.2014 20 % втрати професійної здатності, про що видана довідка серії 10ААА № 099068 (а.с.16).

19.06.2014 Відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Перевальському районі була прийнята постанова № 1216/7621/7621/1 "Про взяття на облік потерпілого на виробництві та реєстрацію страхового випадку", відповідно до якої із 21.05.2014 ОСОБА_1 був взятий на облік з номером справи 7621, було зареєстрований страховий випадок "профзахворювання" за номером 7621 з датою реєстрації 10 червня 2014 року та з датою початку виплат 21 травня 2014 року (а.с.17).

Також 19.06.2014 Відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Перевальському районі була прийнята постанова № 1216/7621/7621/2 "Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності", відповідно до якої позивачу була призначена одноразова допомога в разі стійкої страти професійної працездатності в розмірі 82824,00 грн (а.с.18).

Також 19.06.2014 Відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Перевальському районі була прийнята постанова № 1216/7621/7621/3 про призначення позивачу щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1120,51 грн., виплати провадити з 21 травня 2014 року, щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена, але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови (а.с.19).

21.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із приводу виплати йому, раніше призначених щомісячних та одноразової виплат. До заяви надав документи, які стали підставою для винесення відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Перевальському районі відповідних рішень стосовно нього та надав вищевказані рішення зазначеного фонду, копії яких засвідчив працівник обласного управління, який приймав у нього документи (а.с.23).

Розглянувши заяву з доданими до неї документами, та здійснивши перевірку відомостей, зазначених у наданих документах, Сватівським відділенням прийнято 05.01.2018 року постанову про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг. Підставою для відмови у виплаті щомісячних страхових виплат стало рішення комісії з розгляду питань щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам про відмову у призначенні соціальних виплат ОСОБА_1, враховуючи акти обстеження матеріально-побутових умов, якими не підтверджено проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи за вказаною у заяві адресою (а.с.41, 42).

На запит адвоката відповідач надав відповідь від 22.03.2018 № 1117/03-3, в якій підтвердив, що позивач знаходився на обліку у відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Перевальському районі, яке не виплатило йому одноразову допомогу в розмірі 82824,00 грн. Однак відповідач зазначив, що не може здійснити виплату одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до п. 4 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. А у зв'язку з тим, що одноразову допомогу позивачу призначено в липні 2014 року, а за її отриманням потерпілий звернувся у листопаді 2017 року, то комісія не мала правових підстав для підтвердження необхідності фінансування зазначеної одноразової допомоги (а.с.22).

Відповідно до вимог ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як зазначено у відзиві відповідача, на підставі заяви позивача від 23.04.2018 та наданих до неї документів Сватівським відділенням у відповідності до ст. 44 Закону України N 1105 прийнято 16.05.2018 наступні постанови:

- №1218/7621/7621/5 про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, постановою визначено, що виплати необхідно проводити з 01.04.2015 до 01.03.2017, сума щомісячної страхової виплати складає 1120,51 грн;

- №1218/7621/7621/6 про, призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2017, постановою визначено, що виплати необхідно проводити з 01.03.2017 до 01.01.2018 сума щомісячної страхової виплати складає 1384,95 грн;

- №1218/7621/7621/7 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.01.2018, постановою визначено, що виплати необхідно проводити з 01.01.2018 до 01.03.2018 сума щомісячної страхової виплати складає 1384,95 грн;

- №1218/7621/7621/8 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2018, постановою визначено, що виплати необхідно проводити з 01.03.2018 до 01.05.2018 сума щомісячної страхової виплати складає 1661,94 грн.

І хоча копії цих постанов відповідач не надав суду, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання відповідачем.

Таким чином, на підставі вимог ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає доведеними ті обставини, що з 01.04.2018 позивачу поновлено виплату щомісячних страхових сум на підставі постанови Сватівського відділення Фонду №1218/7621/7621/8 від 16.05.2018. Цей факт також підтверджено довідкою відповідача від 06.09.2018 №03/1771 (а.с.47).

Факт нарахуання та невиплати позивачу одноразової допомоги в розмірі 82824,00 грн та щомісячних страхових виплат саме з 01.07.2014 визнається відповідачем у відзиві та поясненнях відповідача від 16.10.2018, а також підтверджено витягом з регіональної районної системи ІАС «База даних «Реєстр потерпілих» (а.с.68-69).

У зв'язку з цим суд також вважає доведеними ті обставини, що позивачу не виплаченою на час розгляду справи в суді залишається нараховані суми одноразової допомоги в розмірі 82824,00 грн та щомісячних страхових виплат за період з 01.07.2014 по 31.03.2018.

Відповідач не довів факту вручення позивачу цих постанов Сватівського відділення від 16.05.2018 та постанови від 05.01.2018 про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг, прийнятої на підставі протоколу засідання комісії з розгляду питань щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №76 від 03.01.2018.

Тому суд приходить до обгрунтованого висновку, що позивачу про зазначені постанови стало відомо лише з відзиву відповідача під час розгляду справи в суді, оскільки про підстави прийняття постанови від 05.01.2018 позивачу не було повідомлено навіть у відповіді на адвокатськй запит (а.с.22).

Також відповідачем не спростовані доводи позивача щодо того, що саме управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області є належним відповідачем у справі, оскільки саме обласні управління фонду є юридичними особами та правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчих дирекцій, управлінь в областях, відділеннях у районах та містах обласного значення, що передбачено постановою правління Фонду соціального страхування України від 14.12.2017 №64, якою в тому числі внесено відповідні зміни до розділу 1 пункту 1.9 (а.с.25), а Сватівське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області не має статусу юридичної особи, що визнає відповідач.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до вимог статті 173 Кодексу законів про працю України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який з 1 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року та має назву "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV).

На час призначення ОСОБА_1 страхових виплат у 2014 році частиною першою статті 21, статтею 28 Закону № 1105-XIV передбачалось, що у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності, а також щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Відповідно до ст. 16 ч. 1 п. 2 Закону № 1105-XIV, застрахована особа, має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються в тому числі із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого.

Статтею 44 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній з 01.07.2015) передбачено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів; рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів; фонд може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Згідно з вимогами статті 45 Закону № 1105-XIV Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:

1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Також Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Отже, стаття 45 Закону № 1105-XIV містить вичерпний перелік підстав для відмови у страхових виплатах потерпілому.

Підставою ж прийняття постанови Сватівським відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 05.01.2018 року про відмову позивачу у страхових виплатах та наданні соціальних послуг є інші, не передбачені статтею 45 Закону № 1105-XIV обставини, що прямо вказує на незаконність такого рішення і порушення прав позивача на отримання таких виплат (а.с.42).

Розглядаючи підстави відмови позивачу у виплаті одноразової допомоги, що викладені у відповіді на адвокатський запит відповідача №1117/03-3 від 22.03.2018 (а.с.22 зворотній бік), суд враховує ту обставину, що відповідач не довів факту прийняття ним рішення про відмову позивачу в виплаті одноразової допомоги саме з підстав, передбачених ч.4 ст.47 Закону № 1105-XIV на підставі рішення відповідної комісії, копії цього рішення суду не надав.

Відповідно до пункту 1 частини першої та другої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Частиною четвертою статті 47 Закону № 1105-XIV передбачено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Судом встановлено, що одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності в сумі 82824,00 грн та щомісячні страхові виплати позивачу відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області призначені постановами від 19.06.2014 (а.с.17-21).

У відповіді ж на адвокатський запит відповідача №1117/03-3 від 22.03.2018 відповідач повідомляє, що Перевальським відділенням не здійснено переміщення з тимчасово окупованої території в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, тому нарахування та виплату страхових виплат потерпілим у відділенні припинено з 01.12.2014. Також зазначено, що за заявою позивача від 21.11.2017, до якої позивач додав копії всіх необхідних документів, комісією відповідача підтверджено правомірність призначення відділенням позивачу одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності в сумі 82824,00 грн (а.с.22).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності в сумі 82824,00 грн повинна була бути сплачена ОСОБА_1 на підставі постанови Фонду від 19.06.2014 впродовж місяця з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності (а.с. 18). МСЕК визначено ОСОБА_1 стійку втрату працездатності з 21.05.2014, що підтверджено довідкою від 28.05.2014 (а.с. 16), тобто одноразова допомога в сумі 82824,00 грн повинна була бути сплачена ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 1 частини першої та другої статті 47 Закону № 1105-XIV впродовж місяця саме з 29.05.2014, що виконано не було. Так само відповідач визнав факт невиплати позивачу призначених щомісячних страхових виплат з 01.07.2014. Хоча, як зазначає сам відповідач у вказаній відповіді на адвокатській запит, виплату страхових виплат потерпілим у відділенні припинено з 01.12.2014.

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Оскільки відповідачем не надано доказів правомірності невиплати відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області позивачу одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності в сумі 82824,00 грн та щомісячних страхових виплат в період з 01.07.2018 по 30.11.2014, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів факту відсутності вини робочих органів Фонду, правонаступником яких він є, в невиплаті своєчасно позивачу вказаних сум в зазначений вище період.

Тому для поновлення порушених прав позивача є підстави для задоволення заявлених вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити позивачу одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності в сумі 82824,00 грн та щомісячних страхових виплат в період з 01.07.2018 по 30.11.2014 з коригуванням у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Що стосується щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку за період з 01.12.2014 по 31.03.2018, суд зазначає, що позивачу на підставі заяви від 21.11.2017 протиправно відмовлено постановою Сватівського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 05.01.2018 в страхових виплатах та наданні соціальних послуг, тому право позивача на отримання страхових виплат на підставі цієї заяви має бути поновлене судом шляхом визнання протиправною та скасування зазначеної постанови в порядку виходу за межі позовних вимог, що передбачено ст.9 КАС України, що необхідно для повного захисту порушених прав позивача.

З урахуванням вимог ч.4 та ч.7 ст.47 Закону № 1105-XIV є підстави для зобов'язання відповідача виплатити позивачу щомісячні страхові виплати за три роки з дня звернення з заявою від 21.11.2017 за їх одержанням, тобто з 01.12.2014 та по 31.03.2018, у виплаті та в поновленні виплат яких позивачу протиправно з вини Фонду відмовлено постановою від 05.01.2018. Тому зазначені суми щомісячних страхових виплат мають бути виплачені позивачу з коригуванням у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Також з зазначених вище підстав суду для повного захисту порушених прав позивача слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області у виплаті ОСОБА_1 раніше призначеної, але не виплаченої одноразової страхової виплати та щомісячних страхових виплат в разі стійкої втрати працездатності за період з 01.07.2014 по 31.03.2018, що викладена у відповіді на адвокатський запит від 22.03.18 №1117/03-3.

Посилання відповідача на вимоги інших нормативних актів, а також відсутність затвердженого КМУ порядку виплати заборгованості зі страхових виплат внутрішньо переміщеним особам не спростовують висновків суду про незаконність дій та рішень відповідача, що порушують законне право позивача на отримання вказаних страхових виплат.

Відповідно до пункту 1 частини першої та другої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду.

Вказані вище висновки суду є підставою для задоволення позовних вимог про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області виплатити ОСОБА_1 раніше призначені, але не виплачені щомісячні страхові виплати за період з 01.07.2014 по 31.03.2018 та одноразову страхову виплату в разі стійкої втрати працездатності в розмірі 82824,00 грн із корегуванням у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановлому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

В ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження та спростовується наданими відповідачем доказами факт невиплати позивачу призначених щомісячних страхових виплат за період з 21.05.2014 по 30.06.2014 року, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог за цей період.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн згідно з квитанцією від 11.08.2018 № 31184 (а.с. 3).

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 352,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області у виплаті ОСОБА_1 раніше призначеної, але не виплаченої одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат в разі стійкої втрати працездатності за період з 01.07.2014 по 31.03.2018, що викладена у відповіді на адвокатський запит від 22.03.18 №1117/03-3.

Визнати протиправною та скасувати постанову Сватівського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 05.01.2018 року про відмову ОСОБА_1 у страхових виплатах та наданні соціальних послуг.

Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місцезнаходження: просп. Гвардійський, 30, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41313100) виплатити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) раніше призначені, але не виплачені щомісячні страхові виплати за період з 01.07.2014 по 31.03.2018 та одноразову допомогу в розмірі 82824,00 грн із корегуванням у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановлому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місцезнаходження: просп. Гвардійський, 30, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41313100) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору у сумі 352,40 (триста п'ятдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 жовтня 2018 року.

Суддя В.С. Шембелян